Вчені з Японії з’ясували, який неочікуваний ефект відеоігри справляють на психіку

• Власники популярних консолей, які приділяли час відеоіграм, відчули психологічне полегшення, виявили науковці з Японії. 
• Їм також вдалося вивчити вплив відеоігор на групи людей, що відрізнялися за віком і статтю.
• Європейські фахівці раніше припустили, що діти, які грають в ігри на пристроях, розвиваються краще.

Ефект від ігор на консолі порівняли з відвідуванням психотерапевта. В учасників експерименту знизився рівень тривожності, стресу й депресивних симптомів. Усе це відбувалося під час пандемії COVID-19, що створило унікальні умови для дослідження. Такі результати можуть спростувати міф про те, що відеоігри розвивають в людях жорстокість.

Заборона розповідає про вплив онлайн-ігор на здоров’я людей.

PlayStation, Nintendo : дослідження вчених з Токіо

Придбання ігрової консолі покращило настрій та ментальний стан японців. Причому ефект був приблизно таким, як і від відвідування психотерапевта. Люди, які грали на популярних консолях PlayStation або Nintendo відчували менше стресу, тривоги та депресивних симптомів, йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Nature Human Behaviour.

Пандемія коронавірусу, під час якої консолі PlayStation 5 або Nintendo Switch у Японії можна було придбати лише через лотерею, створила унікальні умови для експерименту. Його головна мета полягала в оцінці впливу відеоігор на ментальне здоров’я людей.

Дослідники опитали майже 100 000 учасників віком від 10 до 69 років, понад 8 000 з них брали участь в лотереї. У них оцінювали рівень негативних емоцій та задоволення життям. Виявилося, наявність принаймні однієї з консолей та активніше залучення до гри допомагали покращити психологічний стан людей. Переможці лотереї ставали суттєво більш задоволеними життям — так, ніби отримали підвищення зарплати чи покращили свої умови проживання.

Але вплив консолей був не однаковим — саме володіння Nintendo Switch найбільше покращувало самопочуття та мало ефект, порівняний з відвідуванням психотерапевта. Водночас PlayStation 5 мав слабший, але відчутний позитивний ефект на психіку гравців. Крім того, Nintendo Switch давала більше психологічних переваг для дорослих чоловіків, а PlayStation 5 — для молоді. Науковці пов’язали це з тим, що Nintendo частіше застосовують для сімейного відпочинку, а PlayStation 5 розрахована більше на затятих геймерів, які грають наодинці.

Результати аналізу суперечить деяким стереотипам про відеоігри та геймерів. Оскільки користь порівняли з користю від терапії, таке дозвілля може стати додатковим методом боротьби зі стресом, тривожністю та депресивними станами у дорослих, дітей і підлітків. Для розробки таких методів науковцям спершу потрібно детальніше вивчити вплив тривалості гри та конкретних жанрів ігор на психологічний стан.

Відеоігри: як впливають на розвиток дітей

Попри суспільне упередження щодо шкідливості відеоігор, зокрема, начебто їхнє сприяння росту агресії, цей зв’язок досі не вдалося довести. Щобільше, дослідження за участі дітей показало, що залученість до відеоігор може сприяти розвитку їхнього інтелекту.

Кілька десятиліть тому малюки проводили більшість вільного часу, граючись один з одним. Позитивний вплив такого дозвілля на розвиток доволі добре вивчений. Але стрімкий прогрес технологій у світі дорослих не міг не позначитися на дитинстві. Дедалі більше часу неповнолітні стали проводити за телевізором, а згодом — за комп’ютерами й смартфонами. Діти у США віком 8-12 років витрачають по 4-6 годин на день біля моніторів, а підлітки — до 9 годин.

Щоб вивчити вплив технологій, група психологів Амстердамського вільного університету, Каролінського інституту та Університету Дуйсбург-Ессен у Європі зосередилися на таких показниках у дітей:

• ефективність навчання;
• раціональність;
• розуміння складних концепцій;
• адаптація до нових ситуацій;
• уважність;
• робоча пам’ять;
• швидкість оброблення інформації тощо.

В аналіз включили три категорії екранного часу: перегляд відео, передач та фільмів, гру у відеоігри на комп’ютері, консолі чи телефоні та використання соцмереж. Учасниками експерименту були 9 855 дітей віком 9-10 років, за ними стежили протягом двох років. Враховували також дані про соціально-економічний статус та батьківську освіту. Рівень інтелекту визначали за допомогою когнітивних тестів на початку та в кінці дослідження.

Схильність малюків до відеоігор мала сильніший позитивний зв’язок з інтелектом, що не зникав навіть при враховуванні супутніх змінних. Учасники, які грали більше середнього, мали вищий показник IQ на близько 2.55 бала.

Юні геймери розвинули інтелект найкраще за інших за дворічний період. Попередні аналізи підкреслювали, що ігри покращують зорову увагу, робочу пам’ять, функції мозку та візуально-просторові навички: вони тренуються під час такого дозвілля. Ефект поки невеликий, але він може мати велике значення у довгостроковій перспективі.

Раніше Заборона розповідала про ризик втрати слуху в геймерів. Основний фактор — постійний вплив занадто гучних звуків.