Україна проситиме інвесторів заморозити борги. Навіщо це потрібно

• Кабінет міністрів України запропонує власникам євробондів продовжити нарахування відсотків за євробондами, але відтермінувати їхню виплату на 24 місяці.
• Це потрібно для економії Держбюджету для підтримки сектору оборони. Також це бенефіти в збереження репутації та лояльності інвесторів.  
• Під реструктуризацію можуть попасти папери «Нафтогазу», якому також потрібні гроші на підготовку до опалювального сезону.  

Міністерство фінансів України до 15 серпня 2022 року має провести переговори з власниками державних облігацій про відтермінування платежів за ними на два роки. Так держава сподівається заощадити гроші з Державного бюджету, який через війну щомісяця має дефіцит у $5 мільярдів.

Заборона розповідає про інструмент реструктуризації, до якого Мінфін вдається вдруге за сім років. 

Реструктуризація боргів України: деталі постанови Кабміну

Кабінет міністрів України доручив Міністерству фінансів провести переговори з власниками українських євробондів і попросити їх добровільно відтермінувати виплати за ними. Остаточне рішення інвестори мають ухвалити до 15 серпня 2022 року. 

Якщо власники цінних паперів погодяться на відтермінування, протягом 24 місяців відсотки за облігаціями нараховуватимуться за наявними ставками, а зверху ще й буде нараховуватися додатковий процентний дохід. «У разі неузгодження власниками державних деривативів змін, передбачених цими умовами, подальші виплати за деривативами здійснюються відповідно до умов їхнього випуску та розміщення», — йдеться у постанові Кабміну.

За словами спеціаліста відділу продажів боргових цінних паперів компанії Dragon Capital Сергія Фурси, таке рішення є логічним в умовах війни, але Мінфін має подати умови інвесторам в максимально дружньому ключі. В цілому треба показати їм, що реструктуризація буде проводитися дружньо, щоб Україна не отримала дефолтні рейтинги. «До ключових виплат, у вересні, залишається 40 днів, за час яких цілком реально встигнути провести переговори та погодити з інвесторами ухвалення заморожування», — пояснив експерт.

Так, 20 листопада група кредиторів країн G7 уже повідомила, що дає згоду Україні відтермінувати виплату заборгованостей за євробондами. «Ми згодні призупинити обслуговування боргу України з 1 серпня 2022 року до кінця 2023 року, з можливістю продовження ще на один рік. Ми також наполегливо закликаємо усіх інших офіційних кредиторів швидко домовитися з Україною про призупинення обслуговування боргу», — йдеться у заяві.

Чи загрожує Україні дефолт

З технічної точки зору, припинення виплат за своїми борговими зобов’язаннями вважається дефолтом, але не завжди. Якщо інвестори добровільно погодилися відтермінувати виплати, то такий стан не може вважатися дефолтом, оскільки домовленості передбачають збереження інтересу до боргових документів країни. У такій ситуації дуже важливо зберегти свою репутацію перед кредиторами, заздалегідь запропонувавши їм вигідні умови для очікування.

Зі справжніми викликами дефолту Україна може зіткнутися через два роки, коли спливе час на відстрочку. Тоді владі треба буде шукати кошти, щоб погасити облігації за ставками, що накопичилися за час відтермінування + додаткові відсотки. Й усе це прямо залежатиме від ситуації в економіці після завершення війни. Тож, імовірно, доведеться ще раз сідати з інвесторами за стіл переговоріть і домовлятися про нові умови. «Основна ідея — заморозити усі виплати на два роки. Через два роки будуть проведені додаткові та детальні переговори щодо реструктуризації», — зазначив Сергій Фурса.

На думку аналітика з CASE Ukraine Євгена Дубогриза, з фундаментальної точки зору дефолт ніяк не змінить ситуацію в економіці. «Як ринки приватних запозичень були закриті з початком повномасштабної агресії, так вони й лишаться закритими. Це, в принципі, все. А ось із “технічної” точки зору — буде розкачка паніки. Нас, українців, слово “дефолт”, як зараз кажуть, тригерить, звичайно, менше, ніж росіян, але все одно тригерить», — пояснив експерт.

На його думку, питання про відтермінування виплат на два роки постало саме зараз із двох причин:

• Україні не хочуть продовжувати термін боргів;
• хтось отримав команду «заощаджувати» і намагається заощаджувати як вміє,  навіть попри те, що у Мінфіні не раз говорили, що борги краще виплачувати.

«Готуємося, панове економісти, заспокоювати людей, що дефолт — якщо він таки буде — це не жах-жах, і не все зникло. Може, когось і заспокоїмо», — додав експерт.  

Євробонди Нафтогазу заморозять: чим це важливо

Якщо Мінфін зможе домовитися з власниками євробондів про відстрочку, це запустить процедуру кросвідстрочки за іншими запозиченнями, наприклад, «Нафтогазу». Компанія вже окремо звернулася до своїх інвесторів, бо уряд наказав заготувати до опалювального сезону значно більше газу, ніж очікувалося, а на це потрібні гроші (близько $8 мільярдів).

«Виходячи з реального падіння обсягів споживання, нам достатньо було б мати у підземках до початку опалювального сезону 15 млрд куб. м — це навіть із деяким запасом. Але уряд встановив найвищу планку у 19 млрд куб. м газу… Ми не говоримо, що входимо в дефолт… Просимо увійти в нашу ситуацію й добровільно перенести виплати», — пояснив голова правління «Нафтогазу» Юрій Вітренко.

Ситуація доволі непередбачувана, оскільки доля «Нафтогазу» залежить саме від кредиторів, оскільки у них можуть бути сумніви, що компанія зможе повернути позичання (видобуток газу не просто не збільшується, а стрімко падає в умовах війни). На думку директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, влада не має допустити до дефолту найбільшої державної компанії, оскільки це загрожуватиме уряду відставкою, а економіці країни — катастрофою.

«Дефолт “Нафтогазу” та самі чутки створюють ризики для зниження інвестиційного рейтингу країни, тому що “Нафтогаз” — це ключова найбільша компанія України. “Нафтогаз”  — державна компанія, тому тут відповідальність уряду. Коли поганий менеджер, то мають змінювати менеджмент компанії та створювати відповідну наглядову раду, аби компанія керувалася краще. Якщо дефолт “Нафтогазу” станеться, то це буде серйозна підстава зміни Шмигаля з прем’єр-міністра і, взагалі, цього уряду», — сказав Володимир Омельченко.

Раніше Заборона розповідала про технічний дефолт Російської Федерації та про наслідки, до яких він  може призвести як для країни-терористки, так і для інших суверенних держав.