В Україні у ФОПів можуть забрати воєнні пільги і повернути штрафи за несплату податків

• Україна взяла на себе зобов’язання перед МВФ повернутися до довоєнного оподаткування.
• З липня 2023 року податкову ставку у 2% для спрощенців найімовірніше приберуть.
• Скасування пільг має збільшити надходження до держбюджету на 0.13% ВВП.

Фізичні особи-підприємці (ФОП) та представники бізнесу можуть повернутися до довоєнного порядку оподаткування вже влітку 2023 року. Передбачалося, що пільги воєнного часу не скасовуватимуть, допоки триває оборона країни від російської збройної агресії.

Заборона розповідає про можливе скасування податкових пільг для ФОПів, а також про зобов’язання Банкової перед Міжнародним валютним фондом. 

Скасування податку 2% і мораторію на перевірки з 1 липня 2023 року

Міністерство фінансів України 30 грудня 2022 року оприлюднило для обговорення текст законопроєкту про скасування низки податкових пільг для ФОПів та бізнесу, які Верховна Рада запровадила у перші місяці повномасштабної війни з Росією.

Документ пропонує встановити, що податкові пільги діють до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше 1 липня 2023 року. Це стосується:

• можливості для фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб бути платниками єдиного податку III групи за ставкою 2% від суми доходу;
• можливості для ФОПів платників єдиного податку І та II груп не сплачувати єдиний податок;
• мораторію на проведення документальних перевірок;
• відсутність відповідальності за неправильне нарахування, обчислення чи сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
• відсутність штрафів за порушення порядку використання касових апаратів;
• незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства.

Необхідність скасування податкових пільг частково зумовлена тим, що з часом вони почали приносити більше шкоди, ніж користі, нібито викривляючи конкурентне середовище. «Податки з обороту, якщо вони використовуються не лише мікробізнесом, як це було в останні 20 років, а й середнім та великим, викривляють конкуренцію та сприяють виникненню вертикально інтегрованих монополій», — цитує Економічна правда координатора Економічної експертної платформи Олега Гетмана.

Окрім того, вважається, що в умовах скорочення бізнес-активності в країні та продовження військових дій, збільшення зборів з існуючого бізнесу залишається чи не єдиним внутрішнім способом компенсації втрат бюджету.

«Якщо цього не зробити, то виконати бюджет наступного року буде важко. Тільки за рахунок міжнародної допомоги жити не вийде, тому що бажання заходу допомагати нам не безмежне. Крім того, є розуміння, що деякі підприємства і надалі будуть закриватися у 2023 році, через те, що торгові обороти будуть падати. Тому потрібно встигнути зобов’язати компанії виплатами для підтримки країни заздалегідь», — вважає аналітик Центру біржових технологій Максим Орищак.

Скасування пільг для ФОПів — не єдині податкові зміни, які варто очікувати у 2023 році. Раніше український парламент вже ухвалив низку законопроєктів, які передбачають:

• повернення ПДВ на ввезення товарів, що використовуються у кінематографії;
• повернення ПДВ на ввезення товарів космічної галузі, а також результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт;
• звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення електрогенераторних установок, трансформаторів, генераторів, обладнання та інших матеріалів до них;
• звільнення від сплати акцизу на ввезення легкових та вантажних авто для потреб ЗСУ;
• встановлення нових ставок єдиного податку для ФОПів І та II груп:  268.4 грн для першої та 1340 грн для другої відповідно;
• підвищення акцизу на тютюнові вироби на 20%.

Меморандум між Україною та МВФ: що передбачає 

Щоб отримати від Фонду кредит на $20 млрд, уряд України взяв на себе низку зобов’язань, які були зафіксовані на папері. Термін виконання — чотири місяці в рамках Моніторингової програми під наглядом Ради директорів Фонду.

У меморандумі зазначено, що скасування податкових пом’якшень має забезпечити приріст надходжень до держбюджету на 0.13% ВВП. Що ще:

• відмова від емісійного фінансування бюджету у 2023 році та краща мобілізація фінансування через внутрішній ринок облігацій (ОВДП);
• реформування системи соціального захисту із врахування інтересів ВПО та ветеранів;
• обмеження можливості ухилення від оподаткування ПДФО через використання спрощеного режиму оподаткування ФОПів III групи;
• зменшення на 27% видатків на оплату праці працівників бюджетного сектору шляхом звільнень та скорочення зарплат;
• відмова НБУ та уряду від посилення валютних та торговельних обмежень;
• розробка механізму роботи Фонду з ліквідації наслідків російської агресії, в який поки що планується спрямувати 50% прибутку НБУ за 2022 рік — 35 млрд грн;
• посилення корпоративного управління в державних банках та стягнення активів ексакціонерів збанкрутілих банків;
• створення прозорого механізму контролю за використанням коштів на відбудову країни.

«Ми твердо переконані, що ефективне впровадження Моніторингової програми із залученням Ради (МПЗР) стане чітким якорем для цілей короткострокової макроекономічної стабілізації, водночас виступаючи каталізатором фінансування з боку донорів, прокладе шлях до запровадження програми Верхнього кредитного траншу і в такий спосіб допоможе нам пройти цей дуже складний період», — йдеться у документі.

Виходячи з положень меморандуму, Мінфін прогнозує зростання ВВП у 2023 році на 1% та рівень інфляції у 22.5%. Також очікується зменшення дефіциту бюджету (без урахування грантів) з 30.3% ВВП у 2022-му до 21.6% ВВП у 2023-му. Ці цифри дещо відрізняються від тих, які були закладені у проєкті держбюджету України-2023.

Усі ці дії мають бути спрямовані на відновлення економіки до довоєнного стану, утім далеко не всі фахівці погоджуються із запропонованим урядом алгоритмом дій. Наприклад, економістка, народна депутатка України (ЄС) Ніна Южаніна стверджує, що структура економіки країни суттєво змінилася за час війни, тож її відновлення потребує зовсім інших підходів. «Попри війну, незважаючи на всі труднощі, спричинені блекаутами, розпочати шлях відновлення у 2023 році можливо. Але не за рахунок пригнічення фіскальними методами ділової активності малого й середнього бізнесу, а навпаки – через надання йому стимулів до зростання, плекання підприємців як потужного класу, який найкращим чином проявив себе під час війни», — зазначила вона.

В межах меморандуму про економічну та фінансову політику з МВФ створено законопроєкт про скасування воєнних пільг для ФОПів та бізнес. Його текст було оприлюднено Мінфіном ще 22 грудня 2022 року.

Раніше Заборона розповідала про нову податкову модель «10-10-10», яку на Банковій почали розробляти ще у середині серпня 2022 року. Вона передбачає не лише суттєве зниження ставок, але й скасування усіх пільг.