Трампа зможуть судити: Мін’юст США ухвалив історичне рішення завдяки справі Ку-клукс-клану

• 6 січня 2021 року Конгрес США мав затвердити перемогу у президентській гонці Джо Байдена.
• Дональд Трамп виголосив промову, яка, як вважається, підбурила протестувальників до штурму Капітолія.
• 11 сенаторів та двоє охоронців вимагають відшкодувати їм фізичні та моральні збитки.

Президент США (2017-2021) Дональд Трамп не може скористатися абсолютним імунітетом у справах про штурм Капітолія. Йдеться не про усі справи, а лише про цивільні позови, наприклад, щодо відшкодування шкоди постраждалим. Однак це історичне рішення, адже проти політика позивалися десятки разів, але це вперше, коли недоторканість визнали недійсною. Ухвалити рішення допомогла справа члена Ку-клукс-клану Кларенса Бранденбурга, яка фактично сформувала Першу поправку Конституції США. 

Заборона розповідає про судовий процес та про використаний прецедент.

Заворушення у США 6 січня 2021 року

Конгрес США 6 січня 2021 року зібрався, аби затвердити переможцем президентських виборів Джозефа Байдена. У той час приблизно за 1.5 км від Капітолія проходив мітинг проти можливих фальсифікацій результатів, про які неодноразово заявляв Дональд Трамп. Протестувальники вимагали від Конгресу відхилити затвердження перемоги Байдена, пише History.

На акції виступив і сам Трамп. Він виголосив промову, у якій закликав мітингарів вирушити до Капітолія і «боротися як чорти, бо якщо ви не будете боротися, як чорти, у вас більше не буде країни». Вона також транслювалася по телебаченню та в інтернеті.

Після цього тисячі людей попрямували до будівлі Конгресу. Окремі групи прорвалися через огорожу та увійшли всередину, у декого була зброя. Членів палати представників і Сенату евакуювали. 

Між правоохоронцями та бунтівниками відбулися сутички, у результаті яких постраждали понад 100 людей, загинуло п’ятеро: четверо протестувальників та один з охоронців (помер від серцевого нападу у лікарні). Пізніше ще четверо поліцейських, що були на місці подій, покінчили з життям самогубством. Протести вщухли 7 січня — поліція дозволила людям розійтися мирно і без арештів.

Через тиждень, 13 січня 2021 року, 45-му президенту США було оголошено імпічмент за підбурювання до повстання. 10 республіканців у Палаті представників приєдналися до демократів у голосуванні. Однак під час судового процесу в Сенаті він був визнаний невинним — сім сенаторів-республіканців приєдналися до демократів, але голосів не вистачило.

Штурм Капітолія: імунітет Трампа не діє

У справі про заворушення Міністерство юстиції США дозволило притягнути колишнього президента Дональда Трампа до відповідальності. Це означає, що проти нього можуть подавати позови, проводити судові засідання та висувати звинувачення, пише The Washington Post.

«Звернення до громадськості з питань, що становлять суспільний інтерес, є традиційною функцією президента, і зовнішній периметр Офісу президента включає величезну сферу таких виступів. Але цією традиційною функцією є публічна комунікація. Це не включає підбурювання до неминучого насильства», — заявили адвокати цивільного відділу Міністерства юстиції.

Це рішення запускає судовий процес, ініційований двома офіцерами Капітолійської поліції та 11 членами Палати представників (конгресменами) від Демократичної партії. Вони прагнуть притягнути Трампа до відповідальності за фізичні та психологічні травми, яких їм було завдано під час штурму.

Трамп подав апеляцію на позов, заявивши, що має абсолютний імунітет, згідно з Першою поправкою до Конституції США. Апеляційний суд не зміг визначитися самостійно, тому і звернувся до Міністерства юстиції США.

Закон про ККК та справа Бранденбурга

Колективний позов було подано на підставі так званого закону про Ку-клукс-клан 1871 року. Після Громадянської війни ККК розпочав повстання прихильників переваги білої раси у південних регіонах країни: щоб заборонити афроамериканцям голосувати. Президент Улісс С. Грант і Конгрес у відповідь на ці атаки ухвалили закон.

«Закон про Ку-клукс-клан, також відомий як Третій законодавчий акт, визначив федеральним злочином використання сили, залякування або погроз для порушення прав людей голосувати, обіймати посади, давати свідчення в суді та бути членом журі. Закон також дозволив жертвам подати позов до кривдників у федеральному суді», — розповіли у WP.

«Президенти іноді можуть використовувати жорстку риторику. І деякі, хто чує цю риторику, можуть надмірно відреагувати або навіть відповісти насильством. Ми пропонуємо розглянути іншу судову справу, інспіровану Кланом — рішення 1969 року про те, що висловлювання, спрямовані на підбурювання або спричинення неминучих протизаконних дій або ймовірно підбурюють до таких дій, не захищаються Першою поправкою», — оголосили рішення у відомстві.

Це відсилка до справи Бранденбурга. У 1964 році, незадовго після того, як президент Ліндон Джонсон підписав Акт про громадянські права, член Ку-клукс-клану Кларенс Бранденбург влаштував у Огайо мітинг. Протестувальники спалили хрест і вигукували расистські та антисемітські гасла. Бранденбург проголосив промову, у якій закликав помститися президенту та Конгресу, які нібито пригнічують європеоїдну расу.

Чоловіка заарештували за пропаганду насильства і засудили до року ув’язнення. Він подав позов до суду, стверджуючи, що його права на свободу слова були порушені. Справа дійшла до Верховного суду, який у 1969 році виніс рішення на користь чоловіка. Водночас було ухвалено рішення, що промова спрямована на підбурювання або спричинення неминучих протиправних дій або, ймовірно, що підбурює або спричиняє такі дії може бути забороненою, а промовець покараним. Рішення сформувало Першу поправку до Конституції США.

Раніше Заборона розповідала про розслідування Мін’юсту США щодо таємних документів, які Дональд Трамп міг незаконно вивезти з Білого дому після завершення свого президентського терміну.