Біженці з Афганістану їдуть до України? Попереду міграційна криза? Відповідаємо на головні питання - Заборона
Читаєте зараз
В Україну прямують 5 тисяч біженців з Афганістану. Чи ні? Варто очікувати міграційної кризи? Відповідаємо на головні питання

В Україну прямують 5 тисяч біженців з Афганістану. Чи ні? Варто очікувати міграційної кризи? Відповідаємо на головні питання

В Україну прямують 5 тисяч біженців з Афганістану. Чи ні? Варто очікувати міграційної кризи? Відповідаємо на головні питання

Наприкінці літа внаслідок виведення американських військ з Афганістану та захоплення країни «Талібаном» звідти масово почали виїжджати жителі. Литва, Латвія та Польща оголосили про надзвичайну ситуацію у зв’язку з тисячами біженців на їхніх кордонах. Чи є взагалі мігранти на українському кордоні, поки невідомо, однак МВС вже надіслало запит Мін’юсту про розміщення 5000 біженців. Заборона розповідає, як розвивається нова міграційна криза в Європі. 


Європа вже проходила через складну міграційну кризу у 2015 році, коли люди тікали від військових дій з Сирії та Іраку. Деякі європейські країни, як Німеччина та Італія, погодилися прийняти біженців у себе та надати їм притулок, однак, наприклад, Угорщина вирішила не пускати мігрантів. Для кількох країн ЄС масштабний приплив біженців був неочікуваним — серед них Угорщина, Польща та Болгарія. Найбільше біженців прийняли Західна, Центральна та Північна Європа. Для країн Балтії тоді потік мігрантів був мінімальний, проте сьогодні саме Литва й Латвія опинилися в епіцентрі кризи.

Що передувало новій міграційній кризі?

Загостренню ситуації з біженцями передувало остаточне рішення президента США Джо Байдена вивести війська з Афганістану (ми писали про це раніше).

За рік до цього — у серпні 2020 року — в Білорусі спалахнули масові протести через перемогу Олександра Лукашенка на виборах президента. Безліч громадян опинилися в СІЗО, численні незалежні медіа визнали екстремістськими. Єдина конкурентка Лукашенка на виборах Світлана Тихановська залишила Білорусь, знайшовши притулок у Литві, яка разом із країнами ЄС підтримала білоруську опозицію.

Ще більше відносини Мінська та Європи погіршило затримання колишнього головреда телеграм-каналу «NEXTA» Романа Протасевича 23 травня 2021 року. За наказом Лукашенка його разом із дівчиною Софією Сапєгою зняли у Мінську з літака Ryanair. Через цей інцидент Литва просила визнати повітряний простір Білорусі небезпечним, тож ЄС закрив небо для перельотів білоруських компаній.

Крім цього, у відповідь на дії Лукашенка щодо порушень прав людини в Білорусі, жорстокі репресії проти громадянського суспільства, демократичної опозиції та журналістів Європейський Союз ввів економічні санкції проти Білорусі. Під них потрапив експорт калійних добрив, нафтопродуктів та тютюнових виробів. 

Як біженці стали частиною гібридної війни Білорусі?

З початку року до Литви з боку Білорусі потрапило понад 4000 біженців — це майже в 50 разів більше, ніж за весь 2020 рік. Більшість людей (здебільшого це громадяни Іраку, Сирії та Афганістану) перетнули кордон у липні та серпні. Спочатку Литва пропускала біженців через кордон та надавала їм прихисток. Проте мігрантів ставало дедалі більше, і Литва почала обмежувати нелегальний перехід кордону та спробувала витіснити їх на територію Білорусі. Тоді біженці перейшли до кордонів Латвії та Польщі. 

У липні литовський LRT, «Медіазона. Білорусь» і Scanner Project провели спільне розслідування того, як саме мігрантам вдається потрапити до країн ЄС зі сторони Білорусі. За словами провідника-контрабандиста, біженцям через мережу білоруських та іракських турагентств видають туристичні візи, тому це легально. Контрабандисти забезпечують людей квитками на літак до Мінська, розміщують їх там на декілька днів і направляють до литовського кордону. Ціна послуги коливається: від 10 до 15 тисяч доларів.

Литва закликала ЄС ввести нові санкції проти Лукашенка, але кількість мігрантів не зменшилася. Тому країна почала будівництво загородження з колючого дроту на кордоні з Білоруссю, а пізніше знайшла 152 мільйони євро на будівництво чотириметрової стіни. Однак раніше осені 2022 року цей проєкт не втілять.

У серпні біженці змінили маршрут та почали перетинати латвійський кордон. Тільки за початок серпня там затримали 295 нелегальних мігрантів. З 10 серпня Латвія запровадила надзвичайний стан, що дало державним прикордонним підрозділам змогу не приймати заяви про надання статусу біженця.

За даними польських прикордонників, у серпні зафіксували близько 3200 спроб незаконного перетину кордону з Білорусі до Польщі. Через збільшення потоку мігрантів Польща має намір побудувати паркан вздовж кордону з Білоруссю.

