Тотальне стеження й тиск на бізнес: за що критикують законопроєкт про СБУ

7 жовтня Верховна Рада України може прийняти новий закон, що регламентує роботу Служби безпеки України. Документ лежить в основі реформи СБУ й не раз допрацьовувався з урахуванням зауважень до тексту. Однак у нинішній редакції правозахисники знайшли норму, яка дозволить силовикам отримувати будь-яку приватну інформацію без спеціального дозволу суду. Співавтор законопроєкту тим часом стверджує, що насправді все не так. Заборона розповідає, у чому проблема з законом, який має змінити роботу СБУ на краще, і як він може вплинути на життя в Україні.

Що це за закон?

Мова про законопроєкт 3196-д «Про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України». Цей документ має замінити закони «Про Службу безпеки України» та «Про загальну структуру й чисельність Служби безпеки України», які сьогодні регулюють діяльність СБУ.

«Законопроєкт спрямований на підвищення інституційної спроможності СБУ відповідно до сучасних викликів та загроз державній безпеці України, яким має протидіяти СБУ», — йдеться в пояснювальній записці до закону.

Новий закон лежить в основі реформи Служби безпеки України, про яку ми вже писали. Зокрема, він скорочує число штатних співробітників із 27 до 17 тисяч і ліквідує департамент «К» — спецпідрозділ СБУ з боротьби з організованою злочинністю й корупцією.

Альтернативний законопроєкт 3196 ще на початку березня 2020 року до Верховної Ради вніс президент Володимир Зеленський. Однак його передали на повторне перше читання. Інший документ — 3196-д — прийняли в першому читанні 28 січня 2021 року. Тоді його підтримали 285 депутатів. У вересні профільний комітет приступив до розгляду запропонованих правок. А вже 7 жовтня Верховна Рада України розгляне його в другому читанні (про те, який шлях проходить законопроєкт від ідеї до прийняття, ми писали тут).

Серед ініціаторів законопроєкту в основному представники «Слуги народу»: депутати Ірина Верещук і Давид Арахамія, глава фракції в парламенті. Підготовкою документа займався Комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

У чому проблема нового законопроєкту?

Олена Щербань із Центру протидії корупції в розмові з Забороною вже критикувала майбутню реформу як «половинчасту». Вона стверджує, що переатестація співробітників не тягнутиме за собою жодних правових наслідків, а ліквідація департаменту «К» однаково залишить силовикам можливість впливати на бізнес.

Тепер же правозахисники звертають увагу на інші норми закону, які регламентують те, як силовики зможуть отримувати інформацію в рамках оперативних дій. Частина 3 статті 13 законопроєкту передбачає, що в СБУ є право отримати інформацію як у держорганів, так і в приватних підприємств та організацій. Раніше СБУ могла відправити таку вимогу лише за рішенням суду. У новій редакції закону рядку про санкції суду немає.

Також СБУ без рішення суду зможе вимагати в операторів і провайдерів телекомунікацій інформацію про «зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їхню тривалість, зміст, маршрути передачі й так далі, у порядку, передбаченому законом».

Глава правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук говорить про антиконституційність такої норми. «Це прямо суперечить статті 31 Конституції України, яка гарантує таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, і передбачає винятки тільки на основі рішення суду. Тепер СБУ просто на раз може отримати інформацію про ваш персональний трафік і багато іншого», — написала вона в Facebook.

У відповідь на критику співавтор законопроєкту про СБУ, представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський стверджує, що на ділі все не так. «Ми спеціально доповнили законопроєкт статтею 14 про те, що Служба безпеки має керуватися законом «Про захист персональних даних», кримінально-процесуальним законодавством тощо, — каже він. — СБУ сама визначатиме тільки порядок доступу до розвідувальної інформації, яку розвідоргани вже отримали з дотриманням закону».

Але в статті 14, про яку говорить Веніславський, немає згадок про закон «Про захист персональних даних». І навіть якби вони були, це не розв’язало б проблеми, пояснює Забороні Олександра Матвійчук. «Стаття 14 — це своєрідна мантра, яка перелічує Конституцію та інші закони, але не містить гарантій щодо захисту приватної інформації».

Крім того, зазначає правозахисниця, у законопроєкті є норми, що зобов’яжуть операторів телекомунікацій встановлювати спеціальне обладнання, яке дасть СБУ повний і постійний доступ до даних користувачів у режимі реального часу. Це окремі положення статті 11 нового закону про роботу СБУ, а також прописані в документі поправки до законів «Про контррозвідувальну діяльність» (стаття 7) і «Про боротьбу з тероризмом» (стаття 15).

Інших ризиків, на думку співрозмовниці Заборони, у законі зараз немає: він істотно доопрацьований до другого читання, і низка неприйнятних норм, про які раніше говорили правозахисники, у ньому відсутня. Як, наприклад, наявність ізоляторів тимчасового утримання у відділеннях СБУ.

«Правозахисники — це головні союзники реформи СБУ, бо за всіма нашими звітами СБУ — один із найбільших порушників прав людини за останні 8 років. Тому залишатися як є більше не може — статус-кво дуже поганий. Треба вносити зміни на краще», — підкреслює Матвійчук.

Навіщо взагалі потрібна реформа СБУ?

За словами чинного глави СБУ Івана Баканова, реформа має «організувати роботу оновленої Служби так, щоби вона була найбільш ефективною для захисту безпеки громадян і держави». Зокрема — у питанні гібридної війни з Росією.

Євросоюз же критикував роботу СБУ за воєнізованість: у більшості країн Європи такі органи цивільні. У ЄС говорили і про кадрову оптимізацію, що дало б змогу заощадити кошти й направити їх на удосконалення та оновлення Служби.

Глава Консультативної місії Євросоюзу в Україні Кястутіс Ланчінскас раніше підкреслював, що без реформи СБУ просування України в ЄС і НАТО неможливе.

З боку керівництва країни розмови про те, що Службу потрібно реформувати, звучали ще в каденцію Петра Порошенка. Тоді Службу безпеки планували реформувати до 2020 року. Уже за президентства Зеленського, у жовтні 2019 року, колегія СБУ презентувала в Раді нову редакцію закону «Про Службу безпеки України», позиціюючи його прийняття як «наймасштабнішу реформу Служби безпеки часів незалежності».

Однак Єврокомісія запропонований проєкт реформи розкритикувала. У щорічному звіті про виконання Угоди про асоціацію від грудня 2019-го йшлося, що функції СБУ варто обмежити контррозвідкою, контртероризмом і захистом держтаємниці, не намагаючись зберегти повноваження з боротьби з організованою та економічною злочинністю.

Останнє і є головною претензією на адресу СБУ в Україні. Зловживання повноваженнями дає Службі змогу перешкоджати бізнесу і виконувати політичні замовлення з боку Адміністрації (Офісу) президента. Приклад цьому — історія з викраденням співробітниками СБУ екссудді Дніпровського суду Києва Миколи Чауса.