У Києві поховали активіста Романа Ратушного. Розповідаємо, яким він був і чому його справа житиме довго

Хто такий Роман Ратушний і чому він захищав Протасів Яр

18 червня у Києві відбулося прощання з 24-річним Романом Ратушним — київським активістом, який боровся проти незаконних забудов, корупції та поліцейського свавілля. Спочатку в Михайлівському соборі пройшла заупокійна служба, а далі тіло Романа Ратушного привезли на Майдан Незалежності. Попрощатися з ним прийшли кількасот людей: активісти, військові, журналісти, урбаністи, активна молодь та просто кияни. Поховали Ратушного на Байковому кладовищі. Заборона розповідає, яким був Роман Ратушний і чому його справа житиме ще багато поколінь. 


Хто такий Роман Ратушний?

Роман Ратушний народився 5 липня 1997 року. Його батьки — активіст руху «Збережи старий Київ» Тарас Ратушний і письменниця та журналістка Світлана Поваляєва. Коли Роману було 15, почалася Революція Гідності. Ратушний був одним з перших її учасників — у ніч на 30 листопада його разом із іншими студентами побив «Беркут». 

Після Майдану Роман Ратушний займався активізмом — здебільшого його діяльність стосувалася незаконних забудов Києва. 2018 року Ратушний заснував ініціативу «Захистимо Протасів Яр», що за рік переросла у повноцінну ГО. Учасники організації борються проти забудови зеленої зони Протасового Яру. 

Боротьба з забудовниками

Багатоповерхівки, які планували звести на території Протасового Яру, мала будувати компанія «Дайтона Груп». У травні 2019 року забудовник оголосив, що на місці Протасового Яру побудують житловий комплекс «Трубійон» — це три 40-поверхівки. На місці, де мало розпочатися будівництво, встановили паркан.

Місцевим ця ідея дуже не сподобалася. Вони виходили на акції протесту та зверталися до усіх можливих держорганів, щоби зупинити будівництво. Як представника жителі району обрали свого сусіда Романа Ратушного.

Внаслідок звернень і протестів «Дайтона Груп» стала фігурантом кількох кримінальних проваджень. А після позову активістів до суду компанії заборонили будувати на цій ділянці будь-що. Міськрада повернула Протасовому Яру статус зелених насаджень.

Конфлікти з політиками

Бенефіціарами «Дайтона Груп», за словами номінального керівника компанії, виявилися дніпровські бізнесмени Геннадій Корбан та Олег Левін. Після останнього судового засідання у справі забудови Протасового Яру із Ратушним вирішив зустрітися Андрій Смирнов — він представляв інтереси Корбана та Левіна у суді. 

На зустрічі Смирнов, який невдовзі після цього став заступником голови Офісу президента, намагався «вирішити питання» з активістами. Він пропонував Ратушному гроші і говорив, що активіст «недооцінює дніпровських бізнесменів» — мовляв, вони можуть «вивезти» Романа і йому не потрібна «оця вся стрільба». Запис розмови опублікували на фейсбук-сторінці «Захистимо Протасів Яр». Ратушний і його колеги вважають, що це була пряма погроза. 

За кілька днів після цього Роману Ратушному погрожував вже особисто Геннадій Корбан. Це відбувалося публічно: бізнесмен писав погрози просто у коментарях фейсбуку. Корбан обурився, що Роман тегнув його і пообіцяв «знайти і теж тегнути», назвавши активіста «чортом». Крім того, Корбан погрожував відправити Ратушного на фронт як покарання — на це Роман відповів, що для нього захист Батьківщини не є покаранням.

Після цього Ратушний помітив, що за ним і за його будинком стежать. Його джерела повідомили, що активіста планують викрасти і вбити — понад місяць він змушений був переховуватися. Тоді громада Протасового Яру написала звернення до Володимира Зеленського, щоб він вплинув на ситуацію та захистив життя Ратушного. Проте кримінальне провадження щодо погроз активісту так і не відкрили.

