Читаєте зараз
УПЦ МП проти Національного музею історії: суд ухвалив рішення у скандальній справі

УПЦ МП проти Національного музею історії: суд ухвалив рішення у скандальній справі

Ilona Kivva
Автор:
  • Українська православна церква Московського патріархату у 2007 році збудувала каплицю на території Десятинної церкви.
  • Історичний храм та територія навколо нього перебуває у користуванні Національного музею історії України, а також охороняються ЮНЕСКО.
  • Музей у 2020 році подав позов до суду на УПЦ МП, аби прибрати незаконну будівлі.

УПЦ МП має знести каплицю на території Історичного археологічного комплексу «Десятинна церква» до 8 березня 2023 року. Демонтувати будівлю має релігійна громада власним коштом, але виконання може затягнутися через апеляцію.

Заборона розповідає про справу з будівництвом біля найстарішої кам’яної церкви в Україні.


Десятинна церква: історія, де розташована

Церква Успіння Пресвятої Богородиці, або Десятинна — це перший кам’яний храм у Київській Русі. Його звели з ініціативи князя Володимира Великого між 989 і 991 роками, але більшість дослідників схиляється до 989, адже це перший рік після хрещення Русі, пише Ukrart Story.

У Десятинній церкві містилася княжа усипальниця, де поховано Володимира Святославича та його дружину — візантійську царівну Анну. Сюди було перенесено з Вишгорода прах княгині Ольги.

Оригінальна Десятинна церква, художня реконструкція архітектора Юрія Асєєва. Фото: Ukrart Story 

Церква простояла на Старокиївській горі у Києві (нині вулиця Володимирська, біля Національного музею історії України) близько 200 років, але під час монгольської навали у XIII столітті була повністю зруйнована.

Читати більше новин в Telegram
1888 рік

Її кілька разів відбудовували (за іншими архітектурними проєктами), але 1928 року, як і багато інших пам’ятників культури і мистецтва дорадянського періоду, було знищено радянською владою.

1911 рік
2000-ні

Від споруд залишилися тільки фрагменти фундаменту, які остаточно розкопали вже у період незалежності України.

Каплиця на місці Десятинної церкви

Територія, де розміщувався храм, а також частина землі навколо входить до Історичного археологічного комплексу «Десятинна церква», який знаходиться у користуванні Національного музею історії України. Також комплекс входить до так званої буферної зони ЮНЕСКО, тобто охороняється організацією, у тому числі і від забудови.

Українська православна церква Московського патріархату у 2007 році встановила там дерев’яну каплицю. Ще тоді проти будівництва виступили музей історії, київські громадські організації, зокрема, «Збережи старий Київ», а також ЮНЕСКО. Однак згодом споруду замінили на кам’яну, яку МП офіційно називає Володимиро-Ольгінським храмом. У 2013 році, за президентства Віктора Януковича, релігійна громада отримала держреєстрацію на спорудження.

Каплиця на території комплексу «Десятинна церква». На задньому плані Андріївська церква. Фото: Олександр Ткаченко/Telegram

Справа музею історії проти УПЦ МП

Національний музей історії України неодноразово заявляв, що церква збудувала каплицю на їхній території незаконно та без необхідних дозволів. У 2020 році позивалися з вимогою до релігійної громади знести споруду, пишуть Ґрати.

«Понад два роки йшло підготовче засідання. Процес затягнувся, суди часто переносилися: спочатку через карантин, а потім через повітряні тривоги та відключення світла. До того ж експерти довго готували земельну експертизу ділянки, на якій розташований храм», — розповіли у виданні.

Рішення у справі Господарський суд Києва ухвалив 15 лютого 2023 року. Суддя Дмитро Баранов задовольнив позов Нацмузею історії України і постановив, що УПЦ МП має власним коштом знести каплицю.

«Судом встановлено, що земельна ділянка з відповідним кадастровим номером належить державі на праві власності та була передана музею. На спірній земельній ділянці збудовано каплицю. Документів, що підтверджують надання дозволів на будівництво, на введення в експлуатацію відсутні. У зв’язку з чим суд дійшов висновку, що вказана будівля є самовільною будівлею», — пояснив суддя після оголошення рішення.

Також релігійна громада має компенсувати музею судовий збір на суму понад 4 000 грн та близько 30 000 гривень, витрачених на проведення експертизи.

Рішення набирає чинності через 20 днів, тобто 8 березня 2023 року, але тільки якщо за цей час адвокати УПЦ МП не подадуть на апеляцію.

Раніше Заборона розповідала про рішення КСУ, яке розблокувало перейменування Української православної церкви Московського патріархату на Російську православну церкву

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій