Читаєте зараз
Стілець, який стоїть на одній ніжці. Україну «не на часі» затягує в парламентську кризу

Стілець, який стоїть на одній ніжці. Україну «не на часі» затягує в парламентську кризу

Svitlana Hudkova

З початку року проблеми в українському парламенті почали все більше виходити на загал. Вже набатом пролунала заява голови президентської фракції «Слуга народу» Давида Арахамії про бажання 17 депутатів вийти з фракції. Аби не втратити монобільшість, складати мандати в СН дозволили лише з медичних причин. Та депутати не розгубилися: частина просто припинила приходити на засідання. 

Голосів для підтримки навіть супернагальних законопроєктів стає все менше, а засідання Ради просто скасовуються. Ігнорування проблеми з боку Банкової, адже мова йде здебільшого про негаразди в президентській фракції, може паралізувати роботу парламенту в країні, що воює. Що відбувається у Верховній Раді та якими можуть бути наслідки для країни, розбиралась редакторка Заборони Світлана Гудкова.


Криза наростала з повномасштабного вторгнення

Верхівка айсбергу тільки почала проявлятися. Насправді ж проблеми у Верховній Раді були ще з початку повномасштабного вторгнення. Коли, здавалося б, влада мала об’єднатися та працювати 24\7, народні обранці (поки не говоримо про інші гілки) відкрито саботують свою роботу. Та чи їхня у цьому вина?

Дмитро Разумков. Фото: Дмитро Разумков / Facebook

«На початку повномасштабного вторгнення виникла така негласна домовленість: всі працюємо на державу, на нашу перемогу. І Рада працювала максимально ефективно, — розповідає в коментарі Забороні народний депутат Дмитро Разумков. — Хто порушив цю домовленість? Влада. Це сталося фактично одразу після того, як ворога відтіснили від Києва. Тоді ця криза почала розвиватися. Почали з’являтися законопроєкти, які містили корупційну складову та були направлені не на користь держави, а на потребу ОП».

Олексій Гончаренко. Фото: Олексій Гончаренко / Facebook

Дійсно, «слуги народу», коментуючи ситуацію в Раді, жаліються на те, що фактично вони лише виконують волю Офісу президента. Це бачать і депутати з інших фракцій.

«Криза пов’язана з тим, що парламент втратив субʼєктність. Всі рішення приймаються на Банковій і надсилаються у ВР як в нотаріальну контору, щоб печатку поставити. Це не мотивує депутатів», — пояснює Забороні парламентар від фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко.

Депутати не бажають працювати кнопками для ухвалення необхідних ОП законопроєктів, додає Разумков. «А особливо коли з Банкової спускаються законопроєкти, які несуть негатив для держави, а заразом і політичний негатив для народних депутатів. Тому депутати хочуть скласти мандати, бо розуміють, що рано чи пізно за це треба буде відповідати. І добре, якщо лише політичним майбутнім, а не за іншими кодексами України», — каже голова міжфракційного об’єднання «Розумна політика».

Монобільшість перестає бути «моно»

Як відомо, для ухвалення закону в Україні необхідно набрати понад 226 голосів. На початку роботи дев’ятого скликання Верховної Ради у фракції «Слуга народу» було 254 народні депутати, що дозволяло їм власними силами голосувати за необхідні закони без формування коаліції з іншими фракціями. 

Станом на кінець березня 2024 року президентська фракція налічує 235 депутатів, що поки чисто теоретично дозволяє їй залишатися монобільшістю. Та на практиці лише голосами СН закони приймають вкрай рідко. 

За даними аналітичного руху «Чесно», протягом 2022–2023 років фракція монобільшості самостійно забезпечила 226 і більше голосів лише під час 17 голосувань з майже 5200. Левова частка із них відбулася напередодні повномасштабного вторгнення — у лютому 2022 року.

«Фактично монобільшості немає вже давно. Ми не бачили від “слуг” 226 голосів мінімум пів року. Голоси збираються завдяки групам депутатів з колишньої ОПЗЖ, плюс “Довіра” та іноді “За майбутнє”», — каже Разумков.

Та ця так звана коаліція, до якої Гончаренко додає ще частину фракції «Голос», за його словами, вже розвалюється, а парламент продовжує деградувати.

Що буде з Радою

Тож постає питання: а як буде працювати парламент, якщо голосів немає? Та поки, як запевняють народні депутати, можливість зібрати голоси в ОП є.

«За бажання Банкова в змозі набирати голоси. Є ще резерви у вигляді депутатських груп мажоритарників, які можуть за потреби проголосувати. Але і це вже не дуже добре працює. Та ОП поки не відчуває дискомфорту від цього. Те, що їм важливо, проходить. І вони вважають, що в будь-який момент можуть додати голосів», — каже Гончаренко.

Разумков також каже, що голоси на підтримку важливих для країни законопроєктів завжди будуть — зокрема завдяки голосуванню опозиції. Тому робота парламенту продовжиться. 

Підстав для розпуску парламенту також поки немає, адже де-юре монобільшість досі зберігається. Та навіть якщо вона розпадеться, у Верховної Ради буде 30 днів для формування коаліції. І поки в Раді залишається не менше 300 депутатів, вона також залишається легітимною. Наразі ж зафіксовано рекордно низьку кількість депутатів — 401 з 450.

Ба більше, ні чергових, ні позачергових виборів до Верховної Ради під час воєнного стану бути не може, про що чітко каже частина 4 статті 83 Конституції України.

Тому парламент має працювати, хоче він того чи ні. Завдання «зібрати депутатів докупи» лягає на плечі керівників фракцій та партій, адже законодавчих механізмів для розв’язання такої проблеми немає. І, за даними «Української правди», процес всередині президентської фракції вже пішов. 

Ще один варіант, який міг би переформатувати роботу Ради, — створення нової коаліції. «В теорії, коли монобільшість не буде мати більшості, а для цього з фракції мають вийти ще 10 депутатів, то буде запущений процес створення нової коаліції. Таке можливо, але, на мою думку, не найближчим часом», — говорить Разумков.

Загалом ексспікер передбачає, що ситуація продовжить розвиватися у негативному для «слуг народу» плані. І головне, щоб це не нашкодило країні.

Втрата держави

На сьогодні вся влада фактично зосереджена в кабінетах Офісу президента, а з чотирьох інституцій влади — президентської, парламентської, урядової та судової, — залишилась лише перша, якій підпорядковані усі інші. «Тобто країна — це як стілець, який стоїть на одній ніжці. Але ж довго він так не встоїть. І падаючи, він може прибити і тих, хто сидить на ньому, і тих, хто стоїть під ним», — каже Разумков.

Народний депутат нагадує, що для жодного українського президента узурпація влади нічим хорошим не закінчувалась, як, на жаль, і для України. Для утримання влади, за його словами, Володимир Зеленський обрав неправильний шлях, і якщо не схаменутися, наслідки для країни будуть невтішними.

«Як це вирішити? Це має бути позиція парламенту, суспільства, журналістів, міжнародних партнерів, які мають концентруватися не лише на президентові, а й на інших органах влади, тим самим допомагаючи розвивати демократію. Від однієї людини я почув фразу: ми можемо виграти війну, але програти державу. Наші військові зараз воюють на фронті не за те, щоб у підсумку ми жили за принципами, якими керуються в РФ, коли немає свободи слова, а влада узурпується в окремих кабінетах», — зазначив Разумков.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій