Верховна Рада ухвалила Державний бюджет України на 2022 рік. Нудно, але є дещо, що варто знати

• Парламент ухвалив в цілому Закон України Про державний бюджет України на 2022 рік.
• Розповідаємо про доходи та видатки.
• Відомі розміри прожиткових мінімумів для різних соціальних груп.

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про державний бюджет України на 2022 рік» №6000. Відповідне рішення підтримали 268 народних депутатів. Варто зазначити, що текст документу до другого читання переписувався за пару днів до голосування, тож навіть голови комітетів не встигли вивчити весь законопроєкт.

Заборона зібрала найцікавіші деталі кошторису на наступний рік, зокрема про прожитковий мінімум.

Доходи Державного бюджету на 2022 рік

За підтримку закону №6000 2 грудня проголосували 268 народних депутатів України. 10 грудня під головним кошторисом країни на 2022 рік поставив підпис президент Володимир Зеленський.

Доходи проекту державного бюджету на 2022 рік (без трансфертів) у сумі 1 311 332,6 млн грн, у тому числі доходи загального фонду – 1 170 316,1 млн грн та доходи спеціального фонду – 141 016,5 млн грн, та пропонується збільшити порівняно з першим читанням на 54 732 млн грн, у тому числі по загальному фонду на 50 038,3 млн грн та по спеціальному фонду на 4 693,6 млн гривень.

Одними з основних факторів, які вплинули на перегляд прогнозу доходів державного бюджету до другого читання є врахування пропозицій, наведених у Бюджетних висновках Верховної Ради України, а також уточнення прогнозних середньорічних цін на сировину, зокрема на імпортований природний газ, нафту марки Brent та світової ціни на залізну руду, що призвело до зміни показників доходів державного бюджету.

Звідки візьмуть гроші на 2022 рік

Збільшити доходи передбачається за рахунок податків, рентної плати, акцизів.

Так, до загального фонду Держбюджету має піти більше грошей за рахунок збільшення:

• податку на прибуток підприємств – 21 138,5 млн грн;
• податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – 13 329,1 млн грн;
• податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів – 6 512,1 млн грн;
• рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату – 24 456 млн грн;
• акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – 625 млн грн;
• акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – 2 088 млн грн;
• плати за видачу, продовження, переоформлення, видачу дублікатів ліцензій на користування радіочастотним ресурсом – 1 476,4 млн грн;
• за рахунок зменшення податку та збору на доходи фізичних осіб на 10 945,1 млн грн та коштів, що перераховуються Національним банком України, на 10 853 млн гр.

Спецфонд (це кошти на конректну мету) поповниться за рахунок збільшення:

• акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) на 931,4 млн грн;
• акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – 3 237,2 млн грн;
• плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей на 426,7 млн гривень.

Видатки Державного бюджету на 2022 рік

Видатки на надання кредитів збільшено у законопроекті до другого читання у порівнянні з першим читанням на 55 525,7 млн грн та становлять 1 521 205,5 млн грн, у тому числі видатки загального фонду – 1 351 147,3 млн грн та видатки спеціального фонду – 170 058,2 млн гривень.

Обсяг платежів з обслуговування державного боргу на 2022 рік зменшено на 1 430 млн грн, зокрема за рахунок зменшення обсягу платежів з обслуговування державного внутрішнього боргу. У законопроекті передбачено кошти за КПКВК 3511500 «Виплати за державними деривативами» в обсязі 1 430 млн гривень.

Для вирішення питань, як соціального, так і економічного характеру, передбачено збільшення видатків державного бюджету.

Прожитковий мінімум у 2022 році

Законом установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі:

– з 1 січня – 2393 гривні;

– з 1 липня – 2508 гривень;

– з 1 грудня – 2589 гривень.

Для дітей віком до 6 років:

• з 1 січня – 2100 гривень;
• з 1 липня – 2201 гривня;
• з 1 грудня – 2272 гривні.

Для дітей віком від 6 до 18 років:

• з 1 січня – 2618 гривень;
• з 1 липня – 2744 гривні;
• з 1 грудня – 2833 гривні.

Для працездатних осіб:

• з 1 січня – 2481 гривня;
• з 1 липня – 2600 гривень;
• з 1 грудня – 2684 гривні.

Навіщо потрібен прожитковий мінімум

За економічним змістом прожитковий мінімум показує, скільки грошей потрібно заробляти людині/родині, аби бути в змозі себе утримувати й не опинитись за межею бідності. Якщо дохід є нижчим за цю межу, держави допомагають родинам, підтягуючи їхній дохід до цього рівня, пояснює Вокс Україна.

Але в Україні на практиці цей показник використовують лише для того, щоб визначити розмір певного типу платежу з/до бюджету. Для цього було створено ще кілька видів офіційного ПМ – для дітей до 6 років, для дітей з 6 до 18 років, для осіб, які втратили працездатність. З 2021 року запровадили ще декілька видів ПМ – для визначення зарплат суддям, прокурорам та іншим співробітникам держорганів, розмір зарплати яких прив’язано до прожиткового мінімуму за законодавством.

Ба більше: фактично в Україні є два різних прожиткових мінімуми: законодавчо встановлений ПМ, що визначається законом про держбюджет, та фактичний рівень, що рахується Міністерством соціальної політики.

Від законодавчого ПМ залежить розмір понад 150 різних платежів, що здійснюються з/ до бюджету. На практиці цей перелік трансформується у п’ять типів виплат:

• соцвиплати (63 типи);
• зарплати бюджетників (крім працівника 1 тарифного розряду);
• пенсії (на 1.01.2021 близько 1.2 млн українців отримували пенсії у розмірі прожиткового мінімуму);
• грошова допомога  співробітникам бюджетного сектору (наприклад, одноразова допомога військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу після укладення ними першого контракту. Розмір такої грошової допомоги становить 8-10 прожиткових мінімумів);
• адміністративні платежі, штрафи та інші типи платежів/ прив’язаних до ПМ вимог до суб’єктів господарювання, визначені Податковим, Кримінально-процесуальним, Господарсько-процесуальним та іншими кодексами та законами.

Раніше Заборона розповіла, куди витратили гроші, що були виділені у Фонд боротьби з коронавірусом.