Польща, Литва, Латвія й Естонія звинувачують владу Білорусі у використанні біженців як зброї в так званій гібридній війні проти ЄС, вважаючи, що у такий спосіб Мінськ мститься за політичні утиски. У Мінську свою причетність до збільшення потоку мігрантів заперечують. Однак у квітні, після закриття неба для Білорусі, Лукашенко казав про те, що його країна слугувала бар’єром на шляху перекидання нелегальних мігрантів до Європи й пообіцяв послабити контроль за нелегальною міграцією. «Я чесно сказав, що ми не будемо більше тримати тих, кого ви гнобили в Афганістані, Ірані, Іраку. У нас немає на це ні грошей, ні сил через ваші санкції», — сказав він.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в серпні 2021 року ухвалив рішення щодо мігрантів, сказавши, що Польща і Латвія мають забезпечити біженців із Близького Сходу, що застрягли на кордоні з Білоруссю, житлом та одягом, і надати їм медичну допомогу. «Водночас слід уточнити, що це [заходи з забезпечення] не має сприйматися як вимога до Польщі й Латвії просто пустити заявників на свою територію», — зазначили в суді.

Що відбувається в Україні?

13 вересня в Міністерстві юстиції України підтвердили, що можуть розмістити афганських біженців у трьох тюремних колоніях в Черкасах, Чернігові та Кременчуці. Із запитом на розміщення 5000 іноземців до Мінюсту раніше зверталося МВС: там пропонували поселити людей у Бучанській виправній колонії №85 та Ірпінському виправному центрі №132. Однак через те, що деякі приміщення в’язниці в Ірпені зараз виставлені на продаж (в рамках масштабного розпродажу в’язниць), а в Бучанській колонії відсутні гаряча вода й опалення, Мін’юст запропонував обрати інші колонії.

Водночас директор департаменту комунікації МВС України Артем Шевченко інформацію про точну кількість афганських біженців в Україні Забороні не підтвердив. Він сказав, що не може ані спростувати, ані підтвердити лист до Міністерства юстиції й пояснив, що в уряді тільки обговорюється тема з афганськими біженцями, тож невідомо, скільки їх є зараз і чи вони будуть взагалі.

«Якщо їх [біженців] буде багато, безумовно, більша кількість людей вимагає більше витрат, а наскільки багато, ми не можемо сказати. Є чітке розуміння: якщо урядовим рішенням ми вирішимо прийняти якусь кількість людей, то ця кількість вимагатиме додаткових ресурсів. І саме в цій парадигмі відбуваються зустрічі відомств», — пояснив Шевченко.

Звідки взялися дані про 5000 біженців?

Джерело Заборони в керівництві Департаменту міграційної політики повідомляє, що близько 380 людей з Афганістану прибули в момент евакуації українців — загалом це люди, що співпрацювали з американцями, та їхні сім’ї. Також мова йде про біженців, що наразі перебувають на території Росії (це близько 2 тисяч). Вони потрапили до країни під виглядом футбольних фанатів, ще коли влітку 2021 року відбувався Євро-2020.

«Можна було на підставі паспорта футбольного фана отримати візу в країну, де відбуваються матчі, та бути вболівальником. І це деяка частина з цих 5 тисяч», — пояснив співрозмовник Заборони.

На думку джерела, є ризик, що кілька тисяч афганців, які наразі перебувають у Росії, намагатимуться перетнути кордон. Вже були прецеденти, коли мігранти намагалися потрапити через Білорусь до Європи. Співрозмовник пояснює це тим, що Росія, як і Білорусь, використовує будь-яку можливість, аби дестабілізувати ситуацію в Україні. 

Чому протестує Кропивницький?

14 вересня в Кропивницькому відбулася коротка акція проти привезення біженців з Афганістану до Кіровоградської області. Учасники зібрали 52 підписи та передали відповідну петицію до мера. Ініціатор акції Дмитро Потоцький вважає перевезення 5000 біженців недоречним, «бо у нас є свої переселенці й ми не можемо допомогти навіть нашим внутрішнім переселенцям». Учасник акції Євгеній Драгомирецький сказав, що приїзд мігрантів з Афганістану — це «притіснення християнських становлень».

Речниця Державної міграційної служби в області Інна Захарова пояснила, що протест не є необґрунтованим, і в Україні є лише три пункти тимчасового перебування біженців — в Одеській, Закарпатській та Київській областях. На території Кіровоградської області такого пункту немає.

Правозахисниця, координаторка кампанії Ради Європи «Громада без упередження» Ольга Веснянка в коментарі «Суспільному.Кропивницький» назвала ставлення учасників акції до біженців упередженим. «Прикро, що жителі Афганістану, так само як і 7 років тому українці, змушені залишити свій дім. Я думаю, що до цього має бути прикута увага Служба безпеки України: з якою метою проводяться ці акції?» — сказала вона.

Нагору