Угорщина профінансувала Закарпаття щонайменше на 3 мільярди гривень. Для чого їй це потрібно?

9 липня журналісти програми «Схеми» випустили розслідування на «Радіо Свобода» щодо впливу уряду прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на Закарпаття. Виявилося, що Угорщина щонайменше десять років постійно фінансує різні галузі в регіоні на чималі суми. У країні пояснюють таку щедрість тим, що «підтримують угорців за кордоном». На Закарпатті дійсно живе угорська діаспора, але чи справді уряд Орбана віддає гроші в Україну та не очікує жодної вигоди? Заборона переповідає найцікавіші моменти з розслідування на «Радіо Свободі».

Гранти

Журналісти з різних країн помітили, що Угорщина декілька років фінансує різні галузі в сусідніх країнах: туризм, малий та середній бізнес, культуру та навіть церкву. Здебільшого гроші заходять туди через фонд Бетлена Габора. Також є фонди, призначені для допомоги меншинам за кордоном Угорщини. Однак саме документація фонду Бетлена Габора викликала питання в журналістів. 

Мета фонду — «сприяння реалізації цілей, пов’язаних із національною політичною стратегією угорського уряду». Уряду, який вже 11 років поспіль очолює Віктор Орбан. За підрахунками журналістів, цей фонд переказав Україні 115 мільйонів євро — це три мільярди гривень. Причому, як зазначають журналісти, інвестиції збільшилися саме після 2010 року, коли прем’єр-міністром став Орбан.

Угорщина фінансує чимало галузей на Закарпатті. Наприклад, біля деяких церков у регіоні можна знайти розклад богослужінь угорською мовою або за угорським часом. Ці церкви існують на пожертви угорського уряду або окремих осіб. За підрахунками журналістів, за останні 10 років Угорщина «влила» в закарпатські церкви близько 22 мільйонів євро.

Культура та ЗМІ

Угорські гроші знайшли й у галузі культури: туди від 2011 року інвестували щонайменше два з половиною мільйони євро. Наприклад, коштом угорців в Ужгороді встановили пам’ятник Шандору Петефі — відомому угорському поетові та революціонеру.

У газетних кіосках у регіоні продаються видання угорською мовою або на угорську тематику. Фонд Бетлена Габора фінансує щонайменше чотири з них — на їхню роботу виділили понад 66 тисяч євро. Фонд розвитку угорських ЗМІ отримав ще 4 тисячі євро, Закарпатська спілка журналістів — 187 тисяч євро, а ще декілька видань, які фінансує сама спілка, — майже 117 тисяч євро.

Деякі ЗМІ, які фінансуються Угорщиною, час від часу хвалять угорський уряд і дублюють російські новини. У декількох виданнях помітили наближеність до риторики тієї чи іншої угорської партії Закарпаття. Голова Демократичної спілки угорців України Ласло Зубанич каже, що більшість місцевих газет заробляють самі або отримують грантові кошти, зокрема через Угорщину.

«Державний сектор або комунальний сектор ніяких газет не має, тобто впливу нема. Але якщо хочемо подивитися хороше телебачення – тоді проблема. Бо після диджиталізації тут, особливо в низинних і гірських районах, українські телебачення і радіо або не зловити, або не дочути. Інформаційний простір як такий втрачено для України», — говорить голова Демократичної спілки угорців України Ласло Зубанич.

Угорський політичний вплив

Крім фінансового впливу Угорщина посилює на Закарпатті й політичний вплив. Наприклад, у місцевих виборах в Україні беруть участь дві партії, які працюють як громадські організації — Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) та Демократична спілка угорців України (ТУМС). Окрім прагнення допомагати меншинам у риториці цих партій є ідея про те, що нібито угорці у сусідніх з Угорщиною країнах — другосортні громадяни. 

«Це своєрідне вибудовування відносин із рідною країною. Я бачу на власні очі, що деякі люди починають відчувати себе ближчими до Будапешта, ніж, наприклад, до Братислави чи Бухареста. У такий спосіб створюється залежність і вибудовуються відносини з цими громадами», — говорить словацька журналістка Карін Кьовари-Солимос. 

По-друге, угорські політики активно зустрічаються з українськими політиками за зачиненими дверима. У 2019 році прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан за тиждень до виборів зустрічався з кандидатом в депутати Верховної Ради України від Закарпаття Василем Брензовичем в Будапешті. Подробиці зустрічі невідомі. В Україні її назвали втручанням Угорщини у внутрішні справи країни.

Загалом законодавство України забороняє фінансування політичної діяльності з інших країн, тому угорці інвестиції заперечують. Однак найбільші вливання коштів у Закарпаття припали на 2017 та 2019 роки — під час парламентських виборів.

По-третє, українці беруть участь у виборах в Угорщині. За законодавством Угорщини, на виборах можуть голосувати люди з подвійним громадянством — в Україні ж воно взагалі заборонене. Проголосувати на угорських виборах у 2018 році українці, які мають паспорт Угорщини, могли поштою та особисто. До прикордонних з Україною угорських сіл організовано привозили громадян України.

«Я виявив статистику, яка показує, що у вмираючих селах в окрузі Саболч живе набагато більше людей, ніж раніше. Тож я поїхав туди й майже не знайшов ніяких мешканців. Багато тих, хто отримав громадянство Угорщини з 2011 року, переїхали до цього округу з України — але вони живуть в Угорщині лише на папері. Вони отримали угорське громадянство, але для цього також потрібна угорська адреса реєстрації, і її продають цим людям за гроші. Наприклад, у руїнах одного будинку зареєстровано майже 340 людей», — розповів будапештський журналіст Роберт Баторі.

