АРТЕКСПЛЕЙНЕР
Хрещений батько херсонських митців, який зник під час окупації.
Артексплейнер у сторіз
Іван Чернічкін
21 Червня 2023
Коли Росія захопила його рідний Херсон, художник Вʼячеслав Машницький вирішив залишитися в окупації. Він збирався доглядати Музей сучасного мистецтва, який ще 2004 року заснував просто у власній квартирі. Незадовго до деокупації Херсонщини звʼязок з Машницьким обірвався. Вже 8 місяців про його долю нічого не відомо.
Фото: В'ячеслав Поляков
Слава, як він любить, щоби його називали, народився 1964 року в херсонській династії художників. Він зростав у колі місцевої інтелігенції, що не могло не вплинути на його творчість — мистецтвознавиця Галина Глеба зауважує, що вже в сучасних роботах його минуле проявилося в тяжінні до побутової культури херсонців.
В’ячеслав Машницький. Автопортрет із друзями, 1988. Центральна частина триптиха. Полотно, олія. Надано Дослідницькою платформою
Для Машницького характерні творчі експерименти й трансформації. Якщо в ранніх роботах він намагався адаптувати набуту в художньому виші академічність до актуальних на той час тем, то згодом його творчість змінилася: Машницький використовував асамбляжний і колажний методи, почав влаштовувати перформанси, звернувся до медіамистецтва.
В’ячеслав Машницький. Серія «Картинки на пам’ять», 1995. Полотно, олія. Надано Дослідницькою платформою
Сюжети робіт Машницького іноді можуть здатися банальними. Він фіксує повсякденність, що можна зчитати як бажання автора знайти себе та своє місце в цьому світі.
В житті цей пошук свого часу привів художника до Москви, та після восьми років життя в російській столиці він зрештою повернувся до Херсона. 5 березня 2004 року у квартирі на проспекті Ушакова, 51 В’ячеслав Машницький відкрив Музей сучасного мистецтва Херсона.
В’ячеслав Машницький. Серія «Альбомні замальовки», 1996. Папір, фломастер. Надано Дослідницькою платформою
«Я повернувся сюди [до Херсона] і вирішив, що потрібно щось робити, продовжити лінію діда та батька, які теж були художниками. А тут якраз ця квартира. Я в ній ріс разом із сестрою. Приміщення невелике, звичайно, але для локальних проєктів підійде. Взагалі, у кожному великому місті має бути така галерея», — розповідав Машницький виданню «Бабель».
За майже 20 років свого існування музей відзначився безліччю знакових подій: від виставок давно визнаних митців Стаса Волязловського та Олексія Сая до презентації нової генерації художників Херсонщини.
Фото: В'ячеслав Поляков
Того ж 2004 року Машницький створив благодійний фонд імені Поліни Райко, який сьогодні працює, зокрема, на допомогу молодим художникам і галереям.
Проте спочатку Машницький насамперед хотів зберегти й популяризувати надбання самої Райко — художниці-самоучки, яка почала малювати в 70 років і повністю вкрила власний будинок біблійними сюжетами.
Відео: БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ІМ.ПОЛІНИ РАЙКО / YouTube
«Це йшло у неї зсередини, наївне мистецтво, вона як Мікеланджело з Цюрупинська [із 2016 року — місто Олешки]. Проблема в тому, що всі ці шедеври не звернеш в рулон, як полотна, і не вивезеш просто так до музею. Це цілий будинок», — розповідав Машницький.
2022 року Олешки опинилися під російською окупацією. А в червні 2023 року будинок-музей Поліни Райко майже повністю знищила повінь, спричинена підривом дамби на Каховській ГЕС. На той час Вʼячеслава Машницького, який всі ці роки оберігав роботи Райко, розшукували вже 8 місяців.
Востаннє він виходив на звʼязок у жовтні 2022 року. На дачній ділянці, де він жив, знайшли сліди крові. Човен та мотор до нього зникли. Що сталося з художником, наразі невідомо. Його пошуки тривають.
Відео: МСМХ / Музей Сучасного Мистецтва Херсон
Цінуйте локальне мистецтво та підтримуйте Заборону 🎨