В Туреччині обрали парламент, але не президента

• Громадяни 14 травня 2023 року одночасно голосували за президента та парламентські партії.
• Явка на дільницях склала 88.24%.
• Ані в день виборів, ані наступного дня не було зафіксовано протестів чи заворушень.

Жоден з кандидатів в президенти не зміг подолати 50-відсотковий бар’єр, що на місцевому рівні трактується як поразка. Отже, через два тижні після першого туру (28 травня) відбудеться другий. Тим часом з розподілом місць в парламенті немає інтриги.

Заборона розповідає про чи ненайголовніші вибори 2023 року.

Результати виборів в парламент Туреччини

Обробка 99.87% голосів виборців показала перемогу провладної коаліції, до якої належать чотири партії. Це Adalet ve Kalkınma Partisi (партія Ердогана), Milliyetçi Hareket Partisi (партія Бахчелі, давнього друга Ердогана), Yeniden Refah (Фатіх Ербакан) та Büyük Birlik Partisi (Мустафа Дестіджі). Разом вони беруть 321 крісло.

Велика опозиція йде на другому місці. İYİ Parti (очолює Мерал Акшенер, яка не погоджувалася на єдину кандидатуру Киличдароглу) та Cumhuriyet Halk Partisi (партія Киличдароглу) разом взяли 35% і матимуть 213 місць.

Союз праці та Свободи (Emek ve Özgürlük İttifakı) отримав третє місце. До альянсу входять ‘зелені’ Yeşil Sol Parti та Türkiye İşçi Partisi (її очолює колишній комуніст Еркан Баш).

Вибори президента-2023: Киличдароглу проти Ердогана

Згідно з законодавством Туреччини, аби здобути перемогу без повторного голосування, треба набрати більше 50%. Ані діючий президент Реджеп Таїп Ердоган (69 років), ані представник опозиції Кемаль Киличдароглу (74 роки) не змогли подолати цей бар’єр. Це означає, що 28 травня буде другий тур.

Ердоган, після 20 років при владі, великого землетрусу та кризи вартості життя, має комфортну більшість у парламенті, що можна вважати величезним успіхом для альянсу сил. Але те, що він особисто не зміг виграти президентські перегони вперше з 2014 року, є великою поразкою. Тому багато експертів схиляються до успіху Киличдароглу не до як підтримки самого політика, а як прояв виборців не голосувати за Ердогана. Також серед тих, хто підтримав діючого президента, багато тих, хто просто не хоче, щоб наступним був саме Киличдароглу. До речі, його кандидатура сприймалася як найслабша серед опозиціонерів: сильними політиками з високими шансами на перемогу були (і залишаються) мери Анкари а Стамбулу Мансур Яваш та Екрем Імамоглу.

Інтрига зберігається, адже обом сторонам доведеться докласти неймовірних зусиль для перемоги. Основна інтрига тримається навколо виборців двох інших кандидатів: Мухаррема Індже (0.43%) та Сінана Огана (5.2%). На перший погляд, відсотки невеликі, але враховуючи невелику різницю в першому турі між результатами лідерів гонки, ці 3 мільйони голосів можуть коштувати комусь головної посади в президентській республіці Туреччина. 

Вибори вже вплинули на курс національної валюти. Ще напередодні голосування за $1 давали 24-25 турецьких лір. Аналітики Bloomberg Economics вказують, що за останні 16 місяців приховані інтервенції на ринку з боку Центрального банку склали майже $177 мільярдів. Валютні інтервенції, ймовірно, продовжаться протягом наступних двох тижнів, щоб зберегти стабільність валюти.

Раніше Заборона розповідала про скасування парламентських виборів в Україні, які мали б відбутися в жовтні 2023 року.