Російського неонациста Тесака знайшли мертвим у в’язниці. Розповідаємо, як він вплинув на розвиток ультраправого насильства

Yuliana Skibitska

Один з найвідоміших російських неонацистів Максим Марцинкевич на прізвисько «Тесак» загинув у челябінському СІЗО, попередня версія — самогубство. Тесак відомий, передусім, своїми проєктами «Оккупай-педофіляй» і «Оккупай-наркофіляй», в рамках яких він разом з соратниками бив і принижував ймовірних педофілів і наркоторговців на камеру. За «Оккупай-наркофіляй» Тесак відбував десятирічний термін у в’язниці. Його проєкти були відомі не тільки в Росії — ідеями Тесака надихалися в Україні та Білорусі, а сам він проводив регіональні «рейди». Заборона розповідає, як Тесак вплинув на розвиток ультраправого руху.


Марцинкевич — один з найвідоміших російських неонацистів. У 2005 році він створив організацію «Формат 18», де цифра 18 була відсиланням до Адольфа Гітлера: А — перша буква латинського алфавіту, Н — восьма. «Формат 18» об’єднував скінхедів, вони нападали на мігрантів з Центральної Азії та бездомних в Москві та інших регіонах Росії. Побиття члени угруповання записували на відео. У 2010 році суд заборонив «Формат 18» як екстремістську організацію.

У 2008 році Тесак отримав свій перший термін у в’язниці, всього їх буде три. У 2007-му Марцинкевич разом із соратниками зірвав дебати з журналісткою Юлією Латиніної в московському клубі «Білінгва», ведучим яких був Олексій Навальний. Тесака звинуватили в «розпалюванні ненависті з погрозою застосування насильства» і засудили до трьох років в колонії-поселенні. Поки він відбував покарання, йому додали ще півроку терміну за відеоролик, де учасники «Формату» інсценували повішення і розчленування мігранта.

Фото: www.newsru.com

Тим часом, російська поліція розслідувала ще один інцидент — страту двох чоловіків, яку зняли на відео та виклали в мережу. Відео 2007 року, відоме під назвою «страта таджика і дагестанця», справжнє: на ньому чоловіків вбивають на тлі нацистського прапора. Організаторами та виконавцями називають членів організації НСО — «Націонал-соціалістичного суспільства», в якій перебував Тесак. Разом з ним цю організацію заснував і розвивав Сергій Коротких, який тоді мав прізвисько Малюта. Тепер він відомий як Боцман, докладніше про нього — трохи далі. Члени НСО звинувачувалися у вбивствах на грунті расової ненависті.

Відбувши термін, Тесак заснував організацію «Реструкт», в рамках якої вів проєкт «Оккупай-педофіляй». Це його найвідоміший проєкт. Тесак і його соратники вишукували ймовірних педофілів в інтернеті — вони починали спілкуватися з ними від імені дітей і призначали зустріч. Туди приходив Тесак, який проводив «профілактичні бесіди» — найчастіше обливав своїх жертв сечею та змушував цілувати фалоімітатор. Все це записувалося на камеру, а потім публікувалося на однойменному ютуб-каналі.

Тесак був одним з найбільш медійних російських неонацистів. Ще відбуваючи перший термін, він регулярно давав інтерв’ю російським медіа. «Медіазона» пише, що діяльність Тесака в рамках «Оккупай-Педофіляй» активно висвітлювали РЕН-ТВ і НТВ, які регулярно випускали сюжети про «сафарі» Марцинкевича в новинних випусках. А сам Тесак заробляв на проєкті за рахунок переглядів на ютубі, мерчі та продажу квитків для тих, хто наживо хотів подивитися на знущання. Крім того, Марцинкевич знімався в проекті «Дау» режисера Іллі Хржановського (детально про це Заборона вже писала). Режисер запевняв, що вирішив співпрацювати з Тесаком, тільки переконавшись у повній безпеці для всіх учасників зйомок. Тесака звинувачували в тому, що на зйомках він «побив і принизив» художника Ендрю Ондрежака. Хржановський стверджує, що цього не було. Крім того, Тесака запрошували і на українське телебачення — в 2012 році він брав участь в програмі «Один за всіх» на СТБ, де, наприклад, зігував на камеру.

Фото: youtube.com

У 2013 році Тесак приїхав в Україну. Тоді він утік з Росії, де на нього готували нову кримінальну справу за «розпалювання ненависті» — причому «Оккупай-педофіляй» в ній не фігурував. В Україні Тесак продовжив «сафарі» —  наприклад, він публікував відео, де принижує двох хлопців, які, на його погляд, були геями. Свій проєкт в Україні Тесак називав «Голубятня геть», найвідоміший напад — на учасника Х-фактора Олександра Богуна. Його роздягли, виголили волосся на голові і змусили випити кілька склянок сечі.

Також Марцинкевич приїжджав і в Білорусь. У лютому 2013 року він приїхав до Мінська разом зі своїм соратником Сергієм Коротких і місцевим прихильником. Незабаром його затримали за те, що він напав на місцевого антифашиста. У розмові з журналістами Заборони потерпілий Артем (прізвище він попросив не розкривати в цілях безпеки) розповів, що до нападу і Тесак, і Малюта принижували мінчан, які виражали свої опозиційні Олександру Лукашенку погляди. А також вступили в перестрілку з темношкірим антифашистом. Після цього Артем разом з іншими членами антифа-руху облили Марцинкевича і його соратників сечею, а місцевий прихильник Тесака накинувся на нього з мисливським ножем і завдав кілька ударів по спині. Потім, за словами Артема, Марцинкевич вдарив антифашиста «УДАРом» — пристроєм для розпилення газу.

