#Підпалюй!
Великий мультимедійний спецпроект про чейндж-мейкерів, активістів та активісток, які своїми ініціативами змінюють міста. Вони міняють правила, надихають і ведуть за собою. Ми розповідаємо 30 унікальних історій через серію op-doc (документальні репортажі з художніми елементами) і мультимедійних репортажів.
Підписуйтесь на новини про проект у нашому
Facebook, Instagram, Twitter і Telegram.
Підписуйтесь на новини про проект у нашому
Facebook, Instagram, Twitter і Telegram.
Спецпроект виконується в межах проекту «Зміцнення суспільної довіри» (UCBI), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал:
оперативно і коротко про важливе
оперативно і коротко про важливе
Текст: Катерина Сергацкова
Фото: Андрій Бойко
Верстка: Наталя Самсонова
Фото: Андрій Бойко
Верстка: Наталя Самсонова
Увага!
Вибір героїв і стиль оповіді може не збігатися
з вашими очікуваннями.
Вибір героїв і стиль оповіді може не збігатися
з вашими очікуваннями.
Оприлюднено: 25.03.2019
Сєвєродонецьк. Контемпорарі діаспора
Сєвєродонецьк.
Контемпорарі діаспора
Контемпорарі діаспора
Війна змусила його покинути рідне місто. До цього Євген Королетов жив в Луганську і займався різними культурними ініціативами, які, з перспективи луганського контексту, виглядали андеґраундними. А потім пішов служити в добровольчий батальйон «Донбас». Повернувшись з фронту, осів в Сєвєродонецьку і продовжив займатися мистецтвом.
Євген Королетов, 30 років, художник
Хочете побачити більше? Дивіться наш документальний репортаж та підписуйтесь на наш канал YouTube
Хочете побачити більше? Дивіться наш документальний репортаж та підписуйтесь на наш канал YouTube
Сєвєродонецьк розташований за 60 кілометрів від лінії розмежування. З 2014-го став новим центром Луганської області.
«Багато переселенців вважають, що живуть тут тимчасово, – говорить Євген. – Але іноді трапляється, що тимчасове стає постійним, і треба щось робити».
«Багато переселенців вважають, що живуть тут тимчасово, – говорить Євген. – Але іноді трапляється, що тимчасове стає постійним, і треба щось робити».
Євген Королетов, 30 років, художник
Хочете побачити більше? Дивіться наш документальний репортаж та підписуйтесь на наш канал YouTube
Хочете побачити більше? Дивіться наш документальний репортаж та підписуйтесь на наш канал YouTube
Війна змусила його покинути рідне місто. До цього Євген Королетов жив в Луганську і займався різними культурними ініціативами, які, з перспективи луганського контексту, виглядали андеґраундними. А потім пішов служити в добровольчий батальйон «Донбас». Повернувшись з фронту, осів в Сєвєродонецьку і продовжив займатися мистецтвом.
Сєвєродонецьк розташований за 60 кілометрів від лінії розмежування. З 2014-го став новим центром Луганської області.
«Багато переселенців вважають, що живуть тут тимчасово, – говорить Євген. – Але іноді трапляється, що тимчасове стає постійним, і треба щось робити».
Сєвєродонецьк розташований за 60 кілометрів від лінії розмежування. З 2014-го став новим центром Луганської області.
«Багато переселенців вважають, що живуть тут тимчасово, – говорить Євген. – Але іноді трапляється, що тимчасове стає постійним, і треба щось робити».
За його відчуттями, Сєвєродонецьк чимось схожий на Луганськ:
«В Луганську приблизно те ж саме було: якщо хочу послухати якусь нову музику або влаштувати якийсь захід, то все це повинен організувати сам. Тому що шансів, що це зробить хтось інший, дуже мало. Тепер я в Сєвєродонецьку намагаюся знайти свій Луганськ».
Разом з друзями Євген створив громадську організацію «Тумблер» (одна зі співзасновниць – Найля Ібрагімова, ми розповідали про неї в репортажі «Кларнет Юргена»). Вона працює переважно з переселенцями, намагаючись допомогти людям з посттравматичним синдромом за допомогою соціокультурних і художніх практик. Одне з найпомітніших досягнень команди «Тумблера» – молодіжний фестиваль «32 травня». Його провели в містечку Щастя, яке розташоване практично на лінії розмежування.
