В Україні запустили онлайн-бронювання через Дію: як це працює

• Раніше інформація щодо бронювання військовозобовʼязаних перевірялась вручну, але процес автоматизували.
• Бронювати можна лише тих чоловіків, які працевлаштовані офіційно й перебувають на військовому обліку.
• Заброньований працівник дізнається про свій статус у застосунку «Резерв+».

Аідприємства, які відповідають певним критеріям, отримали змогу бронювати працівників у електронному вигляді. Правила для більшості підприємств однакові: подати можна не більше 50% військовозобов’язаних працівників. Водночас підприємства оборонно-промислового комплексу й енергетики можуть оформити відстрочку навіть для 100% співробітників.

Заборона розповідає про бронювання працівників на порталі «Дія».

Відстрочка від мобілізації для працівників: як оформити

Керівники критично важливих підприємств і тих, які забезпечують потреби Сил оборони, можуть забронювати працівників через портал Дія. Раніше інформація щодо бронювання військовозобовʼязаних українців перевірялась вручну, іноді це тривало тижнями, зазначили в Міністерстві цифрової трансформації.

Щоб забронювати працівника онлайн:

• керівник компанії на порталі Дія подає списки військовозобов’язаних співробітників на бронювання та засвідчує заяву електронним підписом;
• система автоматично перевірить, чи людина працевлаштована офіційно, чи є дані про неї в реєстрі «Оберіг», що містить інформацію про військовозобов’язаних, призовників та резервістів;
• Дія надішле сповіщення керівнику про результат розгляду протягом доби.
• якщо рішення позитивне, інформація про бронювання співробітника зʼявляється в застосунку «Резерв+». З цього моменту він вважається заброньованим;
• згодом витяг про бронювання можна буде завантажити на порталі Дія й за потреби роздрукувати.

Перед запуском сервісу відбулося закрите бета-тестування, під час якого компанії забронювали 929 працівників. 

«У цьому сервісі ми автоматизували всі процеси, які можна автоматизувати, щоб пришвидшити оформлення бронювання й не витрачати час на збір документів чи походи до держорганів. Цифровізація процесу усуває людський фактор, адже всі дані перевіряються автоматично, а керівник у режимі реального часу розуміє, кого забронювали, а кого ні і яка причина відмови», — каже міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Бронювання через Дію: кому доступне

Електронне бронювання через портал Дія доступне для підприємств та установ, які визнані критично важливими. Своїх працівників, зокрема, можуть забронювати:

• поліція;
• рятувальна служба;
• органи державної влади та місцевого самоврядування;
• компанії зі сфери медіа та культури;
• виробники товарів для армії;
• підприємства, які виробляють і ремонтують товари військового призначення, техніку, боєприпаси;
• підприємства, яким встановлено мобілізаційні завдання;
• інші критично важливі для української економіки підприємства.

Також від мобілізації заброньовані народні депутати та їхні помічники, бенефіціари критично важливих підприємств та  державні службовці, залучені до аналітики законопроєктів або підтримки роботи інформаційно-комунікаційних технологій Верховної Ради та Кабінету міністрів.

Правила бронювання для більшості підприємств однакові: подати можна не більше 50% військовозобов’язаних працівників. Водночас підприємства оборонно-промислового комплексу й енергетики можуть бронювати до 100%. Термін бронювання для кожного виду працівників визначений у відповідній постанові уряду.

Важливо! Бронювати можна лише офіційно працевлаштованих людей, які перебувають на військовому обліку. Тобто ФОПи такого права не мають.

Щоб мати змогу бронювати працівників, підприємства паливно-енергетичного комплексу, охорони здоров’я, освіти та науки, фізичної культури і спорту, соціального захисту тощо (включно з працівниками закладів культури та деяких медіа) мають відповідати двом критеріям із семи, а інші — трьом із семи:

• є резидентами «Дія.Сіті»;
• мінімальна сума податків, сплачених державі, перевищує еквівалент €1.5 млн за податковий рік;
• сума надходжень в іноземній валюті (окрім кредитів і позик) за звітний податковий рік перевищує €32 млн;
• не мають заборгованості зі сплати ЄСВ;
• мають розмір зарплат не нижчий за середні по регіону;
• включені до переліку об’єктів державної власності або важливих для забезпечення потреб територіальної громади.

Раніше Заборона писала про концепцію економічного бронювання, яку активно обговорюють в Україні. Її прихильники апелюють до необхідності наповнення держбюджету, з якого державою фінансується військо. Однак одним з головних негативних аспектів економічного бронювання часто називають соціальну несправедливість.