Вознесенськ: життя після вторгнення
Ігор Іщук в «Рівні цензури»
У рубриці «Рівень цензури нульовий» Заборона публікує роботи одного фотографа, художника або колективу. У них показані історії, які не співзвучні з масовою культурою або наражаються на цензуру в ЗМІ та соціальних мережах. У цьому випуску — фотоісторія Ігоря Іщука про життя Вознесенська, невеличкого міста на Миколаївщині, яке залишили окупаційні війська.
На початку березня під час війни в Україні російські війська підійшли ближче до Вознесенська. Вони намагалися його окупувати, щоб мати можливість просунутися на Миколаїв та Одесу. Зупинилися в Раково — селі на південному сході Вознесенська.
Місцеві розповідали, що російські солдати вигнали їх з будинків, забрали всі харчові продукти та цінності, розбили вікна й меблі та залишили після себе лише безлад. Через день вони почали рухатися до Вознесенська, супроводжуючи це пересування обстрілами. В результаті бомбардувань постраждав дитячий плавальний комплекс у центрі міста, розташований в районі школи-інтернату та дитячого садка. На щастя, серед дітей обійшлося без жертв.
По дорозі до Вознесенська можна побачити багато пошкоджених парканів, розбитих російськими танками, що заїжджали просто у двори будинків мирних жителів, щоб уникнути бомбардувань з боку українських військ.
Військовослужбовці разом з теробороною та мирним населенням взялися за оборону свого міста та відкинули російські війська щонайменше на 50 кілометрів.
«Рівень цензури нульовий» — це майданчик для відкритого діалогу на складні й табуйовані теми, як-от сексуальність і тілесність, стрес і депресія, війна й ідентичність. Ми не платимо гонорару за публікацію, але допоможемо зробити авторське висловлювання почутим, а також беремо участь у його оформленні. Деталі — тут.
