У судових реєстрах України можуть приховати справи колаборантів і воєнних злочинців: що не так з ідеєю

• У Раді ще у 2023 році зареєстрували документ №7033-д. Того ж року його рекомендували до розгляду, але так і не винесли на розгляд.
• Парламент може знову розглянути законопроєкт, що приховає з реєстру судових рішень справи про воєнні злочини, колаборантів та мобілізацію.
• Ініціатори кажуть, що норма посилить безпеку військових та критичної інфраструктури та не дасть змоги фігурантам кримінальних справ дізнаватись наперед про слідчі дії щодо них.

Законопроєкт може значно обмежити обсяг інформації у загальнодоступних державних реєстрах. Приміром, судді зможуть закрити від громадськості дані про процеси щодо резонансних злочинів, пов’язаних із війною та мобілізацією. При цьому акт передбачає великий перелік осіб, який все одно матимуть повний доступ до інформації.

Заборона розповідає про зареєстрований у Раді законопроєкт.

Законопроєкт №7033-д: коротко про ключові положення

Проєкт закону №7033-д зареєстрували на сайті Верховної Ради у січні 2023 року. Авторами норми є група із семи народних депутатів від фракції «Слуга народу» та групи «Відновлення України»: 

• Денис Маслов (голова парламентського комітету з питань правової політики);
• Іван Калаур;
• Микола Стефанчук;
• Роман Бабій;
• Валерій Божик;
• Анатолій Гунько;
• Павло Павліш.

Торік акт рекомендували до розгляду, але після критики громадськості так і не винесли до сесійної зали. Тепер депутати хочуть спробувати поставити документ на голосування вдруге.

Документ, серед іншого, передбачає, що деякі судові рішення будуть оприлюднювати в Єдиному державному реєстрі з відтермінуванням на рік. Планується обмежити обсяг інформації для українців у загальному доступі. Ініціатори зазначили, що так вони нібито хочуть захистити військові об’єкти й критичну інфраструктуру від російських атак, а також удосконалити розслідування злочинів, пишуть Ґрати.

Йдеться про блокування доступу суспільства до судових рішень у справах, які становлять особливий суспільний інтерес, наприклад:

• злочини проти основ нацбезпеки;
• охорони держтаємниці;
• недоторканності держкордону;
• порядку несення військової служби.

Тобто норма пропонує надати суддям право на власний розсуд вилучати із судових рішень інформацію, що начебто може зашкодити безпеці у справах, розглянутих у відкритому засіданні. Крім того, документ суттєво розширює перелік відомостей, які не можна розголошувати в текстах судових рішень.

«Я наполягав, щоб він [законопроєкт] був проголосований [у 2023 році]. За формування порядку денного [парламенту] відповідає Погоджувальна рада. Були заяви деяких організацій, які активно агітували проти його ухвалення. Це було серйозною помилкою. Ми втратили час. В результаті, ворог, використовуючи в тому числі відкриті дані з судових рішень отримував інформацію, обирав цілі й завдавав ударів», — каже співавтор законопроєкту Денис Маслов.

Справи про колабораціонізм і воєнні злочини: чому правозахисники проти змін у реєстрах

Понад 20 українських правозахисних організацій, аналітичних центрів та медіа 16 травня знову опублікували відкриту заяву проти ухвалення документа №7033-д. Активісти критикують три норми у прикінцевих положеннях проєкту закону. Вони вважають, що замість посилення безпеки акт лише підвищить напругу у суспільстві та недовіру до влади.

«Рішення зникнуть лише із загального доступу, тобто їх не зможемо бачити лише ми — звичайні люди — через реєстр. Але закон передбачає великий перелік осіб, який мають повний доступ до реєстру. Тому, наприклад, якийсь умовний суддя-колаборант, що має повний доступ до реєстру, все одно матиме доступ до цих рішень. І якщо у нього буде потреба отримати якусь важливу інформацію, що грає на руку ворогу, він і так це зможе зробити. Тому реєстр закривається лише від суспільства, і в цьому — основний ризик», — каже юристка Марта Береза. 

Дозвіл суддям самостійно обмежувати обсяг інформації для загалу правозахисники також вважають недоцільним. Річ у тім, що у відкритому судовому засіданні можуть брати участь і журналісти, і вільні слухачі. Відповідно, там вони почують все, що необхідно.

«Це також не дозволятиме адвокатам і журналістам дізнаватися якісь важливі обставини справи. Крім того, не існує якогось механізму, що дозволяє перевірити, чому саме суддя вирішив закрити саме цю інформацію, у який спосіб це оскаржити. І це дає широке поле для приховування інформації й несе корупційні ризики», – пояснила юристка. 

З розширенням переліку даних, які не можна розголошувати в текстах судових рішень (зокрема, назв і місць розташування критичної інфраструктури), також є проблеми. Ця інформація все одно є у вільному доступі: наприклад, на Google maps, сайтах установ та вебархівах навіть після видалення. Тому відсутність цих даних у реєстрі не захистить від зловмисників, а лише створить додаткові труднощі фахівцям, що працюють із державними реєстрами. 

Раніше Заборона розповідала про позов України до Міжнародного суду ООН у лютому 2022 року. Суд вирішив, що не має компетенції розглядати частину позову щодо законності російського нападу.