«Я в себе його [синдром] запідозрив і пішов до лікаря в міський перинатальний центр у Кривому Розі, щоби підтвердити, бо в місті лише вони робили тест на каріотип. Лікарка була скептично налаштована, але я наполіг на аналізі й мав рацію – виявили мозаїчну форму синдрому Кляйнфельтера. Лікарка майже нічого не пояснила. Спочатку, коли я говорив про свої симптоми, вона сказала: «Ну добре, зробімо тест і подивимося, чи чоловік ви взагалі». Після тесту я здавав сперму на рухливість сперматозоїдів, вони були частково рухливі, на що вона сказала: «Йдіть попийте ліки, – це були трав'яні добавки для покращення потенції, – і спробуйте зробити комусь дитину, поки ще можете», – розповідає Стас.
У Кривому Розі чоловіку видалили грудні залози. Операцію провели непрофесійно – після неї залишилися шрами, а форма грудей і досі не плоска.
Зараз Стасу 35 років, півтора року тому він переїхав до Мюнхена. Там він обрав собі сімейного лікаря й ендокринолога, які запропонували сучасні препарати для замісної терапії тестостерону.
«У Кривому Розі я відчував себе єдиним геєм в Україні. Те ж саме і з інтерсекс людьми. Якби я знав, що існують ком'юніті і спеціалісти, моральна підтримка від людей, які переживають щось схоже, мені було б набагато легше. Насамперед, це медична підтримка і кваліфікована допомога. Якби я звернувся до правильних лікарів – я б уникнув, можливо, проблем зі щитовидною і грудними залозами, які зараз мене турбують», – говорить чоловік.