Від наркотику до ліків. Як в Україні лікують депресію за допомогою кетаміну - Заборона
Читаєте зараз
Від наркотику до ліків. Як в Україні лікують депресію за допомогою кетаміну

Від наркотику до ліків. Як в Україні лікують депресію за допомогою кетаміну

Автор:
Від наркотику до ліків. Як в Україні лікують депресію за допомогою кетаміну

У світовій психотерапії ще із 70-х років минулого століття тестують деякі психоактивні препарати для лікування ментальних розладів. Наприклад, псилоцибін, канабіс, MDMA або мікродози ЛСД. Усі вони заборонені в Україні, крім кетаміну, який показує хороші результати в боротьбі із симптомами депресії. Кетамін виробляють у Києві, і тут також розташована перша та єдина в Східній Європі клініка кетамінової терапії «Експіо». Спеціально для Заборони журналістка Ліза Мороз розбиралася, як працює кетамінова терапія та чи дійсно вона ефективна.

Цим текстом Заборона продовжує серію публікацій про ментальне здоров’я. Щотижня ми разом із фахівцями розповідаємо, як працює наш мозок і як допомогти нашій психіці. Наші попередні матеріали про це можна почитати тут.

Два роки тому 40-річна Анна [вона попросила не вказувати її прізвище] опинилася в депресії. Щодня вона ридала, практично не вставала з ліжка й не могла ходити на роботу. Причинами такого стану були професійне вигорання й серйозні проблеми зі здоров’ям у її сина. Саме з цими запитами вона звернулася по допомогу до психолога.

За півтора року терапії в її житті відбулися великі зміни. Вона звільнилася з роботи, син переїхав в окрему квартиру. Депресія закінчилася.

«Загалом усе було добре. Але я не почувалася щасливою. Я намагалася знайти щось, що б мене порадувало. Перепробувала купу речей: і дайвінг, і серфінг, і нову роботу. Але все здавалося безглуздим», — згадує ті часи Анна.

Тоді ж психолог заговорив із нею про різні експерименти з психоактивними речовинами, про які дізнався від своїх клієнтів. Зокрема розповів про кетамінову терапію, якою займається його колега Владислав Матреницький. Анна ніколи не вживала психоактивні речовини, але задумалася: «Якщо мені не приносять задоволення мої нові захоплення, може, варто спробувати хардкор?». І вона вирішила вивчити все, що стосується кетаміну.

Її хвилювали питання інтоксикації, залежності та відсутність офіційного діагнозу — «вигорання» вона поставила собі сама. Вона припускала, що кетамінова терапія може бути схожою на стан наркозу. Але саме цього вона й боялася. Одного разу, коли їй робили операцію та її свідомість була вимкнена, вона чула голоси і плуталася в лабіринтах. Повторення такого вона не хотіла.

Популярний анестетик і наркотик гвалтівників

Кетамін використовують у медицині і ветеринарії як препарат для хірургічного наркозу. Його синтезували в 60-х і застосовували під час війни у ​​В’єтнамі для знеболювання. Він став популярним, бо не спричиняв таких побічних ефектів, як делірій і психоз, які супроводжують інші анестетики.

Для медичного наркозу потрібне найбільше дозування (2–3 мг / кг). Це дає змогу відключити людину від больових відчуттів і реальності й занурити в транс із чіткими або розмитими галюцинаціями. Під час операцій ці психоделічні ефекти препарату гасять іншими речовинами. Тому більшість пацієнтів не пам’ятають свій операційний «тріп». Зате саме ці «побочки» роблять кетамін популярним клубним наркотиком, а також наркотиком гвалтівників – вони підмішують кетамін своїм жертвам.

Вітамін К або «кет», як ще називають цю речовину, буває у вигляді білого порошку, таблеток або безбарвної рідини. Він провокує сплеск ейфорії, але не такий сильний, як від екстазі. Також люди, які вживають «кет», говорять про відчуття повного розслаблення і блаженства.

«Я відчувала спокійне щастя, ніби ось-ось помру. Мені не було страшно, тому що я приймала свою долю. Я знала, що все правильно, і почувалася самодостатньо в цій екзистенційній самоті», — описує свій кетаміновой тріп клінічна психологиня Карина.

