В Україні хочуть частково скасувати відстрочку для студентів: кого торкнеться

• Всі студенти, а також аспіранти, асистенти-стажисти та докторанти станом на вереснь-2023 є непризовними (на період навчання).
• У парламенті зареєстрували проєкт закону, який може змінити деякі норми в ЗУ про мобілізацію.
• У червні-2023 також дозволили призивати чоловіків, що мають родичів з інвалідністю.

Право на відстрочку пропонують забрати виключно у тих чоловіків-студентів, які здобувають другу/третю (і так далі) вищу чи фахову професійну освіту. Будуть і додаткові умови, наприклад, людина має бути старше 30 років. Водночас хочуть знову зробити непризовними деяких педагогів.

Заборона розповідає про ініціативу в парламенті стосовно змін в мобілізаційний закон.

Призов здобувачів вищої освіти: деталі законопроєкту

У Верховній Раді зареєстрували документ №9672 щодо внесення змін у ЗУ про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Ініціаторами виступили двоє народних депутатів від партії «Слуга народу»: Федір Веніславський та Мар’яна Безугла.

Пропонується скоротити перелік осіб, які мають право на відстрочку від призову. Йдеться про частину здобувачів вищої чи професійно-технічної освіти (коледжі, технікуми) — поки непризовними є всі студенти.

Так, право на відстрочку мають намір забрати у чоловіків, які здобувають другу, третю і так далі вищу освіту, якщо:

• розпочали навчання у виші чи коледжі не більше, ніж через рік після досягнення 30-річного віку. Тобто, якщо вступили у 30 років, то право на відстрочку ще матимете. Денна чи дуальна форма навчання — неважливо;
• вступають на нижчий освітній рівень, ніж уже здобуто. Наприклад, закінчили магістратуру, а тепер вступають до профтех училища.

Ще одна пропозиція — поновити право на відстрочку науковим і науково-педагогічним працівникам в закладах фахової передвищої освіти. Їх дозволили мобілізувати у 2022 році.

«Освіта в жодному разі не має бути про імітацію та лазівки. Ми маємо тенденцію, коли люди використовують вступ до університетів як легальний, але все ж таки нечесний спосіб уникнути мобілізації. Якщо подивитися на цифри, маємо +55 000 студентів-чоловіків старше 25 років у 2022 році в порівнянні з 2021-м. Своєю чергою такі лазівки породжують явище фіктивного навчання, що загалом негативно впливає на якість освіти», — прокоментував документ міністр освіти Оксен Лісовий.

Виїзд студентів за кордон: кому можна

Виїзд усім без винятку студентам (включно з тими, що навчаються в іноземних вишах) було заборонено постановою Кабінету міністрів №399  від 1 квітня 2022 року.

Правила дещо пом’якшили 1 вересня 2023 року. Так, право на виїзд було надано студентам або курсантам, які здобувають освіту за авіаційними спеціальностями і не підлягають призову на військову службу. Поїздки в інші держави дозволені тільки для проходження льотної підготовки в іноземних закладах освіти або в авіаційних школах у звʼязку із закриттям повітряного простору України.

Для студентів іноземних вишів є лазівка, однак працює вона не завжди. Чоловіки-студенти можуть довести наявність у них права на виїзд за кордон в судовому порядку, каже адвокат Дмитро Лазебний.

Система така:

• спершу треба з’явитися зі всіма необхідними документами на пункт пропуску;
• прикордонники мають видати відмову в письмовому вигляді;
• з цим документом можна звернутися у суд — подати на оскарження.

«Єдина судова практика у цьому питанні відсутня. Остаточне рішення може ухвалювати хіба Верховний суд, але і тут не все так просто. При цьому на практиці, навіть отримавши позитивне рішення суду, студенти все одно не можуть здійснити перетин кордону. Оскільки відповідне рішення про відмову є фактично одноразовим актом і при повторному перетині такі люди знову отримують відмову», — пояснив ризики юрист Владислав Юрчак.

Відстрочка від мобілізації: хто має право

В Україні станом на 6 вересня 2023 року право на відстрочку від мобілізації мають:

• матері чи батьки, які самотужки виховують дитину до 18 років;
• утримують трьох і більше дітей до 18 років;
• є непридатним до військової служби за станом здоров’я (обмежено придатні підлягають) або мають інвалідність;
• заброньовані працівники (тільки на період дії броні);
• виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні захворювання, онкологію, психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний);
• виховують дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа чи паліативної допомоги;
• усиновителі чи опікуни дітей-сиріт та позбавлених піклування;
• мають неповнолітню дитину, якщо партнер чи партнерка проходить військову службу;
• працівники органів військового управління, військових частин, підприємств, установ та організацій Міноборони, ЗCУ, Державної служби спецзв’язку, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Нацгвардії, Держприкордонслужби, Нацполіції, Бюро економічної безпеки, НАБУ, ДБР, Державної виконавчої служби, Управління державної охорони;
• ті, хто має близьких родичів, які загинули або зникли безвісти під час війни (включно з АТО/ООС) — чоловіка, дружину, сина, доньку, батька, матір, діда, бабу або рідних брата чи сестру;
• здобуває фахову передвищу та вищу освіту, є науково-педагогічним працівником вишу;
• ті, хто доглядають за людиною з інвалідністю, якщо більше немає кому цього робити;
• студенти, асистенти-стажери, аспіранти та докторанти;
• наукові та науково-педагогічні працівники вишів, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь;
• педагоги із закладів професійної освіти, які працюють не менше ніж на 0.75 ставки;
• народні депутати України.

Додамо, що ВРУ 28 червня 2023 року ухвалила закон, який дозволив призивати чоловіків, що мають родичів з інвалідністю. Раніше відстрочку можна було отримати за умов, що у військовозобовʼязаного є родич з інвалідністю I чи II групи. Йшлося про чоловіка, дружину або батьків (партнера також). Ця ж причина могла бути підставою для звільнення в запас, якщо людина вже призвана.

Реалізувати право на відстрочку можливо буде тільки у разі доведення, що в родині більше немає працездатних осіб, які зобов’язані утримувати людину з інвалідністю. Згідно з Сімейним кодексом, це повнолітні діти, другий з подружжя, працездатні батьки такого члена сім’ї, тобто члени родини першого ступеню споріднення. 

Раніше Заборона розповідала про порядок дій після того, як виклик у ТЦК вже виписали: які документи зібрати, куди і коли треба прибути.