Трампа звинувачують у спробі зґвалтування в 1990-х: чому справа з’явилася тільки тепер

• Проти 45 президента США ведеться щонайменше чотири судові справи, принаймні дві з них загрожують йому арештом.
• Один з позовів подала колумністка Elle Е Джин Керолл через події 30-річної давнини. У судових засіданнях братимуть участь присяжні.
• Подати такий позов через такий довгий час до 2022 року було неможливо. 

Штат Нью-Йорк дозволив жертвам сексуальних злочинів подавати позови у суд навіть після того, як термін давності сплив. Цим правом скористалася журналістка, яка стверджує, що у 1990-х роках на неї напав Дональд Трамп. Кримінальну справу відкрити вже неможливо, але жінка може вимагати моральної компенсації. Крім того, юридично політика все одно мають визнати відповідальним.

Заборона розповідає про справу Керолл проти Трампа, а також по інші активні судові процеси щодо 45-го президента США.

Джин Керолл проти Дональда Трампа: коротко про позов

Судовий позов проти політика подала колумністка американського Elle. Вона стверджує, що зустрілася з Дональдом Трампом у магазині Bergdorf Goodman на Мангеттені наприкінці 1995 або на початку 1996 року, пише BBC.

Бізнесмен обирав спідню білизну для іншої жінки та нібито звернувся до Керолл по допомогу. Він нібито жартома попросив її приміряти білизну, після чого зайшов до жінки у роздягальню і напав.

«Мені вдалося відштовхнути його після колосальної боротьби, але в поліцію про цей інцидент я не повідомила, тому що була шокована і не хотіла думати про себе як про жертву зґвалтування», — йдеться у судовому зверненні.

Дві подруги журналістки вже дали свідчення, що та розповіла їм про напад через кілька днів після того, як він стався. А от Трамп відхиляє усі звинувачення. 

Очікується, що судове засідання триватиме кілька тижнів. У ньому братимуть участь присяжні, набір яких розпочався 25 квітня. Чи з’явиться Трамп у суді, невідомо, адже викликати його для дачі показань, за словами адвокатів Керол, не планують. Натомість у якості свідків мають виступити інші ймовірні жертви подібних нападів збоку політика.

Закон про жертв злочинів у США: що він дає

Е Джин Керолл подала цивільний позов. Це означає, що вимагати вона може тільки відшкодування коштів чи накладання штрафу. Для арешту потрібен був би кримінальний позов, але оформити його неможливо.

Кримінальний термін давності по цій справі у штаті Нью-Йорк давно минув. Строк подачі цивільного позову про сексуальне насильство також — на нього взагалі було виділено тільки три роки, тобто до 1998-1999 років.

Однак у 2022 році місцева влада ухвалила закон, який дозволяє жертвам сексуальних злочинів впродовж одного року подавати позови про сексуальне насильство, незалежно від того, коли саме відбувся напад. Цим правом і скористалася Керолл — увесь цей час тривали підготовчі процеси.

«Хоча це не кримінальна справа, наслідки для містера Трампа можуть бути серйозними. Якщо пані Керролл виграє позов, це буде перший випадок, коли президент, який був предметом понад двох десятків таких звинувачень, буде визнаний юридично відповідальним за сексуальне насильство», — пояснили у BBC.

Дональд Трамп: судові справи

За останні кілька років проти Дональда Трампа було подано кілька десятків судових позовів. Більшість з них закрили через президентську недоторканність, але щонайменше три продовжують вести:

• Нью-Йорк — журі присяжних проголосувало за висунення обвинувачень у 34 випадках фінансового шахрайства, яке здійснювалося через Trump Organization;

Оплата одній людині здійснювалась кількома траншами, тож кожна фіксувалася як окремий пункт. В обвинувальному акті вказують три епізоди, які підтверджують існування цієї схеми: 

• колишньому швейцару готелю Trump Tower —  $30 000, щоб він не розповів про нібито позашлюбну дитину Трампа; 
• Карен Макдугал — $150 000, щоб не розповідала, що нібито мала сексуальні стосунки з Трампом;
• Стормі Деніелс — $130 000 через адвоката за нерозголошення сексуальних стосунків. 

Усі ці обвинувачення — це кримінальні правопорушення найменшого ступеня тяжкості за законодавством Нью-Йорка. За кожне загрожує до чотирьох років позбавлення волі. Найімовірнішим результатом у кінці цього судового процесу є штраф, але також є шанс, що Трампа можуть відправити до в’язниці. Фальсифікація ділових записів зазвичай переслідується як проступок.

• Мар-а-Лаго — Міністерство юстиції США спільно з ФБР веде розслідування щодо зниклих секретних документів, які зберігалися у Білому Домі;

Частину з них під час обшуків знайшли у маєтку 45 президента США у Флориді (Мар-а-Лаго) вже після завершення терміну його правління, а саме у серпні 2022 року. Секретні матеріали зазвичай містять інформацію, яка, на думку чиновників, може зашкодити національній безпеці, якщо її оприлюднити. За даними журналістів, серед втрачених записів можуть бути ті, що містять інформацію про ядерну зброю.

Це активне кримінальне розслідування, яке може призвести до висунення звинувачень. Мін’юст США вважає, що Трамп міг порушити закон про шпигунство. Прокуратура також розглядає перешкоджання правосуддю як інший потенційний злочин.

• штурм Капітолія — конгрес США 6 січня 2021 року зібрався, аби затвердити переможцем президентських виборів Джозефа Байдена. У той час приблизно за 1.5 км від Капітолія проходив мітинг проти можливих фальсифікацій результатів. на ньому виступав Дональд Трамп. 

Він виголосив промову, у якій закликав мітингарів вирушити до Капітолія і «боротися як чорти, бо якщо ви не будете боротися, як чорти, у вас більше не буде країни». Ця промова транслювалася по телебаченню та в інтернеті. Після цього протестувальники вирушили до будівлі: окремі групи прорвалися через огорожу, відбулися сутички. Кілька людей загинули.

Комітет Конгресу, який протягом 18 місяців вивчав дії Трампа офіційно звинуватив 45-го президента в підбурюванні до повстання та інших злочинах. При цьому Мін’юст провів власне розслідування і постановив, що у цій ситуації президентський імунітет Трампа не діє. 

Колишнього президента станом на квітень-2023 осі не викликали на допит у рамках цього розслідування, але така можливість залишається. Якщо провину доведуть, йому загрожує арешт.

Раніше Заборона розповідала про історичне рішення Міжнародного кримінального суду. Він оголосив Володимира Путіна у розшук, тож більше 100 країни зобов’язані арештувати президента Росії, якщо він ступить на їхню територію.