А її партнер Матвій пережив дисоціацію: «Моє тіло почало мене «відпускати». Я все ще перебував у його межах, але слабше відчував його кордони. У той момент у мені стало набагато менше «мене». Я спостерігав за всім зі сторони. Жодна речовина, яку я пробував, не робила мене настільки «неживим», як кет».

Карина й Матвій переконані, що вони акуратно дотримувалися дозування, тому не потрапили в кетамінову яму (K-hole). Це стан сильної дисоціації, яку супроводжують яскраві галюцинації. Деякі бояться туди падати, тому що там на них можуть чекати тривога і страх. Інші, навпаки, прагнуть провалитися в K-hole, бо для них це найбажаніший ефект кетаміну.

Штопор для несвідомого

«Кетамінова яма — це некерований викид негативного психічного вмісту. Те, що роблю я, — це керована яма. Моє завдання — не дозволити людині впасти в неї, а пройтися по краю», — пояснює Забороні сенс кетамінової терапії лікар-психотерапевт і засновник центру кетамінової терапії «Експіо» Владислав Матреницький.

Кетамінова терапія — це новий напрям у лікуванні психічних проблем. Підключення цього психоделіка до процесу психотерапії дозволяє отримати доступ до несвідомого і вивести на поверхню пригнічені травми й конфлікти у вигляді образів і відчуттів.

Глибина проникнення в підсвідомість залежить від кількості введеної речовини. Психолітична доза (0,5 мг/кг) вводить пацієнта в трансовий або сновидний стан. А більш висока — психоделічна — викликає сильний дисоціативний ефект і занурює людину в трансові переживання. Психолітичний досвід можна порівняти з простим переглядом фільму. А психоделічний — з активною участю в ньому.

Владислав Матреницький звертає увагу на те, що в некерованих умовах кетамін може привести людину в бедтріп, у якого є безліч ускладнень, наприклад, панічні атаки й фобії. Терапевт же знає, як правильно переробляти вміст психіки.

«Припустімо, жінка в тріпі бачить руку сусіда, який зґвалтував її в дитинстві. Вона каже мені про це. А я допомагаю їй замінити цей образ символами. Для цього я входжу в стан трансу, щоби придумати замісники, через які вона безпечно проживе цей досвід. Щоразу це імпровізація, творчість», — наводить приклад подібної роботи лікар-психотерапевт.

Лікар у тріпі

Владислав Матреницький займається кетаміновою терапією вже два роки. Його клініка «Експіо» розташована в НДІ геронтології Академії медичних наук України в Києві. Це пара невеликих кабінетів на першому поверсі клінічного корпусу НДІ. Вдень тут пахне їжею з їдальні. А після 16:00 — стоїть тиша, яку порушує тільки телевізор у комірчині вахтера. В одному кабінеті Матреницький проводить психотерапію з пацієнтами, яких саджає в шкіряне крісло, накрите пледом. В іншому стоїть канапа, на яку лягає людина, щоби зануритися в кетаміновий транс.

За весь час існування центру цю процедуру випробували на собі кілька сотень людей. Але тільки 10 з них прийшли саме по кетамінову допомогу. «В основному це інтелігентні люди, які розуміють, навіщо їм це потрібно», — підтверджує засновник «Експіо».

У кетамінову терапію Матреницький прийшов із медицини. У 1986 році він закінчив Одеський медичний інститут. Кілька років пропрацював дільничним терапевтом у Києві й паралельно захистив дисертацію.

Але традиційний підхід до лікування людей не давав відповідей на його питання — наприклад, чому одні люди старіють швидше і хворіють більше за інших. Тому він вирішив залишити медичну практику та зайнявся духовним пошуком. Матреницький вивчав герметичну алхімію, буддизм, шаманське цілительство і звукотерапію. За знаннями він їздив і до турецьких шейхів, і в степи середньої Азії. І, звичайно, практикував усе це сам.

Поступово він зрозумів, що буддизм має рацію: усі проблеми від розуму. Тому заглибився в психотерапію. Матреницький здобув освіту в Українській національній академії післядипломної медичної освіти ім. П. Л. Шупика і став практикувати трансперсональну психологію. Цей напрям вивчає досвід змінених станів свідомості, які переживає людина в медитаціях, сновидіннях, під час холотропного дихання й під дією легких наркотиків.

