У 2023 році суд виніс рішення у кількох гучних справах десятиліття: топ-3 вироки 

• Суди винесли вироки у кількох важливих для України справах у 2023 році.
• Святошинський виніс вирок у процесі про вбивство 48 учасників протестів та поранення ще 80 мітингувальників.
• Звинуватили й викрадача першого загиблого на Майдані — Юрія Вербицького.

Один із тих, хто викрав мітингувальника буде на свободі у звʼязку з закінченням термінів давності за статтею, а замовник та виконавець замаху на Катерину Гандзюк подаватимуть апеляцію.

Заборона розповідає про топ-3 справи в українських судах у 2023 році.

Революція гідності: вироки у справах Майдану

Українські суди у 2023 році оголосили вироки одразу в кількох справах Майдану. Розгляд однієї з них тривав 8 років. Так, Святошинський районний суд міста Києва 18 жовтня 2023 року виніс вирок у процесі про вбивство 48 учасників Майдану та поранення ще 80 протестувальників, пишуть Ґрати.

Прокуратура та потерпілі вимагали довічного увʼязнення, як покарання для обвинувачених. Захист та самі обвинувачені боролися та доводили свою невинність.

З пʼяти обвинувачених спецпризначенців «Беркута» суд визнав винними чотирьох:

• колишнього замкомандира «Беркута» Олега Янишевського — довічне увʼязнення за масове вбивство беззбройних громадян та інші злочини;
• сержантів Янишевського Павло Аброськін та Сергій Зінченко — 15 років позбавлення волі за вбивства протестувальників;
• старшину Олександра Маринченко — 5 років позбавлення волі за перевищення службових повноважень (виправдано за рештою обвинувачень).

При цьому суд зарахував строк попереднього увʼязнення (під час слідства і розгляду справи), як день за два, тож Мариненко вже відбув покарання. Ще одного обвинувачуваного, сержанта Сергія Тамтуру, суд виправдав за недоведеністю вини. Вони вдвох і були в суді. Обвинувачені до більш серйозних покарань втекли до Росії.

Слухання з іншої справи Майдану завершилось у квітні 2023 року. Шевченківський районний суд Києва визнав Олександра Медвідя винним у викраденні протестувальників Юрія Вербицького та Ігоря Луценка. Суддя Лідія Щебуняєва засудила учасника злочинної групи до 5 років увʼязнення, але одразу звільнила від покарання через закінчення термінів давності за статтею.

Вербицького та Луценка, який був заступником коменданта табору на Майдані, викрали з Олександрівської лікарні 21 січня 2014 року. Активістів катували та допитували, намагаючись дізнатись звідки протестувальники беруть гроші на організацію протестів. Обох протримали в заручниках близько 12 годин до того як розвезли в різних напрямках. Луценка залишили в селі Проців: він зміг дістатись людей і попросити допомоги. Тіло Вербицького з пакетом на голові знайшли під знаком «Гнідин» — села у Бориспільському районі.

Викраденням займались так звані тітушки: Миколи Якубовича, Олександра Ляховича, Миколи Богдана, Віктора Тиндюка, Дмитра Щукіна, Сергія Мисливого, Олександра Тендіта та Юрія Тарана. Їх координували Володимир Неживов та Олександр Волков, а керував групою Олексій Чеботарьов — бізнесмен та президент чернігівського ФК «Десна».

Катерина Гандзюк: висновки суду

Ще однією гучною справою, яка отримала вирок, став процес щодо замовника та організатора нападу на Катерину Гандзюк. Суддя Дніпровського районного суду Києва Юлія Іваніна 26 червня засудила до 10 років увʼязнення колишнього голову Херсонської обласної ради Владислава Мангера та помічника депутата цієї ж ради Олексія Левіна відповідно.

31 липня 2018 року херсонську активістку та чиновницю облили концентрованим розчином сірчаної кислоти. Лікарі намагались врятувати життя жінки впродовж чотирьох місяців, але 4 листопада вона померла у лікарні.

Мотивом нападу вважається її активна громадська діяльність. За її допомоги на ютуб-каналі «Мосту» виходила трилогія розслідувань «Є межа» про боротьбу місцевих кланів за контроль над херсонським міським водоканалом. Окрема частина вийшла про голову облради під назвою «Хто ви, містере Мангер?». Катерина показувала фільм через проєктор прямо на будівлі облради. Згідно з позицією обвинувачення, Мангер хотів, щоб в результаті нападу Гандзюк випала на деякий час із публічного поля.

«Я ставив собі питання: що було б, якби Катя вижила? У неї ніколи б не було волосся. Вона була б абсолютно лисою, ніколи не ходила би без панчіх, ніколи не одягала би сукню з коротким рукавом і не оголювала шию. У неї би не працювала ліва рука, не було би правої молочної залози, голова була би перекошена, оскільки було би багато рубців. Через ці рубці в неї не закривалося би ліве око і очевидно, що незабаром це призвело б до сліпоти, внаслідок пересихання рогівки ока. Вона була би глибоким інвалідом, і я не знаю, як би вона з цим жила», — виступав у суді батько Катерини Віктор Гандзюк.

Раніше Заборона розповідала про підозри у справі Євромайдану. 20 працівників ФСБ працювали на території України, щоб створити негативний образ мітингувальників.