У Щасті регулярно чути вибухи, часом сюди прилітають снаряди.
В цьому смт є тільки будинок культури, не завжди відкритий, і покинутий «агітаційний майданчик». На створення спеціальної конструкції, яку розробив Королетов, і на інші фестивальні витрати скинулись приблизно сто людей, до яких команда звернулася через соцмережі.
«В Луганську приблизно те ж саме було: якщо хочу послухати якусь нову музику або влаштувати якийсь захід, то все це повинен організувати сам. Тому що шансів, що це зробить хтось інший, дуже мало. Тепер я в Сєвєродонецьку намагаюся знайти свій Луганськ».
Разом з друзями Євген створив громадську організацію «Тумблер» (одна зі співзасновниць – Найля Ібрагімова, ми розповідали про неї в репортажі «Кларнет Юргена»). Вона працює переважно з переселенцями, намагаючись допомогти людям з посттравматичним синдромом за допомогою соціокультурних і художніх практик. Одне з найпомітніших досягнень команди «Тумблера» – молодіжний фестиваль «32 травня». Його провели в містечку Щастя, яке розташоване практично на лінії розмежування.
У Щасті регулярно чути вибухи, часом сюди прилітають снаряди.
В цьому смт є тільки будинок культури, не завжди відкритий, і покинутий «агітаційний майданчик». На створення спеціальної конструкції, яку розробив Королетов, і на інші фестивальні витрати скинулись приблизно сто людей, до яких команда звернулася через соцмережі.
Натисни, аби перейти у групу
А ще, в 2017-му, Королетов з друзями провели в Сєвєродонецьку перший рейв. Для регіону це стало найгучнішою подією, хоч і на сам рейв прийшло небагато людей. Більшість луганців навіть не знають, що це таке.
«Рейв – це модно, – каже Королетов. – Це такий примітивний спосіб розслабитися, вивільнити енергію. Розквіт рейвів і техно-руху в Україні збігся з військовими діями. Думаю, це пов'язано. Ти ж постійно живеш в стані тривоги, дискомфорту. Хоч тут і не стріляють, але все одно постійно про це щось нагадує. Військові машини, патрулі, блокпости. Це впливає на твоє життя... А рейв дає можливість позбутися стресу в форматі такого колективного трансу. Тут це необхідно».
«Рейв – це модно, – каже Королетов. – Це такий примітивний спосіб розслабитися, вивільнити енергію. Розквіт рейвів і техно-руху в Україні збігся з військовими діями. Думаю, це пов'язано. Ти ж постійно живеш в стані тривоги, дискомфорту. Хоч тут і не стріляють, але все одно постійно про це щось нагадує. Військові машини, патрулі, блокпости. Це впливає на твоє життя... А рейв дає можливість позбутися стресу в форматі такого колективного трансу. Тут це необхідно».
А ще, в 2017-му, Королетов з друзями провели в Сєвєродонецьку перший рейв. Для регіону це стало найгучнішою подією, хоч і на сам рейв прийшло небагато людей. Більшість луганців навіть не знають, що це таке.
«Рейв – це модно, – каже Королетов. – Це такий примітивний спосіб розслабитися, вивільнити енергію. Розквіт рейвів і техно-руху в Україні збігся з військовими діями. Думаю, це пов'язано. Ти ж постійно живеш в стані тривоги, дискомфорту. Хоч тут і не стріляють, але все одно постійно про це щось нагадує. Військові машини, патрулі, блокпости. Це впливає на твоє життя... А рейв дає можливість позбутися стресу в форматі такого колективного трансу. Тут це необхідно».
«Рейв – це модно, – каже Королетов. – Це такий примітивний спосіб розслабитися, вивільнити енергію. Розквіт рейвів і техно-руху в Україні збігся з військовими діями. Думаю, це пов'язано. Ти ж постійно живеш в стані тривоги, дискомфорту. Хоч тут і не стріляють, але все одно постійно про це щось нагадує. Військові машини, патрулі, блокпости. Це впливає на твоє життя... А рейв дає можливість позбутися стресу в форматі такого колективного трансу. Тут це необхідно».
«Тумблер» займається ще й екологічними проблемами, об'єднує навколо них молодь. Наприклад, недавно частина команди і місцеві активісти змогли створити крихітний хаб з переробки пластику. Королетов розповідає, що все почалося з ініціативи школяра з сусіднього Лисичанська, який придумав бізнес-проект і отримав на нього гроші. Хлопці зібрали два верстати для переробки та зробили майстерню в гаражі на околиці Сєвєродонецька. Тепер тут навчаються працювати з ресайклінгом.
«Зараз в різних містах, особливо в обласних центрах, є багато ініціатив, пов'язаних з технологіями, з наукою, і, я думаю, що Сєвєродонецьку це теж не завадить, тому що місто індустріальне», – пояснює Євген.
«Зараз в різних містах, особливо в обласних центрах, є багато ініціатив, пов'язаних з технологіями, з наукою, і, я думаю, що Сєвєродонецьку це теж не завадить, тому що місто індустріальне», – пояснює Євген.
«Тумблер» займається ще й екологічними проблемами, об'єднує навколо них молодь. Наприклад, недавно частина команди і місцеві активісти змогли створити крихітний хаб з переробки пластику. Королетов розповідає, що все почалося з ініціативи школяра з сусіднього Лисичанська, який придумав бізнес-проект і отримав на нього гроші. Хлопці зібрали два верстати для переробки та зробили майстерню в гаражі на околиці Сєвєродонецька. Тепер тут навчаються працювати з ресайклінгом.
«Зараз в різних містах, особливо в обласних центрах, є багато ініціатив, пов'язаних з технологіями, з наукою, і, я думаю, що Сєвєродонецьку це теж не завадить, тому що місто індустріальне», – пояснює Євген.
«Зараз в різних містах, особливо в обласних центрах, є багато ініціатив, пов'язаних з технологіями, з наукою, і, я думаю, що Сєвєродонецьку це теж не завадить, тому що місто індустріальне», – пояснює Євген.
Розквіт рейвів і техно-руху в Україні збігся з військовими діями. Думаю, це пов'язано
Євген Королетов
Чергова ініціатива Королетова – неформальне угруповання «Луганська Контемпорарі Діаспора». Це об'єднання художників, які живуть на окупованих територіях Луганщини або виїхали на підконтрольну Україні територію. Об'єднання замислювалося як мережа творчих особистостей, які поділяють цінності ЛКД і працюють в тому чи іншому вигляді з темою війни.
Чергова ініціатива Королетова – неформальне угруповання «Луганська Контемпорарі Діаспора». Це об'єднання художників, які живуть на окупованих територіях Луганщини або виїхали на підконтрольну Україні територію. Об'єднання замислювалося як мережа творчих особистостей, які поділяють цінності ЛКД і працюють в тому чи іншому вигляді з темою війни.
1 березня цього року члени «діаспори» провели «луганський рейв» у київському клубі Mezzanine. У цього руху ще в 2016 році навіть з'явилося своє медіа – журнал Golden Coal («Золоте вугіллячко»), присвячений сучасним андеґраундним художникам з Луганська і Донецька.
«Поступово наше «тут» починає істотно відрізнятися від «там», – каже Королетов. – Ті питання, які актуальні для нас, вже можуть бути менш актуальні для жителів Луганська і Донецька. Але нам важливо зберегти зв'язок з друзями, які залишаються на «тому» боці. Ми, наприклад, цікавимося тим, що відбувається з луганським мистецтвом, запитуємо себе: чи є луганське мистецтво зараз українським, або чи було луганське російськомовне довоєнне мистецтво українським? Це складні питання, але нам цікаво шукати відповіді на них».
«Поступово наше «тут» починає істотно відрізнятися від «там», – каже Королетов. – Ті питання, які актуальні для нас, вже можуть бути менш актуальні для жителів Луганська і Донецька. Але нам важливо зберегти зв'язок з друзями, які залишаються на «тому» боці. Ми, наприклад, цікавимося тим, що відбувається з луганським мистецтвом, запитуємо себе: чи є луганське мистецтво зараз українським, або чи було луганське російськомовне довоєнне мистецтво українським? Це складні питання, але нам цікаво шукати відповіді на них».
Старобільськ.
Атипова бібліотека
Атипова бібліотека
Старобільськ – маленьке містечко на 16 тисяч жителів на півночі Луганської області. Ані окупація, ані війна його не торкнулися. Проте влітку 2014-го сюди переїхало кілька обласних інституцій, наприклад, – обласний краєзнавчий музей і обласний аграрний університет.
Старобільськ.
