Вчені відновили обличчя жінки-неандертальця за допомогою 3D-моделі: що це дає

• Останки представниці вимерлого виду людей знайшли на території сучасного Іраку ще у XX столітті.
• Жінка-неандерталець жила 75 000 років тому та померла, як припускають, внаслідок нещасного випадку.
• Отриманий прототип вважають найбільш точним зображенням неандертальців на цей час.

Деякі вчені мають переконання, що ці стародавні люди насправді не є еволюційними попередниками сучасних. Втім, останні знахідки дозволяють припустити, що когнітивні здібності неандертальців були значно вищими, ніж ми звикли думати.

Заборона розповідає про відкриття стосовно далеких предків людства.

Жінка-неандерталець у печері Шанідар: що про неї відомо

Череп неандертальця жіночої статі, з якої побудували модель, знайшли печері Шанідар в Іракському Курдистані. У цьому легендарному місці в 1950-х роках археологи віднайшли рештки щонайменше десяти неандертальців, пише BBC.

Вже у 2015 році група британських вчених натрапила на новий скелет Shanidar Z. Він складався з більшої частини верхньої половини тіла людини, включаючи хребет, плечі та руки. Однак череп був розчавлений до товщини два сантиметри. Цілком імовірно, що на голову представниці виду з даху печери впав камінь.

Визначити стать стародавніх людей зазвичай допомагають кістки таза, але в цьому випадку їх не було. Але вчені майже впевнені, що виявили саме жінку-неандертальця: річ у певних домінантних білках у зубній емалі, які пов’язані з жіночою генетикою. Також невеликий зріст неандертальця підтверджує гіпотезу. Науковці вважають, що жінка померла десь у 45 років: про це свідчать її зуби, стерті майже до кореня.

Доцентка кафедри еволюції здоров’я, дієти та хвороб, докторка Емма Померой позує для фотографії з відновленим черепом і фізичною реконструкцією обличчя та голови 75 000-річної неандертальської жінки Шанідар. Фото: JUSTIN TALLIS/AFP через Getty Images

Неандертальці – це підвид людини пізнього плейстоцену, що був розповсюджений у Європі й західній Азії у 23 0000 – 27 000 роках до нашої ери. Homo neanderthalensis не були нашими еволюційними попередниками, але певний час жили поряд з людиною розумною. В результаті ці два види могли схрещуватися, пише CNN.

Когнітивні здібності неандертальців: про що свідчать знайдені артефакти

Відмітки на кістці, залишені неандертальцями приблизно 115 000 – 130 000 років тому в печері в Польщі, виявилися одним із найдавніших символічних артефактів у всій Європі, пише IFLScience.

Попри те, що цікавий предмет був виявлений ще у 1950-х роках, донедавна він залишався малодослідженим. Із застосуванням сучасних методів, таких як мікроскопія та рентгенівське сканування, вчені змогли ближче вивчити кістку. Результати дослідження показали, що подряпини на її поверхні мають систематичну структуру. Тобто, вони могли бути створені цілеспрямовано, а не виникли випадково. Це натякає на більш розвинені розумові можливості неандертальців, ніж вважали вчені.

Поки що точне значення цих позначок залишається загадкою. Але вони могли представляти ранні форми числових позначень або декоративного мистецтва. Це відкриття ставить під сумнів припущення щодо когнітивних здібностей неандертальців, демонструючи, що вони мали символічну культуру задовго до передбачуваного періоду. Досі в археологічних записах не було артефактів, що датуються понад 130 000 років тому.

Ще одне дослідження, опубліковане в журналі Quaternary Science Reviews,  вказує на те, що неандертальці у Західній Європі полювали на ведмедів для їжі та хутра. Аналіз кісток із французької печери продемонстрував, що тварини використовувалися як джерело їжі та матеріалу для виробництва.

Раніше Заборона розповідала про знахідку археологів у Німеччині – йдеться про найстарші останки людини розумної, їхній вік – щонайменше 45 000 років.