В ЄС назрів розкол щодо політики зміни клімату через війну в Україні

• Деякі європейські лідери просять послабити політику ЄС щодо скорочення викидів СО2 до 2030 року, щоб зменшити навантаження на економіку.
• Водночас 10 країн виступили проти будь-яких відхилень від чинної кліматичної політики ЄС заради короткострокових переваг.
• Європейський зелений курс має на меті зробити Європу кліматично нейтральною до 2050 року і зменшити наслідки глобального потепління.

Через санкції Європейського Союзу проти Росії, які включають відмову від російського викопного палива, деякі країни-члени бажають зменшити тиск на свою економіку. Зокрема вони це пропонують зробити шляхом послаблення вимог ЄС щодо скорочення викидів вуглекислого газу. Утім такі пропозиції подобаються далеко не усім членам блоку.

Заборона розповідає про розкол між країнами членами Євросоюзу щодо питань зміни клімату на тлі антиросійських санкцій.  

Кліматична політика ЄС: заява країн-членів 

Данія, Німеччина, Словенія та ще сім країн Європейського Союзу заявили, що деякі країні-члени хочуть послабити політику блоку щодо зміни клімату, пише Reuters. Які саме держави, не називається.

«Ми зі зростаючою занепокоєністю дивимося на різні заклики послабити амбіції у документах і піти поступки, зроблені в контексті пошуку компромісів… Якщо їх розглянути окремо, ці зміни можуть здатися виправданими або обмеженими за впливом, але, прийнявши їх усі, ми ризикуємо не досягти мети до 2030 року і опинитися вже на недосяжному шляху», — йдеться у заяві 10 країн ЄС.

Заклики щодо послаблення кліматичної політики ЄС почали лунати на тлі різкого збільшення витрат на енергоносії, інфляцію та новий курс на відмову від російського викопного палива у рамках санкцій. Вони стосуються перегляду положень про скорочення викидів CO2 та трансформацію енергетичних систем на зелене виробництво, щоб зняти навантаження зі своїх економік.

Утім у таборі противників послаблень переконані, що не можна дозволяти короткостроковим мотивам підривати рішучість Євросоюзу боротися зі зміною клімату.

Європейський зелений курс: що передбачає

Концепція зеленого курсу ЄС була запропонована Єврокомісією у 2020 році, аби зробити європейський континент кліматично нейтральним до 2050 року і послабити загрозу різкої зміни клімату. Концепція передбачає ухвалення кількох десятків законів, покликаних досягнути визначених цілей програми, а саме:

• скоротити викиди CO2 на 55% до 2030 року у порівнянні з рівнем 1990 року;
• заборонити продаж бензинових та дизельних автомобілів до 2035 року;
• запровадити механізм вуглецевого коригування імпорту.

З деякими амбіціями у ЄС уже виникли труднощі, зокрема щодо контролю за вуглеводнями. 14 червня 2022 року Європарламент не зміг узгодитися щодо ринку вуглецю, оскільки законодавці не дійшли згоди щодо того, на скільки амбітною має бути нова політика.

Паралельно пропонуються документи, згідно з якими країни ЄС можуть відкласти запуск нового ринку вуглецю та дозволити фонду модернізації ЄС продовжувати фінансувати газові проєкти, незважаючи на заперечення Брюсселя.

Як пише Reuters, якщо не досягти мети щодо скорочення викидів CO2 до 2030 року, це може загальмувати перехід ЄС до зеленої енергетики щонайменше на 20 років.

Раніше Заборона розповідала про план Урсули фон дер Ляєн REPowerEU щодо відмови від російського викопного палива та перехід Євросоюзу на відновлювальну енергетику.