Журналісти вважають, що цей випадок не єдиний. За допомогою цієї схеми уряд Орбана послідовно намагається мобілізувати свій електорат, адже українці, які їздять на угорські вибори, здебільшого голосують саме за правлячу партію «Фідес», — вважає міністр закордонних справ України у 2014–2019 роках Павло Клімкін.

Крім «своїх» партій на Закарпатті угорці часто посилають туди своїх посадовців. Наприклад, коли журналісти працювали над розслідуванням, зустріли на Закарпатті голову офісу прем’єра Орбана Ґерґелі Ґуляша – той урочисто відкривав відреставрований Угорський дім у Мукачеві, під який Угорщина придбала цілу будівлю у центрі міста. Він пояснив свій візит тим, що хоче підтримати угорські меншини.

Павло Клімкін вважає, що основна мета Будапешта –  відділити невидимим кордоном цілий регіон і зробити його угорським. 

Освіта та мова

У 2017 році розгорівся скандал через новий освітній закон: ним вводилися норми зокрема й про перехід навчання нацменшин на українську мову. Ці нововведення обурили як місцеве населення, так і угорську владу. Згодом питання вийшло в міжнародну площину: Венеціанська комісія стала на бік угорців. Павло Клімкін пояснює, що цей конфлікт зіграв на руку Угорщині, оскільки вона ще раз показала, як «відстоює права угорців».

Мовне питання болюче для багатьох закарпатців, адже у тутешніх селах української мови практично не знають. Коли журналісти шукали сироварню, яка отримала грант від Угорщини, місцеві жителі не могли пояснити, як до неї проїхати, оскільки не розуміли української. Натомість місцеві чиновники вважають, що проблеми немає, адже всі місцеві одне одного розуміють.

Однак понад половина угорських державних грантів у Закарпатті — щонайменше 62 мільйони євро — йде на утримання освітніх установ, освітні програми й подорожі, підручники, а ще зведення шкіл і дитсадків. Водночас країна виділяє гроші й на вищу освіту: Угорський інститут в Береговому отримав підтримку у 34 мільйони євро. У виші говорять, що попри те, що університет платить податки до бюджету Берегова, Україна не надає їм жодної підтримки. Проте люди з сіл віддають дітей саме в цей ВНЗ, оскільки навчання в державних вишах коштує дорого, а тут дітей навчають безкоштовно.

Позиція України та відкриті в СБУ справи

Президент Володимир Зеленський вважає, що Україна тривалий час взагалі нічого не робила для Закарпаття.

«Усі ці люди щодня бачать, як в Угорщині, куди вони їздять, все це є! І що угорці — молодці! Так що поганого я хочу? Я хочу, щоби вони хотіли бути українцями. І щоби вони пам’ятали, що вони — угорська меншина, частково, наприклад, в місті Берегове, так? Але щоби вони були українцями. Щоби не хотіли брати ті паспорти», — сказав Зеленський.

Однак експерти, яких залучили до розслідування, вважають, що це не зовсім так. Річ у тім, що критичну інфраструктуру на Закарпатті та всі критичні статті витрат забезпечує українська держава. Останнім часом за українські кошти там будують дороги й лікарні, і це почалося не за президентства Зеленського, а раніше — після Євромайдану. 

Журналісти помітили, що у судовому реєстрі є матеріали адміністративних та кримінальних проваджень за 2018–2021 роки, в яких фігурують угорські фонди, зокрема й фонд Бетлен Габор. Йдеться про підробку реєстраційних документів для отримання грантів, а також несплату податків. Голова Демократичної спілки угорців України Ласло Зубанич вважає, що Угорщина контролює кошти, які виділяють з бюджету в Україну, але комусь, імовірно, вдається обійти цей контроль. 

Підозри в сепаратизмі

Голову угорської партії КМКС Василя Брензовича українські спецслужби підозрюють у сепаратизмі — нині той переховується в Угорщині. Декілька кримінальних справ відкрито й проти трьох угорських благодійних фондів. Наразі СБУ перевіряє причетність цих фондів до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України. Слідчі відкрили провадження за статтями про держзраду та «фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади в України».

Саме у цих справах і підозрюють Брензовича — в кількох його офісах та його будинку провели обшуки та вилучили документи та гроші, які він, за версією слідства, отримав від Угорщини. Сам Брензович вважає справи політично вмотивованими та оскаржує їх у судах. 

Водночас заступник голови фракції КМКС Партії угорців України в Закарпатській облраді Йосип Борто говорить, що останнім часом почастішали акції проти угорців Закарпаття — ходи з вигуками «угорців на ножі», провокаційні плакати, великі білборди та навіть терористичні акції, як-от підпал, підрив офісу КМКС. Павло Клімкін вважає, що ці акції продюсує Росія, щоби «роздмухувати емоції» в регіоні. 

То чи загрожує проугорський сепаратизм регіону? Йосип Борто говорить, що навряд, адже в регіоні всього 10% угорців і 80% українців. Тому в Угорщини просто немає підстав анексувати Закарпаття.

«Коли говорять, що угорці хочуть так анексувати чи забрати собі Закарпаття, як Росія забрала Крим — ну це смішно. Угорщина є членом Європейського союзу й НАТО. Хто їм дозволить навіть такі спроби? Ну хто їм дозволить?» — пояснює Борто.