Вугілля, нафта та газ, прощавайте! Електроенергію добуватимуть у космосі

• ESA розпочала проєкт, який зекономить 601 мільярд євро і, можливо, врятує планету.
• Перед початком будівництва космічної станції вчені мають з’ясувати, наскільки шкідливим може бути випромінювання з космосу у разі її запуску.
• Реалізація проєкту допоможе ЄС до 2050 року максимально мінімізувати викиди вуглекислого газу в атмосферу.

Астрономи з Європейського космічного агентства (ESA) працюють над створенням космічної електростанції. Вона має складатися з понад 50 супутників, які перероблятимуть сонячну енергію в електричну. На Землю вона доставлятиметься у вигляді лазерного променя або високочастотного радіовипромінювання.

Заборона розповідає про масштабний енергетичний проєкт.

Космічна електростанція: проєкт ESA

Європейське космічне агентство розпочало роботу над проєктом перетворення сонячної енергії в електрику безпосередньо у космосі, пише Space News. 

«У нас уже є основні будівельні блоки, але дозвольте мені бути ясним: щоб проєкт був успішним, все ще потрібні значні технологічні розробки та фінансування», — сказав генеральний директор ESA Йозеф Ашбахер.

За задумом агентства, космічна станція складатиметься з 54 супутників і перероблятиме сонячну енергію на електричну, а потім передаватиме її на Землю у вигляді лазерного променя або за допомогою високочастотного радіовипромінювання.

Програма має назву SBSP і складається з кількох ключових етапів:

• дослідження доцільності проєкту;
• підготовчий етап Solaris — трирічні дослідження у космосі та на Землі щодо технічної здійсненності та оцінки переваг і недоліків проєкту;
• у разі позитивних висновків — початок будівництва першої у світі космічної електростанції.

Перша фаза вже завершена. Дослідження проводили незалежні консалтингові фірми Frazer-Nash у Великій Британії та Roland Berger у Німеччині. Обидві дійшли висновку, що SBSP має потенціал повністю забезпечити Європу електроенергією, одночасно підтримуючи мету звести до нуля викиди вуглекислого газу до 2050 року, як вимагає Єврокомісія.
Станція за 48 років передбаченої експлуатації допоможе Європейському Союзу зекономити €601 мільярд. При цьому створення одного супутника SBSP може коштувати лише €8.1 мільярда та €7.5 млрд на експлуатацію протягом 30 років.
Для початку другої фази потрібне фінансування від країн-членів ESA. Очікується, що рішення ухвалять у листопаді-2022 під час зустрічі.
На етапі Solaris розглянуть потенційні комерційні можливості для розробки SBSP, вивчать шкідливість випромінювання з космосу у разі запуску станції та працюватимуть над розробкою необхідних технологій.
«Проєкт гарантує, що Європа стане ключовим гравцем — і потенційно лідером — у міжнародній гонці за розробкою масштабних екологічно чистих енергетичних рішень для пом’якшення кліматичних змін», — йдеться у заяві ESA.
Раніше Заборона розповідала про початок історичної місії марсохода Perseverance зі збору зразків ґрунту на Червоній планеті, щоб знайти там докази існування життя.