Атипова бібліотека
Старобільськ – маленьке містечко на 16 тисяч жителів на півночі Луганської області. Ані окупація, ані війна його не торкнулися. Проте влітку 2014-го сюди переїхало кілька обласних інституцій, наприклад, – обласний краєзнавчий музей і обласний аграрний університет.
Атипова бібліотека
Старобільськ – маленьке містечко на 16 тисяч жителів на півночі Луганської області. Ані окупація, ані війна його не торкнулися. Проте влітку 2014-го сюди переїхало кілька обласних інституцій, наприклад, – обласний краєзнавчий музей і обласний аграрний університет.
Сергій Летучий, музикант
Хочете побачити більше? Дивіться наш документальний репортаж та підписуйтесь на наш канал YouTube
Хочете побачити більше? Дивіться наш документальний репортаж та підписуйтесь на наш канал YouTube
Сьогодні найцікавіші процеси відбуваються з бібліотекою. Вона теж переїхала з Луганська. Більшість співробітників перебралися в Старобільськ і отримали невелике приміщення, а місцевий музикант і активіст Сергій Летучий зайнявся перетворенням бібліотеки в культурну і освітню платформу, яка об'єднує найрізноманітніших мешканців міста.
«Уявіть собі: директорці бібліотеки 76 років, і в Луганську до неї в кабінет заходить кремезний хлопець, кладе автомат на стіл і каже:«А чому ти не підтримуєш ЛНР?». Вона йому: «А чому ти мені тикаєш? Мені 76 років!» – розповідає Летучий. – Зрештою вона зібрала документи і переїхала, домігшись, щоб бібліотека була не в Сєвєродонецьку, куди переїжджали всі, а в маленькому місті».
«Уявіть собі: директорці бібліотеки 76 років, і в Луганську до неї в кабінет заходить кремезний хлопець, кладе автомат на стіл і каже:«А чому ти не підтримуєш ЛНР?». Вона йому: «А чому ти мені тикаєш? Мені 76 років!» – розповідає Летучий. – Зрештою вона зібрала документи і переїхала, домігшись, щоб бібліотека була не в Сєвєродонецьку, куди переїжджали всі, а в маленькому місті».
Сергій Летучий – гітарист групи Flying Swan, співавтор графіті-ініціативи «Бетон Арт», співробітник бібліотеки і просто молода людина. З інвалідністю. Він живе в Старобільську від самого народження. З 16-ти пересувається переважно на візку. Це досить непросте випробування, каже він, бути інвалідом в такому місті: ніхто не встановлює пандуси, ніхто не дбає про інклюзивність просторів.
Луганська універсальна наукова бібліотека, вона ж Good Library (брендинг зробила теж команда Летучого) – це простір для всіх. Удень тут можна зустріти і пенсіонерів, які вивчають книги, передані в бібліотечний фонд сотнями різних людей зі всієї України, і підлітків, що рубаються в «Доту». Молодих людей, які організовують культурні та благодійні заходи. Співробітників прес-центру, які розповідають про громадські та культурні події Старобільська через сторінку бібліотеки в Фейсбуці.
«Бібліотека працює в форматі арт-простору, – пояснює Летучий. – Чого ми тільки тут не робили! Проводили квартирники, «швидкі побачення», зустрічі з письменниками. У якийсь момент я відчув тут величезний потенціал. Зрозумів, що бібліотека – це не сховище книг, а простір, в якому людина може культурно розвиватися, організовувати свої проекти, і де могла б тусити молодь».
Луганська універсальна наукова бібліотека, вона ж Good Library (брендинг зробила теж команда Летучого) – це простір для всіх. Удень тут можна зустріти і пенсіонерів, які вивчають книги, передані в бібліотечний фонд сотнями різних людей зі всієї України, і підлітків, що рубаються в «Доту». Молодих людей, які організовують культурні та благодійні заходи. Співробітників прес-центру, які розповідають про громадські та культурні події Старобільська через сторінку бібліотеки в Фейсбуці.
«Бібліотека працює в форматі арт-простору, – пояснює Летучий. – Чого ми тільки тут не робили! Проводили квартирники, «швидкі побачення», зустрічі з письменниками. У якийсь момент я відчув тут величезний потенціал. Зрозумів, що бібліотека – це не сховище книг, а простір, в якому людина може культурно розвиватися, організовувати свої проекти, і де могла б тусити молодь».
Натисни, аби перейти у групу
Однією з найяскравіших подій в бібліотеці стала акція good silence party – тиха дискотека.
«Ми домовилися з радіо «Сковорода» про те, що вони будуть давати в ефір діджей-сет, – розповідає він. – Музика транслюється по радіо по всій Україні, а люди в бібліотеці танцюють в навушниках. Ми почали це зі Старобільська, і акцію підхопили ще дев'ять бібліотек по всій країні. Нас підтримали і Сергій Жадан (уродженець Старобільська – Заборона), і Kozak System, і видавництво «Книга Саміт», і багато інших. Я підключив всі свої знайомства. Тепер працюємо над продовженням».
«Ми домовилися з радіо «Сковорода» про те, що вони будуть давати в ефір діджей-сет, – розповідає він. – Музика транслюється по радіо по всій Україні, а люди в бібліотеці танцюють в навушниках. Ми почали це зі Старобільська, і акцію підхопили ще дев'ять бібліотек по всій країні. Нас підтримали і Сергій Жадан (уродженець Старобільська – Заборона), і Kozak System, і видавництво «Книга Саміт», і багато інших. Я підключив всі свої знайомства. Тепер працюємо над продовженням».
Лисичанськ.
Кіно і скейти
Кіно і скейти
Одного разу, в 2016 році, школярі з невеликого шахтарського містечка Лисичанська мріяли про скейт-парк, де можна було б ганяти на спортивних велосипедах і скейтах. У 2017-му в центрі міста з'явився урбан-парк «Дружба», в будівлі кінотеатру. Вони зробили його своїми руками. Це було непросто.
Андрій Харківський, 21 рік
Хочете побачити більше? Дивіться наш документальний репортаж та підписуйтесь на наш канал YouTube
Хочете побачити більше? Дивіться наш документальний репортаж та підписуйтесь на наш канал YouTube
Кілька років тому єдиний місцевий кінотеатр занепав через борги і відмови дистриб'юторів від співпраці (кінотеатр показував піратські копії). Городянам довгий час доводилося їздити дивитися кіно в сусідній Сєвєродонецьк. В 2016-му мерія провела конкурс на посаду директора кінотеатру, нею стала Валерія Лукіна. Вона зробила в кінотеатрі ремонт і фактично відкрила його заново.
Але в будівлі «Дружби» було ще одне приміщення, яке стояло порожнім десятиліттями: в ньому повинен був з'явитися великий зал кінотеатру, проте цього так і не сталося. Він слугував складом для всякого мотлоху.
Але в будівлі «Дружби» було ще одне приміщення, яке стояло порожнім десятиліттями: в ньому повинен був з'явитися великий зал кінотеатру, проте цього так і не сталося. Він слугував складом для всякого мотлоху.
Лисичанськ. Кіно і скейти
Андрій Харківський, 21 рік
Хочете побачити більше? Дивіться наш документальний репортаж та підписуйтесь на наш канал YouTube
Хочете побачити більше? Дивіться наш документальний репортаж та підписуйтесь на наш канал YouTube
Одного разу, в 2016 році, школярі з невеликого шахтарського містечка Лисичанська мріяли про скейт-парк, де можна було б ганяти на спортивних велосипедах і скейтах. У 2017-му в центрі міста з'явився урбан-парк «Дружба», в будівлі кінотеатру. Вони зробили його своїми руками. Це було непросто.
Кілька років тому єдиний місцевий кінотеатр занепав через борги і відмови дистриб'юторів від співпраці (кінотеатр показував піратські копії). Городянам довгий час доводилося їздити дивитися кіно в сусідній Сєвєродонецьк. В 2016-му мерія провела конкурс на посаду директора кінотеатру, нею стала Валерія Лукіна. Вона зробила в кінотеатрі ремонт і фактично відкрила його заново.
Але в будівлі «Дружби» було ще одне приміщення, яке стояло порожнім десятиліттями: в ньому повинен був з'явитися великий зал кінотеатру, проте цього так і не сталося. Він слугував складом для всякого мотлоху.
Кілька років тому єдиний місцевий кінотеатр занепав через борги і відмови дистриб'юторів від співпраці (кінотеатр показував піратські копії). Городянам довгий час доводилося їздити дивитися кіно в сусідній Сєвєродонецьк. В 2016-му мерія провела конкурс на посаду директора кінотеатру, нею стала Валерія Лукіна. Вона зробила в кінотеатрі ремонт і фактично відкрила його заново.
Але в будівлі «Дружби» було ще одне приміщення, яке стояло порожнім десятиліттями: в ньому повинен був з'явитися великий зал кінотеатру, проте цього так і не сталося. Він слугував складом для всякого мотлоху.
Коли з'явилася можливість зробити парк, я ще паралельно працював на будівництві і вчився в технікумі. Було дуже складно
Андрій Харьковський
Того ж року в Лисичанськ приїхала команда дослідників українських міст «Код Міста» (ми писали детально про їхні ініціативи і навіть отримали за це премію «Честь професії»). Вони перейнялися мрією школярів створити скейт-парк і познайомилися з місцевим підприємцем і громадським активістом Максимом Труновим.
Разом розробили проект майбутнього урбан-парку, звернулися до мерії і кінотеатру: чи не хочуть ті віддати порожній простір під цю ідею. Чиновники погодилися.
Разом розробили проект майбутнього урбан-парку, звернулися до мерії і кінотеатру: чи не хочуть ті віддати порожній простір під цю ідею. Чиновники погодилися.
Того ж року в Лисичанськ приїхала команда дослідників українських міст «Код Міста» (ми писали детально про їхні ініціативи і навіть отримали за це премію «Честь професії»). Вони перейнялися мрією школярів створити скейт-парк і познайомилися з місцевим підприємцем і громадським активістом Максимом Труновим.
Разом розробили проект майбутнього урбан-парку, звернулися до мерії і кінотеатру: чи не хочуть ті віддати порожній простір під цю ідею. Чиновники погодилися.
Разом розробили проект майбутнього урбан-парку, звернулися до мерії і кінотеатру: чи не хочуть ті віддати порожній простір під цю ідею. Чиновники погодилися.
«Спершу я в це взагалі не вірив, – каже співзасновник і адміністратор урбан-парку Андрій Харьковський. – Я живу велосипедом, катаюся вже дуже давно і навчаю трюків дітей в школах. Коли з'явилася можливість зробити парк, я ще паралельно працював на будівництві і вчився в технікумі. Було дуже складно займатися всім і тут, і там. Я багато разів думав про те, щоб усе це кинути, але зупиняла думка, що якщо зробити те, чого ми хочемо, то цим надалі зможуть займатися і багато інших».
Зараз урбан-парк консультує команда Street Culture, яка розвиває вуличну культуру в Харкові і інших регіонах. Ми в #Пiдпалюй вже писали про них. Колектив «Дружби» майже щодня вчить дітей із Лисичанська та сусідніх міст і районів Луганської області вуличного спорту на волонтерських засадах. Простір урбан-парку відкрито для всіх і не береться плата за вхід.
«На даний момент це найкраще місце у всій Україні, де людина може безкоштовно розвиватися, – впевнений Андрій. – Таких [волонтерських] скейт-парків, як у нас, немає ніде».
Зараз урбан-парк консультує команда Street Culture, яка розвиває вуличну культуру в Харкові і інших регіонах. Ми в #Пiдпалюй вже писали про них. Колектив «Дружби» майже щодня вчить дітей із Лисичанська та сусідніх міст і районів Луганської області вуличного спорту на волонтерських засадах. Простір урбан-парку відкрито для всіх і не береться плата за вхід.
«На даний момент це найкраще місце у всій Україні, де людина може безкоштовно розвиватися, – впевнений Андрій. – Таких [волонтерських] скейт-парків, як у нас, немає ніде».
Натисни, аби перейти у групу
Читайте також:
Авторка ідеї проекту
Виконавчий продюсер відео-відділу
Режисер
Режисерка-постановниця
Продюсерка епізодів
Сценаристка
Оператор-постановник
Оператори
Режисер монтажу
Дизайн графіки
Анімація
Мультимедіа
Фото
Верстка
Тексти
Редактор текстів
Менеджер проекту
Виконавчий продюсер відео-відділу
Режисер
Режисерка-постановниця
Продюсерка епізодів
Сценаристка
Оператор-постановник
Оператори
Режисер монтажу
Дизайн графіки
Анімація
Мультимедіа
Фото
Верстка
Тексти
Редактор текстів
Менеджер проекту
КАТЕРИНА СЕРГАЦКОВА
РОМАН СТЕПАНОВИЧ
РОМАН СТЕПАНОВИЧ
АНАСТАСІЯ КАНАРЬОВА
АНАСТАСІЯ КАНАРЬОВА
АНАСТАСІЯ КАНАРЬОВА
БОГДАН КІНАЩУК
МИКОЛА ДОНДЮК, РОМАН СТЕПАНОВИЧ
МИКИТА ДАНЕЧКІН
ДМИТРО СИЛЬЧЕНКО
ТАНЯ ФРАНЦ
РОМАН СТЕПАНОВИЧ,
БОГДАН КІНАЩУК, МИКОЛА ДОНДЮК
АНДРІЙ БОЙКО
НАТАЛІЯ САМСОНОВА
КАТЕРИНА СЕРГАЦКОВА
ДМИТРО ФІОНИК
АНТОН СКИБА
РОМАН СТЕПАНОВИЧ
РОМАН СТЕПАНОВИЧ
АНАСТАСІЯ КАНАРЬОВА
АНАСТАСІЯ КАНАРЬОВА
АНАСТАСІЯ КАНАРЬОВА
БОГДАН КІНАЩУК
МИКОЛА ДОНДЮК, РОМАН СТЕПАНОВИЧ
МИКИТА ДАНЕЧКІН
ДМИТРО СИЛЬЧЕНКО
ТАНЯ ФРАНЦ
РОМАН СТЕПАНОВИЧ,
БОГДАН КІНАЩУК, МИКОЛА ДОНДЮК
АНДРІЙ БОЙКО
НАТАЛІЯ САМСОНОВА
КАТЕРИНА СЕРГАЦКОВА
ДМИТРО ФІОНИК
АНТОН СКИБА
Хочете побачити більше? Дивіться наш документальний репортаж та підписуйтесь на наш канал YouTube
КАТЕРИНА СЕРГАЦКОВА
РОМАН СТЕПАНОВИЧ
РОМАН СТЕПАНОВИЧ
АНАСТАСІЯ КАНАРЬОВА
АНАСТАСІЯ КАНАРЬОВА
АНАСТАСІЯ КАНАРЬОВА
БОГДАН КІНАЩУК
МИКОЛА ДОНДЮК,
РОМАН СТЕПАНОВИЧ
МИКИТА ДАНЕЧКІН
ДМИТРО СИЛЬЧЕНКО
ТАНЯ ФРАНЦ
РОМАН СТЕПАНОВИЧ,
БОГДАН КІНАЩУК,
МИКОЛА ДОНДЮК
АНДРІЙ БОЙКО
НАТАЛІЯ САМСОНОВА
КАТЕРИНА СЕРГАЦКОВА
ДМИТРО ФІОНИК
АНТОН СКИБА
РОМАН СТЕПАНОВИЧ
РОМАН СТЕПАНОВИЧ
АНАСТАСІЯ КАНАРЬОВА
АНАСТАСІЯ КАНАРЬОВА
АНАСТАСІЯ КАНАРЬОВА
БОГДАН КІНАЩУК
МИКОЛА ДОНДЮК,
РОМАН СТЕПАНОВИЧ
МИКИТА ДАНЕЧКІН
ДМИТРО СИЛЬЧЕНКО
ТАНЯ ФРАНЦ
РОМАН СТЕПАНОВИЧ,
БОГДАН КІНАЩУК,
МИКОЛА ДОНДЮК
АНДРІЙ БОЙКО
НАТАЛІЯ САМСОНОВА
КАТЕРИНА СЕРГАЦКОВА
ДМИТРО ФІОНИК
АНТОН СКИБА
Авторка ідеї проекту
Виконавчий продюсер
відео-відділу
Режисер
Режисерка-постановниця
Продюсерка епізодів
Сценаристка
Оператор-постановник
Оператори
Режисер монтажу
Дизайн графіки
Анімація
Мультимедіа
Фото
Верстка
Тексти
Редактор текстів
Менеджер проекту
Виконавчий продюсер
відео-відділу
Режисер
Режисерка-постановниця
Продюсерка епізодів
Сценаристка
Оператор-постановник
Оператори
Режисер монтажу
Дизайн графіки
Анімація
Мультимедіа
Фото
Верстка
Тексти
Редактор текстів
Менеджер проекту