Вчені знайшли причину, чому люди діляться теоріями змов

• Віра людей у теорії змов не залежить від нестачі перевіреної інформації.
• Вони вдаються до конспірології, коли не відчувають себе у безпеці.
• Поширювати такі ідеї змушує не тільки бажання залучити якомога більше однодумців.

Часто бажання хаосу, призводить до того, що люди поширюють теорії змов. Виявляється, що для цього навіть не обовʼязково вірити в них. У такий спосіб соціальне невдоволення виливається в бажання порушити чинну політичну систему.

Заборона розповідає про походження бажання людей поширювати теорії змов.

Конспірологія: чому поширюється

Дослідники виявили, що бажання порушити чинні порядки є стимулом для поширення теорій змов. Політолог Крістіна Фархарт та її колеги з Карлтонського університету опитали 3 336 людей з різними політичними поглядами у США, пише Science Alert.

Виявилося, що ті, хто поширюють теорії змов, не обовʼязково вірять у них. Таким шляхом вони підривають політичну систему, яка їх не влаштовує. Збільшення кількості дезінформації в Інтернеті при цьому вони вважають виправданим методом досягнення мети. Введення інших в оману також посилює відчуття контролю, якого може не вистачати людям, схильним до віри в теорії змови.

«Наші висновки надають вагомі докази того, що люди готові ділитися теоріями змови в соціальних мережах не лише для зміцнення в суспільстві переконань, які вони поділяють, але й для мобілізації інших проти всієї політичної системи в цілому. У той час як деякі особи діляться спеціально, щоб заперечити політичним суперникам, інші роблять це, щоб кинути виклик усій політичній системі», — підсумовуються результати дослідження у статті.

Теорії змов: що змушує вірити

Віра людей у теорії змов залежить від багатьох факторів. Вчені університету Еморі визнають, що поширена думка, про брак знань у конспірологів є хибною.

До віри у теорії змов людей приводить потреби почуватись у безпеці, розуміти те, що її оточує та бути захищеною соціально. Остання потреба загострюється, якщо перші дві не задовольняються.

Схильність до конспірології також не залежить від рівня освіти. Люди скоріше повірять тій соціальній групі, до якої себе відносять, оскільки так відчуватимуть себе більш захищеними.

«Конспірологи, ймовірно, не всі простодушні, або психічно хворі люди — портрет, який зазвичай малюють у популярній культурі. Натомість багато хто звертається до теорій змови, щоб задовольнити нереалізовані мотиваційні потреби, або пояснити власні страждання та проблеми», — каже клінічний психолог Шона Боуз.

Нижча здатність до аналітичного мислення та підвищення тривожність, хоч і мають значний, проте всеодно недостатній вплив на формування конспірологічного мислення. При цьому, нарцисизм, як на індивідуальному, так і на колективному рівні, збільшує шанси повірити у теорії змов.

Роль необхідності почуватись у безпеці у формуванні конспірологічного мислення може також пояснити те, чому така велика кількість теорій змов виникає під час криз, як-от пандемія чи війна. Люди стикаються з невизначеністю, щодо майбутнього і це змушує шукати пояснень.

Раніше Заборона розповідала про 15 факторів, які впливають на ранню деменцію. З них 3 впливають позитивно і можуть зменшити шанси на ураження мозку.