Фото: М. Марцинкевич

До 2014 року українські та російські ультраправі постійно підтримували контакти один з одним. Заборона вже писала про російського неонациста Дениса Нікітіна, який організовував в Україні бої зі змішаних єдиноборств і тісно співпрацював з українськими ультраправими. В Україні діяла, наприклад, організація «Реструкт Україна», учасники якої надихалися російським «Реструктом» і спілкувалися з Тесаком.

«До 2014 року російські та українські бони [неонацисти] постійно спілкувалися один з одним, їздили туди-сюди, — пояснює дослідниця ультраправих рухів Анна Гриценко. — Тесак в цілому дуже вплинув на розвиток російського неонацизму і, звичайно, це відбилося на Україні. Наприклад, субкультурні бійки між неонацистами і антифашистами перекочували з Росії в Україну».

Під впливом Тесака в Україні створювали схожі організації — наприклад, «Наждак» Миколи Дульського і його ж «Модний вирок». Члени цих організацій нападали на молодих людей, вдягнутих «не за поняттями». Служба безпеки України стверджує, що Дульський співпрацює з російськими спецслужбами і з 2015 року перебуває в Росії.

Після 2014 року деякі російські неонацисти переїхали в Україну. Торік у січні Тесака затримали на Кубі в справі про «розпалювання ненависті». Тоді ж почали затримувати його соратників з «Реструкта». Рятуючись від термінів, вони приїхали в Україну. З Москви переїхав Роман Железнов, один з ключових соратників Тесака. До 2015 року він був у полку «Азов», але вийшов з «азовського» руху. «Він затих і, схоже, взагалі виїхав з України», — каже Анна Гриценко.

З Чебоксар до Києва перебрався Михайло Орєшников, лідер чуваського відділення «Оккупай-педофіляй». У Росії проти нього порушили кримінальну справу за напад на поліцейських під час однієї з його акцій на підтримку України. В липні 2014 роки він перейшов державний кордон між Росією і Україною, попросивши політичного притулку. У статусі біженця йому відмовили, але, за його словами, завдяки підтримці батальйону «Азов», в який він вступив, вдалося отримати посвідку на проживання, а потім — громадянство України. Орєшников розповідав, що в 2014 році продовжував «полювати на педофілів», але вже в складі «Азова». У «Азові» відповідали, що такі дії дійсно були, але «відловлювали педофілів» не «Азов», а «азовців».

Саме напади «Оккупай-педофіляй» змусили трансгендерного правозахисника Сольдадо Ковалісіді втекти з Росії і просити притулку — безуспішно — в Україні в 2016 році. Водночас він помітив, що до Києва перебралися деякі члени цього руху, які брали участь в нападах. В результаті Ковалісіді змушений був виїхати до Нідерландів, де нещодавно отримав статус біженця.

Фото: Богдан Кинащук / Заборона

Ключовий соратник Тесака Сергій Коротких — уродженець Росії, який досить довго жив у Білорусі і навіть вчився в школі КДБ. Приїхавши в Україну, Коротких воював на Донбасі в складі полку «Азов», який він заснував разом з Андрієм Білецьким. У 2014-му він отримав український паспорт з рук Петра Порошенка. З 2015 по 2018 роки Коротких, згідно з його декларацією, був начальником відділу поліції охорони «об’єктів стратегічного значення». Однак на питання Заборони про це міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що Боцман ніколи не працював в МВС. Деякі активісти і журналісти підозрюють, що Боцман може бути причетний до вбивства журналіста Павла Шеремета — детально про це Заборона вже писала.

Зараз Коротких впливає на організацію «Традиція і порядок». Це агресивне ультраправе угруповання, члени якого регулярно нападають на феміністок і геїв. Засновник і офіційний лідер «ТіП» — Богдан Ходаковський, він був учасником праворадикальної організації «Реванш», а на парламентських виборах балотувався в Раду, але не пройшов. А сама організація заявляє про свої політичні амбіції. «У мене немає чітких доказів, але, схоже, між Боцманом і «Традицією і порядком» існує більш тісна співпраця, ніж просто спілкування. Можна сказати, це ще одна спадщина Тесака в Україні», — каже Анна Гриценко.

Тесак наклав на себе руки, відбуваючи третій термін. У 2014 році його засудили до десяти років суворого режиму. У 2021 році він міг просити про дострокове звільнення. Деякі російські телеграм-канали повідомили, що Марцинкевич залишив передсмертну записку, в якій заявив, що не хоче завдавати клопоту адміністрації СІЗО і просить передати своїй дружині книгу про комунізм і особистий щоденник. Записка нібито завершується словами: «Вибачте мене».

Водночас адвокати і рідні не вірять у версію про самогубство і кажуть, що Марцинкевича катували у в’язниці. «Дев’ятого числа у нього був адвокат в Новосибірську, якому він сказав, що його останні три місяці катували, змушували підписати якісь явки з повинною по вбивствах в Москві 90-х років. Я думаю, що це все ланки одного ланцюга. Необхідно перевіряти. У мене дуже серйозні сумніви з приводу того, що він зробив це сам», — заявив його адвокат Олексій Михальчик.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій