В Україні ввели перевірки шлюбів з іноземцями

• Президент підписав закон, що змінює правила імміграції.
• За новими правилами, щоб отримати дозвіл через шлюб, кожен із подружжя мусить погодитися на перевірку.
• Тести та співбесіди проводитиме Державна міграційна служба України.

Схемою покинути батьківщину через шлюб з українкою чи українцем найчастіше користувалися громадяни Афганістану, Пакистану, Ірану та Іраку. Тепер доведеться доводити, що кохання справжнє, а не фіктивне.

Заборона розповідає про зміни в процедурі імміграції.

Фіктивні шлюби: тести у міграційній службі 

Президент України Володимир Зеленський підписав ухвалені парламентом зміни до закону «Про імміграцію». Одне з основних нововведень —  перевірки на фіктивність шлюбів з іноземцями.

«Моніторинг міграційних процесів за 2018—2020 роки засвідчив значне поширення легалізації іноземців через укладення шлюбу. Протягом цих двох років у кілька разів збільшилася кількість спроб переправлення в Україну громадян Афганістану, Пакистану, Ірану, Іраку. Всі вони були начебто під приводом об’єднання сім’ї у зв’язку з одруженням з громадянками України», — йдеться в пояснювальній записці до проєкту закону. Чому саме зараз, через кілька років, вирішили запровадити законодавчі зміни, не зрозуміло.

За новими правилами людина, яка хоче отримати дозвіл на імміграцію, зобов’язана дати письмову згоду на проведення перевірки шлюбу. Так має зробити і член подружжя, з яким іноземець\ка возз’єднується.

Проводитиме перевірки Державна міграційна служба України. Вони будуть у формі співбесід і письмових тестів. Шлюб визнаватимуть фіктивним, якщо:

• один із подружжя отримав матеріальну компенсацію в обмін на укладення шлюбу;
• не проживають спільно та не пов’язані спільним побутом;
• не зустрічалися або не спілкувалися до укладення шлюбу;
• не спілкуються зрозумілою для обох мовою;
• один із подружжя раніше вже перебував у фіктивному шлюбі з громадянином\кою України або іммігрантом\кою;
• не володіють інформацією про дані особистого характеру іншого\ї (дата та місце народження, місце проживання, освіта, місце роботи, фах, віросповідання, наявність близьких родичів, особливості побуту та уподобань);
• людина відмовляється від особистої присутності її чоловіка або дружини під час подання заяви про надання дозволу на імміграцію;
• обидва відмовляються надати письмову згоду на проходження перевірки.

Законодавці не уточнюють, скільки саме цих ознак мають віднайти для того, аби відмовити в наданні дозволу на імміграцію.

Закон України про імміграцію: збори

Також підвищили розмір державного збору за подання заяви на отримання дозволу на імміграцію. Раніше він становив 179.74 грн, а зараз — 0.5 прожиткового мінімуму. Сума оновлюватиметься щорічно, відповідно розміру прожиткового мінімуму.

Також новими підставами для відмови в дозволі на імміграцію є:

• непідтвердження законності перебування на території України;
• неподання всіх передбачених законом документів;
• притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності за незаконне перетинання державного кордону;
• порушення порядку в’їзду та виїзду на тимчасово окуповані території;
• порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;
• невиконання рішення суду чи державних органів;
• невиконання майнових зобов’язання перед державою, фізичними чи юридичними особами.

Додаткові зміни:

• розширено перелік людей, що можуть подати документи для дозволу на імміграцію;
• скорочено строки розгляду заяви про надання дозволу до 6 місяців;
• розширено перелік підстав для відмови в наданні дозволу на імміграцію;
• встановлено строк звернення із заявою про оформлення посвідки на постійне проживання — не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення довгострокової візи або тимчасового перебування/проживання;
• уточнено процедуру вилучення посвідки на постійне проживання та депортації в разі скасування дозволу на імміграцію.

Раніше Заборона розповідала про випадки, у яких діти мають забезпечувати батьків, та як відбуваються такі виплати.