В Україні немає електроенергії, бо її продають за кордон? Ні, й ось чому
Два тижні тому Заборона оприлюднила матеріал про стан української енергосистеми. Під публікацією декілька читачів висловили припущення, що в Україні немає електроенергії, оскільки влада експортує її за кордон. З цього приводу журналіст Заборони Олександр Гуменюк поспілкувався з експертом з електроенергії та дізнався, чи взагалі можливий експорт в умовах війни.
До війни в Україні був великий профіцит електроенергії. Що саме завадило б експорту в Європу (якби такий було сплановано)?
В Україні є чимала кількість об’єктів, що генерують енергію: атомні, теплові, гідротехнічні електричні станції, а ще різні об’єкти, які належать до альтернативних типів генерації енергії.
Українська енергетична система є однією з найбільших у Європі, а її потужностей завжди було достатньо не лише для того, щоби покрити власні потреби, але й для експорту за кордон. «В Україні постійно спостерігався величезний профіцит енергії. Українська енергетична система була частиною нафто-газово-електричної голки, на якій Радянський Союз хотів вертіти всю Європу. Й Україна була центром виробництва енергії», — розповідає експерт з енергетики Дмитро Лавриненко.
Попри постійні обстріли Україна не втратила можливості генерувати електроенергію. Росіяни цілять не по центрах генерації (тому що це загрожує ядерною катастрофою), а по інфраструктурі, яка розподіляє та трансформує виготовлену електроенергію.
«Немає проблеми у виготовленні певної кількості енергії — проблема в тому, що Україна не може її транспортувати», — додає Дмитро Лавриненко.
З чого взагалі складається енергетична інфраструктура? І які її пошкоджені компоненти унеможливлюють постачання в Європу?
Основу української енергетичної системи становлять атомні електростанції. Вони забезпечують основну потребу в енергопостачанні. Після того як на атомній станції генерується енергія, її потрібно передавати. На момент генерації енергія має дуже високий вольтаж та просто не придатна до використання, тому спеціальними високовольтними лініями вона передається на підстанції, де розміщуються трансформатори. Вони, своєю чергою, покликані адаптувати енергію для подальшого її транспортування.
«Високовольтні лінії — це лінії, які йдуть із центру генерації до трансформаторів: якщо дати високі вольти одразу в розетку, без транспортування через трансформатори, то у квартирі чи будівлі все згорить. Електроенергію необхідно трансформувати [через різні носії]. Наприклад, завод споживає певну кількість і певний вольтаж, тому йому потрібна певна трансформація електроенергії. Звичайним будинкам треба зовсім інший вольтаж і, відповідно, інша трансформація. Трансформатори, які змінюють напругу, — саме по них і б’ють росіяни, — пояснює Лавриненко та додає, що проблема полягає ще й у відсутності достатньої кількості запасних трансформаторів: — Візьмімо трансформатори на 750 кіловатів, які виробляли тільки в Радянському Союзі, — таких зараз немає де виготовити».
«Україна продає свою електроенергію за кордон? Було б добре»
У соціальних мережах часто пишуть, що влада продає електроенергію за кордон, замість того щоб забезпечити світлом українців. Теоретично це можливо, але з декількох причин абсурдно, й ось чому.
Згадаймо останній обстріл української енергетичної системи 23 листопада, що призвів до одномоментного відключення всіх атомних електростанцій. Цей факт порушує низку запитань: якщо Україна продає електроенергію за кордон, то чому відключає всі атомні електростанції, які мають працювати 24/7 у разі експорту? Електростанції вводять у режим аварійного відключення, бо їм нікуди постачати енергію. До того ж, як уже було зазначено, росіяни руйнують можливість транспортувати енергію, а не виготовляти. Однак навіть якщо уявити, що Україна дійсно продає електроенергію за кордон у нинішніх обставинах, то ця новина, на думку експерта, була б радше позитивною, аніж «зрадою».
«Учора склалася ситуація, коли Рівненську, Хмельницьку і Південноукраїнську АЕС довелося відключити. Відключати атомну станцію і запускати режим зупинки реакторів — величезний ризик. Якби я дізнався, що якась станція, замість того щоб зупинитися, почала продавати [електроенергію] в Європу, оскільки в українську сторону це стало неможливим, то я б від цього тільки тішився», — розповідає Лавриненко.
Одразу відповідаємо на запитання, яке усіх хвилює: що буде з великими містами? Чи Київ дійсно чекає на багатотижневий блекаут?
Ракетний обстріл 23 листопада призвів до того, що об’єднана українська енергетична система була розбита на сім окремих «островів», які тепер працюють самі по собі та не пов’язані один з одним. Причина: російські війська уразили підстанції, що об’єднували енергетичну систему.
«Зараз ми спостерігаємо знеструмлення цілих областей. Раніше це б не було проблемою: якщо десь не вистачало електроенергії, її скеровували з інших напрямків», — додає Лавриненко.
Експерт припускає, що такі обстріли дійсно можуть призвести до повного знеструмлення Києва, однак така ситуація не буде довготривалою.
«Треба розуміти, що Україна — це не Сирія, — говорить Лавриненко. — Україна — дуже розвинена країна, де система енергоспоживання розширена і є резервні потужності. Тут усе планувалося під атомну війну, і з величезними запасами. У нас гідроелектростанції, атомна енергетика, газ, ТЕЦ. Тому я не думаю, що таку систему можна повністю завалити».
До того ж, окрім внутрішніх резервів, Україна може розраховувати на допомогу від західних партнерів. Після останніх ракетних обстрілів у Європарламенті було створено нову ініціативу з назвою «Генератори надії».
«Європейський парламент і ЄС, — заявила президентка Європарламенту Роберта Мецола, — продемонстрували надзвичайну солідарність з Україною на гуманітарному, військовому та фінансовому фронті. Тепер їм потрібна практична підтримка, щоб пережити зиму».
За ініціативою європейські міста будуть збирати доступні їм генератори і трансформатори й передавати їх Україні, що може значно покращити становище енергетичної системи та спроможності пережити зимовий період.