Зараз Корбан заперечує свою причетність до тиску на Ратушного. Він навіть зреагував на опубліковану «Громадським» новину про загибель активіста, де згадували про конфлікт з Корбаном. Редакція отримала від дніпровського бізнесмена лист, де той вимагав спростувати інформацію про свій звʼязок з «Дайтона Груп» та погрози Ратушному. Корбан вважає це наклепом. 

Затримання та домашній арешт

У березні 2021 року Роман Ратушний мітингував проти незаконного увʼязнення активіста Сергія Стерненка. Під час акції учасники побили вікна Офісу президента та розмалювали фасад будівлі. Наступного дня деякі дніпровські ЗМІ написали, що Ратушний особисто намалював свастику біля входу в ОП. Активіст це спростував. 

Тодішній заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко виклав у мережу відео, на якому видно, як нібито Ратушний малює свастику на фасаді. Це ж відео зʼявилося на сайті МВС. Але трохи згодом виявилося, що ролик змонтований: обличчя Ратушного взяли з відео з іншої акції. На запити адвокатів про те, як таке могло статися, у міністерстві відповіли, що Геращенко — фізична особа, і вони не несуть відповідальності за контент, який він публікує.

Після публікації відео Ратушного затримали. Йому інкримінували групове хуліганство із попередньо заготовленою зброєю. Суд відправив Романа Ратушного під домашній арешт з електронним браслетом. Сам активіст навіть знімав жартівливе відео про життя з електронним браслетом.

«Я пов’язую це рішення безпосередньо з заступником голови Офісу президента Андрієм Смирновим, який має особисту неприязнь до мене через мій захист Протасового Яру. Вони вирішили під шумок загальної тієї акції здихатися мене й записали мене в списки на підозри. Ну і вручили потім підозру і вже обрали запобіжний захід. Я вже розумію, що навіть якби мене на тій акції не було, вони б придумали щось інше», — говорив Ратушний Забороні.

Адвокати активіста подали апеляцію на арешт і виграли суд — з Ратушного зняли всі обвинувачення.

Війна

Після 24 лютого Роман Ратушний вирішив воювати. Спочатку він пішов у тероборону — у підрозділ «Протасового Яру». Обороняв Київ, а згодом Сумщину, де у складі підрозділу звільняв окуповані населені пункти в області. 

На початку квітня Ратушний вступив до розвідувального взводу 2-го мотопіхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади ЗСУ «Холодний Яр». Цей батальйон обороняв українську землю в Харківській області, зокрема в районі Ізюму. 9 червня Роман Ратушний потрапив у ворожу засідку і загинув. Офіційно його смерть підтвердили 14 червня, а 16-го його тіло привезли до Києва.

Справа, що житиме довше за нього

Про те, що Ратушний загинув, широкій громадськості стало відомо із допису у фейсбуці на сторінці «Захистимо Протасів Яр». У цьому ж повідомленні сказано, що в організації мають намір облаштувати у Протасовому Ярі парк, що носитиме імʼя Романа Ратушного. На його честь там збираються посадити дуб.

Мати Ратушного Світлана Поваляєва розповіла, що син заповів фінансово підтримати музей Шевченка, Національну Капелу Бандуристів імені Майбороди, а також видання «Історична правда» та «Новинарня». Донати від Світлани також отримав добровольчий медичний батальйон «Госпітальєри» та ще кілька волонтерських організацій, що закуповують екіпірування та обладнання для Збройних сил України.

Засновник та головред «Історичної правди» Вахтанг Кіпіані заявив, що планує запровадити кілька премій імені Романа Ратушного для молодих авторів за публікації про історію Києва та збереження історичної спадщини столиці.

У додатку «Київ Цифровий», де якраз триває голосування щодо дерусифікації вулиць у місті, пропонують перейменувати вулицю Волгоградську на вулицю Романа Ратушного. Щоб проголосувати, треба відкрити застосунок, натиснути кнопку «К», знайти розділ «Електронна демократія» і підрозділ «Дерусифікація». Далі у пошуковому вікні вбиваєте назву «вул. Волгоградська» і голосуєте за варіант «Романа Ратушного». 

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій

Нагору