В Україні та світі зростає захворюваність на кір: чи буде повторення доковідної епідемії 

Всесвітня організація охорони здоров’я констатує збільшення випадків зараження кором по всьому світу.

У Європейському регіоні ВООЗ спостерігає підйом захворюваності на кір: за період із січня до жовтня 2023 року 40 із 53 держав-членів надали дані про більш ніж 30 тисяч випадків, і це в 30 разів більше, ніж за весь 2022 рік. При цьому торік у світі кількість померлих від інфекції збільшилася на 43% порівняно з 2021 роком. І, тривожаться медики, загроза кору для дітей продовжує невпинно зростати. Адже попри збільшення обсягів вакцинації чисельність дітей, які пропустили дозу вакцини, становить 33 мільйони. 

За даними Центру з контролю та профілактики захворювань у США (CDC), найбільше спалахів кору задокументовано в країнах Близького Сходу, Африки та Азії.

Чому хвороба, проти якої є вакцина, так легко поширюється світом? І чи очікувати в Україні повторення епідемії 2017–2019 років? Відповіді на ці запитання разом з експертом з’ясовувала редакторка Заборони Світлана Гудкова.

Казахстан має рекордні показники, а в Румунії оголосили епідемію кору

CDC зарахувала Казахстан до трійки лідерів за захворюваністю на кір серед усіх країн світу: станом на листопад тут було зафіксовано понад 12 тисяч випадків зараження. А за даними МОЗ Казахстану на початок грудня, з початку 2023 року в країні зареєстровано понад 20 тисяч випадків зараження кором. Єдиний випадок смерті від кору в Казахстані за поточний рік — шестимісячна дитина.

Щодня в Казахстані реєструють до 300 випадків кору. Спалах захворюваності в профільному міністерстві пов’язують з низьким рівнем вакцинації. «Загалом у республіці частка нещеплених дітей серед хворих дітей становить 83,6%», — констатує голова правління Національного центру охорони здоров’я МОЗ РК Манар Смагул.

Нестабільна ситуація сьогодні і в Азербайджані. З квітня 2023 року там задокументовано 284 випадки захворювання, від кору померло двоє дітей. За даними МОЗ країни, причиною зараження також стало ухилення від вакцинації. «95% інфікованих пацієнтів — це нещеплені діти. У зв’язку з ситуацією в усіх установах по країні триває профілактична прищепна робота», — заявляють у міністерстві.

У Румунії останнім часом зафіксовано майже 2 тисячі випадків захворювання у 29 округах країни. Міністерство охорони здоров’я Румунії 5 грудня оголосило епідемію кору на загальнонаціональному рівні. Причина та сама — недостатня вакцинація населення. «Охоплення вакцинацією першою дозою на національному рівні становить 78%, а другою дозою — 62% дітей, що мають право на вакцинацію, із тенденцією до зниження протягом понад 10 років», — повідомляють у міністерстві.

У 2023 році три випадки кору — у 43-річного чоловіка та двох трирічних дітей — підтвердили в Молдові. Це вперше за останні три роки.

Кір в Україні: чи є загроза епідемії

За даними Центру громадського здоров’я України, станом на початок грудня в 11 областях встановлено 51 випадок кору, серед них 29 — у дітей. На щастя, без летальних випадків. Цифри невеликі, але це на перший погляд. Порівняно з 2022 роком, коли було зареєстровано 11 випадків, за 10 місяців поточного року захворіло вп’ятеро більше людей, ніж за весь минулий рік. 

Як пояснює в коментарі Забороні лікар-інфекціоніст, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики Федір Лапій, навіть така статистика свідчить про небезпеку через низький рівень охоплення вакцинації із року в рік протягом останніх 10 років. 

«Хоча були роки, коли охоплення щепленням проти кору сягало 90–95%, з усім тим за останні роки сформувався значний прошарок не імунного до кору населення. Коли вірус циркулює, саме невакциновані люди стають причиною спалаху, як це було під час епідемії у 2017–2019 роках. Якщо подивитися історію, то підйом захворюваності в нас відбувається кожні п’ять-шість років. Це пов’язано з накопиченням людей, які не мають імунітету, і з тим, що вірус кору дуже заразний. З 2023 року ми бачимо збільшення кількості випадків захворюваності. І ситуація аналогічна, як за попередньої епідемії», — пояснює інфекціоніст.

За даними українського ЦГЗ, епідемія 2017–2019 років почалася із 78 випадків захворювання у 2016 році. Вже наступного року кількість хворих зросла до понад 4 тисячі випадків, а 2018-го — перетнула позначку в 50 тисяч. Аби не допускати спалахів, із року в рік охоплення вакцинацією має сягати не менше як 95%, каже Лапій. І в ті роки кампанія з вакцинації якраз була не на високому рівні.

У 2016 році поширенню кору сприяло декілька факторів:

• Дефіцит вакцин у 2015–2016 роках, що спричинило впровадження системи закупівель через міжнародні організації.
• Низька прихильність до вакцинації серед населення та медичних працівників.

«Ми маємо немало фактів, коли викладачі в академічних вишах виступають проти вакцинації. Студенти вчаться в них, потім здобувають спеціальність, стають лікарями й з таким негативним ставленням до вакцинації працюють. Вони, зокрема, стають причиною низького охоплення вакцинацією, адже саме медики мають доносити до батьків необхідність щеплення для дітей», — пояснює Лапій.

• Діяльність російських ботоферм, які поширювали інформацію проти вакцинації. 

«У 2017 році вийшла наукова стаття в Pan American Journal of Public Health. Вони проаналізували контроверсійні повідомлення в соціальній мережі Twitter щодо вакцинації за період з 2014-го до 2017 року. За їхніми даними, більшість таких повідомлень надходили з The Internet Research Agency, власником якого був славнозвісний Євген Пригожин», — розповідає експерт.

Інформаційні кампанії проти вакцинації часто стають інструментом у руках популістичних політиків як в Україні, так і за кордоном. Тема вакцинації є дуже чутливою в суспільстві, і, маніпулюючи настроями, політики заробляють собі політичні бали, каже Лапій. «Звісно, це не єдиний фактор, який впливає на зниження охоплення вакцинацією. Але він працює, тим паче разом з іншими факторами», — додає інфекціоніст.

Зміна алгоритмів МОЗ через еміграцію українців

Головний державний санітарний лікар Ігор Кузін каже, що фахівці продовжують реєструвати точкові випадки захворюваності на кір та застосовують максимально жорсткі заходи для недопущення поширення інфекції. Серед них: повноцінні епідемічні розслідування і вакцинація контактних осіб, які є в зоні осередку кору. 

Також у липні було запущено кампанію з додаткової імунізації проти кору дітей, які з різних причин пропустили щеплення. Завдяки цьому додатково щепили щонайменше 153 тисячі малюків.

«За розрахунками МОЗ, ми мали провести понад 250 тисяч вакцинацій. Проте варто розуміти, що через війну в нас є проблеми з вірогідністю даних, тому що частина з них утрачена. Також розрахунки могли бути неточними через внутрішню та зовнішню міграцію. Але разом з тим зі 150 тисячами додатково щеплених охоплення вакцинацією становить близько 90%. Такий показник доволі непоганий. Можливо, це стримає значне зростання кількості захворювання на кір», — пояснює Федір Лапій.

Поширенню інфекції сприяють війна в Україні, масова міграція, знищення або пошкодження медичної інфраструктури, коли не можна вчасно зреагувати й надати необхідну допомогу. «Нам потрібно продовжувати реформи, створювати обласні Центри контролю та профілактики хвороб, передавати їм певні повноваження, навчати їх. Необхідно змінювати логістику вакцин, які раніше доставляли літаками, а тепер треба перевозити залізничними чи автомобільними шляхами через кордон. Загалом усі дії прописано в нормативно-правових актах, але вони розраховані на мирний час, тож зараз потрібно змінювати алгоритми», — додає фахівець.