У приватній практиці лікарю траплялися пацієнти, яким не допомагали антидепресанти, а звичайна психотерапія лише трохи покращувала стан, але не вирішувала глибинних проблем. Тому він почав проводити з ними трансові медитації, які дозволяли вийти за межі психологічних захистів на рівень підсвідомості й «перепрошити» психіку. Використовував транскраніальну магнітну стимуляцію, яка пригнічує надмірну активність мозку, що виникла під час стресу. А потім виявив, що у світі почали використовувати кетамін для лікування фармакостійкої депресії і вирішив впровадити його у свою практику.

Матреницький не проходив спеціальне навчання кетаміновій терапії. Але самостійно вивчав сучасні психотерапевтичні техніки й духовні практики, у яких є змінені стани свідомості. Досі кожен день він починає з наукової періодики про застосування кетаміну та інших методик, щоби бути в курсі нововведень.

«Так я й навчився використовувати кетамін. Та й сам був у тріпі. Адже щоби допомогти людині, потрібно знати зсередини, як це працює», — коментує психотерапевт.

Новий антидепресант зі швидкою дією

Ще у 80-х у СРСР почали досліджувати кетамін для лікування алкогольної та наркотичної залежностей. Цим займався нарколог Євген Крупицький разом із колегами. За допомогою фармакогіпнозу, тобто введення пацієнта в кетаміновий транс, їм вдалося досягти тривалої ремісії у 65% пацієнтів.

«Ми зрозуміли, що застосовуючи кетамінову психотерапію, ми можемо допомогти пацієнтам знайти нові цінності й сенси в житті, не пов’язані з алкоголем», — розповідав Євген Крупицький.

Але на початку 2000-х у Росії посилили закони, пов’язані з використанням психотропів, і дослідження припинили. Зараз у США і Європі кетамін використовують для лікування фармакостійкої депресії. Останні дослідження в цій сфері свідчать, що більшість пацієнтів відчувають полегшення симптомів відразу після ін’єкції, а ефект тримається в середньому від декількох годин до декількох тижнів.

Щоби подовжити антидепресантну дію кетаміну, вчені тестують курси крапельниць із цим препаратом. Це може бути мікродозинг із чотирьох-шести ін’єкцій один-два рази на тиждень або щодня для важких психічних станів. Дослідження канадських психіатрів, які вводили кетамін тричі на тиждень упродовж двох тижнів 37-ми пацієнтам із резистентною депресією, показало, що у 69% учасників після закінчення сесії пропали суїцидальні думки.

Саме швидка дія психоделіка змушує вчених активніше вивчати його терапевтичні властивості. Тому його застосовують і для лікування інших ментальних розладів. Психіатриня й нейробіологиня зі Стенфорда Керолін Родрігес помітила, що в пацієнтів з обсесивно-компульсивним розладом, яким вколювали 0,5 мг/кг кетаміну (мікродоза), меншало нав’язливих думок.

Усі ці дослідження, що демонструють позитивний ефект кетаміну, підштовхнули американське Управління з контролю за ліками (FDA) схвалити назальний кетаміновий спрей Spravato для лікування стійких форм депресії. Так само як і ін’єкції, Spravato у короткостроковому дослідженні показав статистично значущий результат, який спостерігався впродовж двох днів. А в довгостроковому дослідженні, у якому, крім Spravato, пацієнти приймали антидепресант, у пацієнтів із депресією минало значно більше часу до рецидиву симптомів, ніж в учасників, які отримували спрей-плацебо й антидепресант.

Дозвіл на кайф

«Я не розважальний центр і не ставлю кетамінову крапельницю всім охочим. Тільки тим, кому це дійсно потрібно», — пояснює Владислав Матреницький.

Усе починається з діагностики. Якщо лікар робить висновок, що в людини є серйозні порушення психіки, депресія, сильна тривога або вигорання, з якими потрібно швидко впоратися, то він починає терапію.

Анна тричі переносила зустріч із Матреницьким, тому що боялася зустрітися в тріпі зі своїми страхами:

«Коли наближався «день ікс», я думала, а чи варто воно того. Може, жити в матриці краще? Хоча б не так страшно. Мені здавалося, що це незворотний процес, після якого світ уже не буде таким, як раніше.

Але коли вона сіла на стілець у кабінеті Матреницького, одразу відчула довіру до нього. Він розпитав її про найбільш очевидні стресові чинники в її житті. Анна розповіла про тривогу за сина. І несподівано для себе розплакалася, хоча вважала, що це не мало її зачепити. У той момент вона остаточно переконалася, що дозволить собі зануритися в тріп.

Жінка підписала документ про те, що знає, що робить, і несе за це персональну відповідальність, та лягла на канапу. Лікар вкрив її пледом, вставив голку з крапельницею в ліву руку. Щойно впала перша крапля кетаміну, психотерапевт попросив Анну зосередитися на відчуттях у тілі. За дві хвилини вона заплющила очі, відчула легке сп’яніння, розслаблення, оніміння губ і пальців.

Далі Матреницький попросив її побачити тривогу, з якою вона хоче попрацювати. У свідомості жінки спливла кольорова абстракція, яка потім зникла, як індійські фарби холі. Деякі люди під невеликими дозами кетаміну продовжують говорити з терапевтом, але Анна вважала за краще зануритися в себе. Вона кілька разів усвідомлено перевіряла, чи може рухати руками й ногами, щоби дати відсіч лікарю, якби раптом він захотів із нею щось зробити.

«Я чула звуки зовнішнього світу і це впливало на те, як розкручувалися схеми в моїй голові. У якийсь момент я побачила зеленого новорічного лося, який виходив із туману, тому що в когось на телефоні заграв «Джингл белс». Але що більше я намагалася контролювати процес, то більше було тривоги. У якийсь момент я прийняла рішення відпустити себе. Мені стало краще, але я все одно не проживала цей досвід, а ніби дивилася на нього збоку».

За годину Анна прокинулася. Краї капюшону її худі були мокрими від сліз. Вона не знала, чому плакала. Але ще в трансі відчувала, як сльози котилися щокою й падали на тканину. Наприкінці їй не хотілося, щоби тріп завершувався. «Я не злякалася цього відчуття. Думаю, це був найголовніший ефект терапії і ключовий момент у боротьбі з тривогою. Я дозволила собі відпустити ситуацію, перестала контролювати й почала кайфувати», — згадує вона.

Ще хвилин 20 Анна говорила з лікарем про те, що бачила і відчувала, і що це означає для неї. Потім жінку зустрів син і відвіз додому. Вони повечеряли. Й Анна вперше в житті дозволила собі відпочити без почуття провини.

Трансформація біохімії мозку

Як працює кетамін і чому він так ефективно, хоч і короткостроково послаблює депресивні симптоми, до кінця невідомо. Є гіпотеза, що він блокує NDMA-рецептори, які відповідають за обмін нейромедіатора глутамата. Це один із найважливіших нейромедіаторів, що регулюють процеси збудження й гальмування в мозку. У хронічному стресі в людини накопичується забагато глутамату, тому вона відчуває нервозність і тривожність. Кетамін блокує ці рецептори, і глутамат не так сильно впливає на настрій.

Більш того, дослідження, проведене нейробіологом і психіатром Конором Лістоном на мишах, підтвердило, що кетамін спочатку викликає зміни в роботі мозкових ланцюжків, покращуючи поведінку «депресивних» мишей впродовж трьох годин, а потім стимулює відновлення росту синапсів. Тобто кетамін сприяє нейропластичності — відновленню зв’язків між нейронами. Але миші, що перебувають у стані стресу, досить далекі від людей із депресією. «До того ж немає реального способу виміряти синаптичну пластичність у людей, тому буде складно підтвердити ці результати на людях», — говорить нейробіологиня Анна Бейелер.

Зараз деякі вчені сходяться на тому, що насправді важливий не біохімічний компонент дії кетаміну, а його дисоціатівний ефект. Карлос Зарато, керівник кетамінового напряму в Національному інституті здоров’я США, пише: що сильніша дисоціація, то кращий терапевтичний результат.

Є припущення, що психоактивні речовини працюють як «каталізатори» процесів підсвідомості, а не ліки. І, на думку Елі Кольпат, директора інституту кетаміну в США, дисоціативний стан не є небажаним побічним ефектом, а швидше причиною тривалих ремісій.

Кетаміновий легалайз

Завдяки тому, що МОЗ України дозволив використовувати міжнародні протоколи лікування, кетамінова терапія, якою займається Владислав Матреницький, по суті легальна. Але юрист із медичної практики Олег Юдін каже, що введені міжнародні протоколи — не те ж саме, що і клінічні протоколи.

«На відміну від клінічних, міжнародні протоколи не адаптовані до можливостей української системи охорони здоров’я. До того ж вони не завжди обов’язкові до застосування. МОЗ, відсторонюючись від адаптації міжнародних приписів, перекладає цю проблему на лікаря, який самостійно має замінити рекомендовані лікарські препарати, обладнання або технології на аналогічні в його розпорядженні. Дуже сумнівно, щоби якийсь лікар узяв на себе таку відповідальність, адже якщо щось піде не так, уся відповідальність буде на ньому», — пояснює адвокат.

Владислав Матреницький не тільки зважився займатися новим напрямом терапії на свій страх і ризик, а й отримав ліцензію на використання психотропних препаратів. Такий дозвіл видають фахівцям і установам, які дотримуються певних вимог до зберігання подібних речовин. В одному з кабінетів центру «Експіо» є сейф, у якому лежать ампули з кетаміном. А саме приміщення стоїть на сигналізації, яку Матреницький вмикає щовечора.

«На отримання ліцензії в мене пішло пів року. Було непросто, зате тепер у мене є доступ і до інших препаратів, які я хочу застосовувати на практиці, тому що кетамін не всім допомагає. Певною мірою я революціонер. Але, як і багатьох революціонерів, мене хотіли заткнути. Була справа, коли борці за чистоту поглядів настукали на мене, мовляв, я зомбую людей», — ділиться Владислав Матреницький.

У 2019 році в Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками надійшла скарга від громадських організацій щодо незаконного надання «Експіо» послуг із використанням психотропів. У цьому повідомленні йшлося про те, що в центру немає відповідної ліцензії. Однак ситуацію зам’яли, коли Матреницький надав докази, що це була помилка. Проблема була в тому, що ліцензію видали не центру, а лікарю як ФОПу, але на сайті він вказав неправильне формулювання.

Зараз у юридичному сенсі в «Експіо» немає проблем. Більш того, це єдиний такий центр у Східній Європі. Тому люди спеціально приїжджають сюди за кетаміновою терапією. Матреницький розповідає, що в нього на прийомі вже побував американець, а також він веде переговори з іранцем, який теж хоче спробувати кетаміновий тріп як ліки.

Кетамін — не панацея

Впродовж кількох днів після терапії до Анни приходили інсайти. Наприклад, вона усвідомила, що контролювала не тільки сина, а й маму, і навіть собаку. Раніше, якщо хтось із її близьких не відповідав на дзвінок, вона обривала всі телефони та месенджери й думала, що з ними сталося найжахливіше.

«Після сеансу в мене з’явився спокій, спостереження і відкритість до всього, що відбувається. Усе життя я не могла розслабитися. А зараз я не картаю себе за залипання в телевізор. Це абсолютно інша якість життя. Але тривога не пішла повністю. Одного разу вона накрила мене вночі, але я почала по-іншому з нею взаємодіяти: повернулася до картинок, які бачила під кетаміном, і медитувала на них», — описує свої зміни Анна.

Жінка вважає, що одного сеансу кетамінової терапії недостатньо, щоб опрацювати замуровані в підсвідомості проблеми. Попри те, що їй не сподобалася втома після першого разу, вона хоче повторити цей досвід. Анна не думає, що це узалежнить її від препарату. Хоча є дослідження, які припускають, що кетамін все-таки може бути адиктивним. Щоправда, експерименти проводили тільки на мишах.

Клінічна психологиня Карина, яка двічі вживала кетамін у рекреаційних цілях, каже, що ця речовина може спричинити звикання: «У кету немає сильних відходів. І це страшно, тому що тебе ніщо не зупиняє, щоби вжити його знову».

Психотерапевтка Еріка Сміт теж пише про звикання, яке може спричинити кетамін: «Експерти заявляють, що залежність має психологічний характер. Це означає, що люди будуть відчувати сильний потяг, але в них не обов’язково проявиться «ломка». Але як фізична, так і психологічна адикція надзвичайно ускладнюють подолання залежності».

Тому Владислав Матреницький і акцентує на тому, що одноразові крапельниці кетаміну без терапевтичного опрацювання психологічних питань — це лише милиця, а не рішення. Для повної трансформації може знадобитися кілька місяців комплексної роботи над проблемою, причому не тільки за допомогою кетаміну.

«Цей препарат — не панацея, а один із безлічі інструментів, які можна використовувати. Тому потрібно усвідомлено пробувати різні методи й розуміти, що підходить, а що — ні», — підсумовує лікар.

Сподобався матеріал?

Підримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій

Нагору