'
Читаєте зараз
Війна має свої закони та звичаї. Проте Росія порушує майже кожен з них. Розбір Заборони

Війна має свої закони та звичаї. Проте Росія порушує майже кожен з них. Розбір Заборони

Oleksandr Humeniuk
Війна має свої закони та звичаї. Проте Росія порушує майже кожен з них. Розбір Заборони

Протягом трьох місяців повномасштабної війни в Україні Росія порушує закони та звичаї ведення війни. Від злочинів проти цивільних українців до руйнування критичної інфраструктури — окупанти щоразу нехтують всіма встановленими правилами. Керівник відділу журналістських розслідувань Заборони Олександр Гуменюк розповідає, які обовʼязки сторін військового конфлікту регламентує міжнародне гуманітарне право та що з цього постійно порушує Російська Федерація.


Що таке закони та звичаї ведення війни?

Закони та звичаї ведення війни — це фактично міжнародне гуманітарне право (МГП), сукупність правил та обов’язків, що діють під час воєнних дій та поширюються на сторони конфлікту. Основна їхня функція — обмеження сторін, що воюють, у тому, що їм можна, а що заборонено робити. Ці правила мають зменшити жорстокість та смертоносність війн, що особливо актуально в умовах все більш сучасного та смертоносного озброєння. 

Закони та звичаї ведення війни існували не завжди. Людство прийшло до розуміння необхідності запровадження певних правил лише після багатьох смертоносних війн, що забрали сотні тисяч безневинних жертв. 1889 року прийняли першу з Гаазьких конвенцій, однак Перша світова війна, що розпочалася за 15 років після цього, продемонструвала повну недієвість запроваджених правил: сторони не виконували жодних прописаних вимог. 

Розуміння потреби ввести нові, більш чіткі правила ведення війни настало після закінчення Другої світової війни — найкривавішої та найбільшої за кількістю жертв (у тому числі й цивільних) за всю історію людства. Тож 1949-го прийняли чотири Женевські конвенції, які стали основою міжнародного гуманітарного права.

Троє санітарів оглядають нагромаджені тіла у вагоні в концентраційному таборі Дахау після його звільнення. Фото: Bettmann / Contributor

При цьому міжнародне гуманітарне право прямо не забороняє розв’язання війн — по суті про це там не йдеться. Всі права, обов’язки та заборони, перелічені у конвенціях, за замовчуванням передбачають, що збройний конфлікт вже триває. Тому сам факт нападу Росії на Україну цим правом не заборонений. 

Підписання Женевських конвенцій, що викладають нові правила війни. Лозанна, Швейцарія, 13 грудня 1949 року. Фото: Bettmann / Contributor

Які норми порушує Росія щодо цивільних?

Одне з основних завдань МГП — захист мирного населення під час ведення воєнних дій. У конвенціях чітко прописано всі заборонені дії проти цивільних, однак сьогоднішня війна показала, що російська армія нехтує більшістю з цих заборон.

Заборонено вчиняти вбивства та насильницькі дії щодо цивільного населення.

Російська армія з перших днів вторгнення в Україну порушила всі можливі норми МГП. Є підтверджені факти масових зґвалтувань жінок на тимчасово окупованих росіянами територіях, що прямо заборонено конвенціями. Ще одне пряме порушення цих норм — цілеспрямоване вбивство цивільного населення. І мова тут навіть не стільки про ракетні обстріли українських мирних міст (хоча і це є порушенням), скільки про масові повідомлення про розстріли цивільного населення російськими солдатами на територіях, що перебували під окупацією (Буча, Ірпінь, Гостомель, Макарів тощо).

Війна має свої закони та звичаї. Проте Росія порушує майже кожен з них. Розбір Заборони
Тіла загиблих цивільних у братській могилі за церквою в Бучі, 6 квітня 2022 року. Фото: Mykhaylo Palinchak/SOPA Images/LightRocket via Getty Images

Заборонено примушувати цивільне населення до давання будь-яких показань чи розповіді будь-якої інформації.

Цю норму росіяни також повністю ігнорують. Відомі факти виявлення на деокупованих територіях Київської області десятків тіл зі зв’язаними руками та ознаками катувань (тортури також прямо заборонені МГП). Ті, кому вдалося вижити, розповідають, як російські солдати допитували цивільних чоловіків та змушували їх зізнатись у тому, що вони брали участь в АТО.

Тіло цивільного чоловіка зі зв’язаними за спиною руками лежить на вулиці в місті Буча, 3 квітня 2022 року. Фото: SERGEI SUPINSKY/AFP via Getty Images

Заборонено грабувати цивільне населення.

Вчинення росіянами масових пограбувань на окупованих територіях є доведеним фактом. Окрім незліченної кількості телефонних перехоплень розмов окупантів зі своїми рідними, де вони хваляться награбованим, а також відео з камер спостереження з білоруського поштового відділення, де росіяни відправляють награбоване додому, є і чимало безпосередніх доказів, коли в одежі та речах вбитих російських солдат знаходили жіночу біжутерію, годинники, оргтехніку та інше. 

