Вето на закон про іноагентів у Грузії подолано, але США і ЄС ще мають план Б

• Грузинські депутати 28 травня подолали вето президентки Саломе Зурабішвілі на закон «Про прозорість іноземного впливу».
• Тепер очільниця держави має підписати акт, інакше це зробить голова парламенту.
• Президентка країни виступила проти закону та запропонувала громадянам провести референдум.

Міжнародні партнери засудили ухвалення закону про іноагентів у Грузії. Так, Євросоюз вже розглядає план обмеження фінансування, а США готує візові обмеження.

Заборона розповідає про вплив закону про іноагентів на майбутнє Грузії.

Референдум в Грузії: пропозиція Саломе Зурабішвілі

За рішення проігнорувати зауваження президентки проголосували 66 грузинських депутатів. Ідею подолання вето Зурабішвілі підтримали 84 депутати, проти висловилися чотири. Згідно з Конституцією Грузії, після цього документ протягом трьох днів передають очільниці держави. Тоді вона протягом п’яти днів має підписати його, пише Эхо Кавказа.

Якщо Саломе Зурабішвілі відмовиться від підписання (ймовірно, так і станеться, зважаючи на її позицію), закон у п’ятиденний термін підпише й опублікує голова парламенту — Шалва Папуашвілі. Це означає, що акт «Про прозорість іноземного впливу» у Грузії набуде чинності на початку червня.

Після рішення провладної парламентської більшості президентка закликала громадян зібрати підписи, щоб провести референдум стосовно суперечливого документа. Відповідно до Конституції Грузії, президент може призначити цю процедуру на вимогу парламенту, уряду або щонайменше 200 000 виборців.

Референдум можуть призначити з питань, визначених Конституцією і законом, протягом 30 днів після надходження вимоги про його проведення.  «Це майбутнє належить нам. Я скажу вам, що ми повинні зробити. Вони натиснули на кнопку пальцем, записавши свої імена на одному боці історії, ми маємо зробити все для того, щоб підготуватися до 26 жовтня (дата майбутніх виборів до парламенту Грузії), це буде нашою відповіддю. Та енергія, яка є у вас, має бути спрямована на те, щоб зібрати підписи та принести до мене, щоб я підписала [заклик] до референдуму — хочемо [ми] європейське майбутнє чи російське рабство», — зазначила голова держави.

Грузинський закон про іноагентів: реакція США та ЄС

На подолання вето вже відреагували міжнародні партнери. Державний департамент США засудив цей крок. Зокрема, там зауважили, що ухвалення закону віддаляє Грузію від перспективи членства в Європейському Союзі.

«Ухваливши цей закон, ‘Грузинська мрія’ [керівна партія] розвернула країну зі шляху вступу до ЄС і НАТО і проігнорувала думку грузинського народу, який останні кілька тижнів проводить акції протесту проти закону. ‘Грузинська мрія’ не зважила на рекомендацію Венеціанської комісії та партнерів про те, що цей закон піддасть стигматизації громадянське суспільство і ЗМІ, обмежуючи основні права. Дії правлячої партії та антизахідна риторика загрожують демократичному шляху Грузії, майбутній економічній безпеці, членству в ЄС та ставлять під загрозу грузино-американські відносини», — каже прессекретар Держдепартаменту США Меттью Міллер.

Прокоментували ситуацію і у ЄС.

«У грудні Європейська рада ухвалила рішення надати Грузії статус кандидата в тому сенсі, що Грузія зробить відповідні кроки та здійснить необхідні реформи. Ухвалення парламентом закону про прозорість [іноземного впливу] є кроком назад і ще більше уводить Грузію зі шляху вступу до ЄС», — заявив президент Ради Європи Шарль Мішель.

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн додала, що члени ЄК розглянуть усі можливі варіанти, щоб закликати уряд Грузії повернутися до намірів доєднатися до блоку.

«Переважна більшість грузинського народу хоче вступити до ЄС. Але закон «Про прозорість іноземного впливу» суперечить основним принципам і цінностям Європейського Союзу, негативно впливає на шлях Грузії до ЄС. Ми розглядаємо всі варіанти та закликаємо уряд Грузії повернутися до прагнень до вступу до ЄС», — заявила вона.

Проросійський закон у Грузії: яких заходів може вжити Євросоюз

У Брюсселі сподівалися, що фактично ухвалений закон про іноагентів все ж буде якимось чином відкликаний або пом’якшений. Правозахисні групи жорстко розкритикували акт, стверджуючи, що він створює законодавчу основу для придушення громадянського суспільства та вільних медіа, пише Радіо Свобода.

Європейській комісії доручили підготувати документ як реакцію на події. Чотири основні пункти щодо обмежень, які можуть обговорювати представники ЄК такі:

• скоротити фінансування ЄС для країни;
• накласти санкції на високопоставлених грузинських політиків;
• зупинити процес вступу країни до Євросоюзу;
• призупинити лібералізацію візового режиму.

Ймовірно, найочевидніший варіант — це заморозити активи й заборонити видачу віз провідним грузинським політикам. Однак для застосування цих заходів потрібна буде одностайна підтримка серед країн-членів ЄС, чого буде важко досягти.

Перешкода є також у питанні виділення коштів від країн-членкинь блоку. Грузія отримує близько €85 млн євро на рік у вигляді грантів, частина з них переходить безпосередньо державі, а частина — організаціям всередині країни. Значна частина цих грошей спрямована на підтримку громадянського суспільства Грузії. Саме цю категорію Брюссель, згідно з офіційними заявами, прагне захистити найбільше.

Водночас розглянути законопроєкт про введення санкцій проти депутатів «Грузинської мрії» планує і Конгрес США, пише Politico. Високопоставлені американські чиновники попереджають про зростання російського впливу на Грузію. А держсекретар США Ентоні Блінкен має намір застосувати візові обмеження проти політиків, що підтримують закон.

Раніше Заборона розповідала про мітинги у Вірменії — там десятки тисяч демонстрантів вимагають відставки голови уряду Нікола Пашиняна.