В Україні пом’якшать покарання за дезертирство, хоч лише недавно його посилили: що відбувається

• Самовільне залишення частини та дезертирство — це різні злочини, за них загрожують різні покарання.
• За перше півріччя 2024 року правоохоронці по всій Україні відкрили майже 29 800 кримінальних справ щодо втечі військовослужбовців.
• У грудні 2022 року покарання суттєво посилили.

Верховна Рада України ухвалила за основу акт, який взагалі звільнятиме солдатів від кримінальної відповідальності за першу втечу. Повернутися у військо можна буде за згодою командира, який погодиться взяти до себе військовослужбовця. 

Заборона розповідає про законопроєкт у Раді.

Втеча військових зі служби: яке покарання в Україні

Коли говорять про втечу зі служби, то розрізняють два поняття: самовільне залишення частини (СЗЧ) і дезертирство. І одне і друге — це тяжкий військовий злочин (не плутати з воєнними злочинами). Різницю між цими двома поняттями можна описати так: СЗЧ передбачає відсутність наміру залишити службу назавжди. А от дезертирство має у своїй основі рішучість не повертатися до виконання своїх обов’язків.

Максимальне покарання за СЗЧ під час воєнного стану становить від п’яти до 10 років в’язниці, а за дезертирство — від п’яти до 12 років тюрми.

Це найпоширеніші з-поміж усіх військових злочинів. За словами голови Верховного суду Станіслава Кравченка, у 2023 році за самовільне залишення частини засудили 1577 солдатів (серед них 30 жінок). За дезертирство — 113. Загалом за військові злочини у 2023 році засудили 2585 солдатів, а в 2022 — 1490. Йдеться про вироки, які вже набрали законної сили.

За перше півріччя 2024 року правоохоронці по всій Україні відкрили майже 29 800 кримінальних справ щодо втечі військовослужбовців:

• 18 600 — за статтею про самовільне залишення військової частини;
• 11 200 — за дезертирство.

Ця кількість, як пише DW, вже перевищила показники за весь 2023 рік — тоді розпочали 24 100  нових розслідувань — і більш ніж утричі перевищила показник 2022 року. 

Чимало таких справ порушують здебільшого з формальних причин. Наприклад, затримка у відрядженні, помилка у виписці зі шпиталю чи втрата зв’язку з солдатом на лінії фронту. Однак багато випадків СЗЧ стаються через конфлікти солдатів з командирами, розповів перший заступник голови Комітету з питань правоохоронної діяльності Андрій Осадчук.

Дезертирство і СЗЧ: ініціатива у Раді

До грудня 2022 року дезертирам та тим, хто втік з частини, суди могли давати м’якіші вироки або присуджувати умовне покарання. Однак у грудні, за наполяганням Генштабу та Міністерства оборони, покарання посилили. Так, судам заборонили виносити м’якіші вироки та замінювати ув’язнення умовним терміном. Йдеться про зміни до статей 403 (невиконання наказу) та 407 (самовільне залишення частини) Кримінального кодексу України.

Але 16 липня 2024 року Верховна Рада схвалила в першому читанні законопроєкт про звільнення від кримінальної відповідальності тих, хто втік з частини або дезертував уперше.

«У листопаді 2022 року до комітету з питань правоохоронної діяльності прийшли з Генштабу і Міноборони з наполегливим проханням внести зміни в ККУ до статей про військові злочини з метою максимального посилення відповідальності, з метою уникнення можливості судами призначати більш м’які покарання. Ще там, по-моєму, заборонялося умовне покарання за цими статтями. Я тоді запитував у представників Генштабу й Міноборони: чи гарантують вони якість командирів, особливо низької ланки? Бо, як правило, такі правопорушення військові вчиняють унаслідок конфліктів з командирами. Але тоді нас, як кажуть, переламали і Верховна Рада, якщо я не помиляюсь, 13 грудня 2022 року фактично ‘закрутила гайки’ в частині військових злочинів з метою посилення дисципліни.  […] Менш ніж через півтора року до нас знову з цієї теми звернулися BJ й Генштаб з тим, що, мовляв, давайте щось робити з СЗЧ», — розповів Андрій Осадчук.

На його думку, прагнення змінити щось у цьому питанні пов’язане з тим, що згадані злочини розслідує Державне бюро розслідувань, яке фізично не справляється з такою кількістю злочинів.

https://youtu.be/1UcI-0e3OTA?t=990

Законопроєкт №11322: що передбачає

Ухвалений за основу законопроєкт передбачає звільнення від кримінальної відповідальності за перше дезертирство чи СЗЧ. Так, людина, яка вперше скоїла один з цих злочинів, зможе звернутися до прокуратури або до суду (якщо справа вже розглядається в суді)  з заявою про те, що вона готова повернутися до проходження військової служби.

Це буде підставою для звільнення такої людини від кримінальної відповідальності й навіть не буде зафіксовано факту скоєння кримінального злочину.

Водночас повернутися у військо можна буде лише за згодою командира. Йдеться про згоду будь-якого командира будь-якої військової частини, який погодиться взяти до себе такого військовослужбовця. 

«Логіка така: якщо причиною СЗЧ став конфлікт з командиром, то абсурдно розраховувати, що повернення цього військовослужбовця до того самого командира чимось гарним закінчиться», — наголосив Осадчук.

Раніше Заборона розповідала про нові правила вручення повісток в Україні, які почали діяти з 16 липня. Зокрема, тепер повістка вважається врученою, якщо її надіслали поштою.