Мертвий російський солдат. Фото: Іван Чернічкін / Заборона

Заборонено примушувати цивільне населення воювати на стороні окупаційних військ.

Вже давно відомо, що росіяни проводять масову мобілізацію серед цивільного населення на території так званих «ЛДНР». Цей факт підтверджують і десятки полонених військових, які розповідають, що вони вчителі та представники інших професій і визнають, що їх примусово призвали до лав окупаційних військ та змусили йти воювати. Окрім цього, вже неодноразово з’являлася інформація про те, що і на окупованій росіянами території Херсонської області також почали проводити мобілізацію серед цивільного населення.

Заборонено переміщати цивільне населення на територію держави-окупанта.

Це ще одна вимога МГП, якою абсолютно неприховано нехтує російська армія. Вже сьогодні відомо про масові вивезення людей з деяких тимчасово окупованих територій на сторону противника. Зокрема, повідомлялося про подібні випадки у населених пунктах біля Маріуполя, Сєвєродонецька та Чернігова. 

Спортзал, перетворений на центр тимчасового розміщення людей, вивезених з Маріуполя та інших українських міст. Таганрог, Росія, 21 березня 2022 року. Фото: Fedor Larin/Anadolu Agency via Getty Images

Які військові злочини чинять окупанти?

Окрім захисту цивільного населення, конвенції МГП також чітко описують дії, які військовим прямо заборонено вчиняти під час війни.

Забороненим є жорстоке поводження з полоненими. До полонених забороняється застосовувати психологічне чи фізичне катування та негуманне поводження. Згідно з міжнародними конвенціями, полонені мають право на їжу, воду та контакт з рідними чи близькими. 

З перехоплених Службою безпеки України численних телефонних розмов окупантів зі своїми близькими неодноразово вдавалося зафіксувати, як російські військові хваляться тим, що катують та знущаються з полонених українських військових.

Заборонена до використання ціла низка видів озброєння, які через невибірковість цілей становлять пряму небезпеку для цивільного населення.

Росіяни не лише користуються такими видами озброєнь, але й дуже часто спеціально використовують їх саме проти цивільного населення. Зокрема, міжнародні конвенції прямо забороняють використання мін, мін-пасток, протипіхотних мін. Це пов’язано з тим, що жертвами подібного типу озброєнь може ставати цивільне населення: люди опиняються в місцях, де раніше йшли бої та могли розміщуватись подібні міни. Чимало «розтяжок» знаходили у звільнених від окупантів містах. Ба більше, російські військові дуже часто спеціально розміщали різні вибухові пристрої перед тим, як покинути зайняті території. До прикладу, нещодавно у Бучі залишений росіянами вибуховий предмет знайшли у фортепіано 10-річної дівчинки, яка повернулася додому.

Також міжнародні конвенції забороняють використовувати касетні та фосфорні бомби. У випадку з першими під час детонації розлітається величезна кількість дрібних металевих шматків, що становлять небезпеку для всього живого навколо. Фосфорні ж бомби відносять до класу запалювальної зброї, що несе у собі небезпеку ураження величезної території. Попри заборону, росіяни активно використовують і касетні, і фосфорні снаряди впродовж усього періоду війни.

Заборонено атакувати атомні електростанції та інші об’єкти, знищення яких може призвести до витоку небезпечних речовин. 

Захоплення Чорнобильської та Запорізької АЕС росіянами прямо порушує ці норми, адже в обох випадках російські війська могли завдати безповоротної шкоди всьому людству. Під час перебування окупантів на ЧАЕС було кілька епізодів втрати електроенергії, необхідної для охолодження сховищ з відпрацьованим ядерним паливом, що несло пряму загрозу всьому регіону. Під час штурму та захоплення Запорізької АЕС росіяни нехтували здоровим глуздом та стріляли по будівлі електростанції протитанковими ракетами, одна з яких потрапила у корпус енергоблоку. 

Заборонено атакувати будівлі, що є історичними пам’ятками, культурною чи духовною спадщиною.

Ця заборону російські військові також ігнорують: за період бойових дій вони вже неодноразово цілили у церкви та історичні будівлі. Найбільше від подібних злочинів постраждали Харків та Маріуполь, де зруйнували або пошкодили величезну кількість будівель історичної значущості. 

Ракетна воронка у дворі зруйнованої будівлі Харківської обласної державної адміністрації 28 березня 2022 року. Фото: Chris McGrath/Getty Images

Заборонено атакувати цивільні медичні заклади. 

Російська армія вже неодноразово завдавала ударів по діючим цивільним лікарням у багатьох регіонах. Зокрема, у Харкові, Сєвєродонецьку, Маріуполі тощо. За повідомленнями Міністерства охорони здоров’я України, снаряди та ракети окупантів поцілили у 600 українських медзакладів. 101 лікарню знищили вщент без можливості відновлення. Також руками російських терористів зруйновано 450 аптек.

Пошкоджена лікарня, у бомбосховищі якої продовжують ховатися мирні жителі. Волноваха, 12 березня 2022 року. Фото: Stringer/Anadolu Agency via Getty Images

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій