Вчені створили детальну 3D-модель «Титаніка»: навіщо це потрібно

• Науковці, які давно вивчають обставини аварії на лайнері «Титанік», створили детальну 3D-модель, що складається з 700 000 фото. 
• Команда експедиції спустилась на глибину майже 4000 км і провела сканування усіх уламків, артефактів та навіть бруду навколо них.
• При розробці корабель оснастили спеціальним трюмом із 16 секціями задля того, щоб зменшити ймовірність затоплення. 

Історики досі не розуміють причин трагедії, а час для її вичерпного вивчення спливає, адже рештки судна поступово руйнує морське середовище. Новий скан «Титаніка» дозволить експертам дослідити найменші деталі та нарешті розв’язати загадки. 

Заборона розповідає про нові подробиці дослідження загибелі лайнера.

Дослідження катастрофи Titanic в Атлантичному океані

Сканування корабля провели компанія з картографування моря Magellan Ltd і діджитал-студія Atlantic Productions, що знімає документальний фільм про проєкт. Понад 700 000 знімків для реконструкції робили протягом 200 годин за допомогою дистанційних підводних апаратів. 

Модель показує повні обриси лайнера та найдрібніші деталі, такі як серійний номер на одному з гвинтів. Ніс покритий сталактитами іржі, а корма, що впала після зіткнення з морським дном, перетворилась на хаотичне накопичення металу. Навколо «Титаніка» розкидані декоративні речі, статуї, нерозкриті пляшки шампанського та особисті речі пасажирів. 

«Глибина у майже 4000 м і течії створюють певні проблеми. Нам також заборонено торкатися уламків, щоб не пошкодити їх, водночас на карту потрібно нанести кожен квадратний сантиметр — навіть незначні частини. Наприклад, у зоні сміття ми повинні нанести на карту бруд, щоб заповнити простір між цікавими об’єктами», — розповідає менеджер з планування експедиції Герхард Зайфферт. Це був найбільший проєкт підводного сканування, який він коли-небудь здійснював.

Рештки затонулого лайнера ретельно досліджували з моменту виявлення у 1985 році, але ніколи раніше не бачили повністю, адже на такій глибині камери здатні лише на окремі фото. Нова модель є одним із перших кроків до науково обґрунтованих досліджень краху «Титаніка» 1912 року, а не спекуляцій, каже вчений Паркс Стівенсон. 

«Ми дійсно не розуміємо характер зіткнення з айсбергом. Ми навіть не знаємо, чи корабель зіштовхнувся з ним правим бортом, як показують у всіх фільмах, чи, можливо, сів на айсберг. Вивчення корми може виявити механіку зіткнення», — ділиться Стівенсон. 

Аварія на «Титаніку»: що відомо

Корабель-гігант спустили на воду 1911 року, а за рік він вирушив у своє перше плавання зі Саутгемптона до Нью-Йорка. На борту перебувало 2240 пасажири та члени екіпажу, понад 1500 загинули внаслідок зіткнення з айсбергом, від якого «Титанік» розколовся надвоє. Більша частина судна, за винятком окремих врятованих фрагментів, залишається в місці аварії на 3800 метрів нижче рівня моря, на відстані близько 650 км від узбережжя канадського Ньюфаундленду.

Ось кілька фактів про лайнер і його крах:

• преса називала «Титанік» нетонучим, адже таким його намагалися зробити інженери: корабель, який збудував ірландський судновласник Вільям Перрі, мав водотоннажність 52 147 тонн, здатність розвивати швидкість до 42 км/година, довжину близько 269 метрів і ширину 28 метрів;
• корабель також був оснащений подвійним дном і спеціально сконструйованим трюмом, розділеним на 16 герметичних секцій, тому навіть якби чотири з цих секцій заповнились водою, це не мало спричинити катастрофи;
• уламки на дні виявила спільна американо-французька експедиція під керівництвом доктора Роберта Балларда з Океанографічного інституту Вудс-Хоул і Луї Мішеля Молодшого з Французького науково-дослідного інституту дослідження моря 1 вересня 1985 року;
• за рік на кораблі було розміщено меморіальну табличку із закликом залишити його непорушним у пам’ять про загиблих;
• у 1987 році дослідники повернулися до затонулого лайнера і почали підіймати артефакти; 

Із дня свого 100-річчя «Титанік» вважається археологічним ресурсом, що допомагає вченим розвивати наукове розуміння процесу підводного збереження і біологічного псування артефактів.

Раніше Заборона розповідала про зміни в зоні відчуження, що відбулися з моменту катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції.