В заповіднику «Асканія-Нова» загинуло понад 600 птахів. Таке трапляється регулярно й відповідальності ніхто не несе | Заборона
Читаєте зараз
В заповіднику «Асканія-Нова» загинуло понад 600 птахів. Таке трапляється регулярно й відповідальності ніхто не несе

В заповіднику «Асканія-Нова» загинуло понад 600 птахів. Таке трапляється регулярно й відповідальності ніхто не несе

В заповіднику «Асканія-Нова» загинуло понад 600 птахів. Таке трапляється регулярно й відповідальності ніхто не несе

У січні-березні на території заповідника «Асканія-Нова», що в Херсонській області, загинули сотні птахів, серед яких були і червонокнижні види. Наразі справу розслідує поліція. Попередня версія — отруєння зерном, яке місцеві фермери розсипали на полях для боротьби з гризунами. Насправді така ситуація не нова для України: з року в рік у різних областях саме з цієї причини гинуть сотні тварин. Заборона розповідає, чому за це нікого не карають і як можна зарадити проблемі.


«Збіг обставин»

Птахи, які не можуть злетіти й ледь рухаються. Їх нудить, вони чхають і кашляють кров’ю. У січні, лютому та березні таку картину спостерігали працівники заповідника «Асканія-Нова» на Херсонщині. За тиждень тут загинуло понад 600 птахів, серед яких були і червонокнижні види. З розтину стало зрозуміло: причина в інтоксикації. Тіла птахів спалили, а справу взялися розслідувати правоохоронці.

Спочатку керівництво заповідника припустило, що це пташиний грип. Однак проведені лабораторні дослідження вказали на іншу причину. Попередня й основна версія наразі — отруєння. Ймовірно, зерном, яке херсонські фермери розкидали полями, аби знищити гризунів. Птахи ж або з’їли це зерно, або вполювали мишей, які з’їли отруту.

На місці працювали представники херсонської Держпродспоживслужби, Державної екологічної інспекції, та поліція. У самому заповіднику дослідили зразки води й харчування для птахів, але в них не виявили нічого отруйного. А от у зерні з полів за кілька кілометрів довкола й у тілах загиблих птахів виявили бродіфакум. Це один із найвідоміших пестицидів у світі, який використовують як отруту для гризунів.

На території заповідника птахів годували, аби вони не збирали їжу довкола. Але це не допомогло, пояснює керівник «Асканії-Нови» Віктор Гавриленко.

Поліція разом із науковцями обстежила 48 фермерських господарств довкола. Зараз зразки зерна з цих ділянок вивчають у Харківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі Міністерства внутрішніх справ, каже в коментарі Забороні речниця поліції Херсонської області Тетяна Пшонь.

«Підозрюваних поки немає. Ми зможемо повідомити про підозру лише тоді, коли будуть результати експертизи, а висновку лише від Держпродспоживслужби недостатньо. Його долучили до справи, але ключовим буде висновок Харківського центру. Коли будуть результати, наразі невідомо», — пояснила Пшонь.

У Херсонській держекоінспекції те, що сталося з птахами, називають збігом обставин.

«У нас була тепла зима, тож журавлі не полетіли далі, а залишилися в області. Через теплу зиму активізувалися гризуни й фермери посилили боротьбу з ними. Тому трапилася ця ситуація», — пояснює Сергій Карловець, начальник відділу державного екологічного контролю тваринного світу та біоресурсів.

Отрута для всіх

Загибель птахів через спроби потруїти гризунів — типова картина для всіх регіонів України, каже еколог і заступник керівника національного природного парку «Тузлівські лимани» Іван Русєв. І спостерігають масову загибель птахів не перший рік. Наприклад, у 2009-му в Харківській області загинуло майже півтори тисячі диких гусей. Близько тисячі диких гусей загинуло у 2011-му в Криму. У 2018 році в Одесі масово гинули дикі голуби. Навесні 2020-го на Херсонщині через отруєння зерном загинуло майже 1300 граків. Однак нікого за це не покарали.

Еколог Іван Русєв каже, що для того, аби потруїти мишей та щурів, фермери вже десятки років безконтрольно використовують хімікати, небезпечні для всього живого.

«Ніхто не замислюється про наслідки й контролю немає. Хижі птахи їдять гризунів, які наїлися отруйного зерна, і теж помирають. Наші колеги впродовж грудня-січня в Херсонській та Запорізькій областях знаходили соколів, яструбів, які потерпали від отрути. Але птахи — це лише індикатори негативних явищ. Отрута залишається в ґрунті й люди, які споживають у їжу те, що вирощено на цих полях, потерпатимуть від проблем зі здоров’ям», — зауважує науковець.

Інколи ж причина в тому, що намагаються знищити не тварин-шкідників, а рослини.

«Наприклад, ріпак. Його обробляють кілька разів на рік, отрута в ньому накопичується. І ті ж лебеді-кликуни, які прилітають до нас із Тундри на зиму, харчуються цим ріпаком на полях. У грудні минулого року такий випадок трапився в парку «Тузлівські лимани». Лебеді відлетіли харчуватися на поля, а назад, до водойми, де вони ночують, не змогли долетіти. Вони просто падали й помирали», — пригадує Русєв.

Сергій Карловець із Держекоінспекції запевняє: фермери, що працюють на полях біля заповідника «Асканія-Нова», користуються лише дозволеними пестицидами. Це довела перевірка, яку проводили на початку березня цього року. Лише на шести з 48 фермерських господарств експерти знайшли порушення. За словами чиновника — дрібні, як-от відсутність журналу використання пестицидів чи неналежне його заповнення. Це адміністративна відповідальність, максимальне покарання за неї — 170 грн.

Зробити проблему видимою

Безумовно, провина за загибель птахів і тварин лежить на місцевих фермерах, які безкарно використовують хімікати, переконаний Іван Русєв. Вони мали б не просто розсипати зерно по полях, а засипати його в кожну нірку, адже так бодай не потруїлися б сотні птахів, вважає еколог. Втім, за словами Карловця, в Україні є лише рекомендації щодо того, як використовувати хімікати, а не прямі вказівки, яких слід неухильно дотримуватися. Тож і порушенням закону розсипане полями зерно не вважається.

«Фермери винні, та все ж першопричина — державні органи, які не контролюють це та не проводять роз’яснювальної роботи щодо наслідків бездумного використання хімікатів. А гризуни знищують поля, бо їм бракує території дикої природи. Для боротьби із ними можна застосовувати не хімічні, а біологічні препарати, які не отруюють ґрунт. Вони дорожчі, однак не менш ефективні», — пояснює еколог.

Наразі український Інститут зоології ім. Шмальгаузена, за словами Русєва, готує звернення до Верховної ради. Науковці та екологи збирають усі відомі факти загибелі тварин через отруєння, аби привернути увагу до проблеми й закликати змінити законодавство. Зокрема — обмежити використання пестицидів і запровадити механізми покарання винних.

А фермерам, які працюють на полях біля заповідника, тимчасово заборонили труїти гризунів — поки червонокнижні журавлі не покинуть територію. За словами Карловця, надалі на засіданнях екологічних комісій розглядатимуть питання про те, щоб обмежити застосування пестицидів на прилеглих до заповідника ділянках. Втім, коли це станеться, чиновник не уточнив.

Нагору