Вирішення спорів без судів. Верховна Рада прийняла закон про медіацію

• Медіація може використовуватися під час розслідування, суду та після судового рішення.
• Її не можна застосовувати, якщо у спорі є інтерес третіх осіб поза процесом.
• Медіатор не має спонукати сторони до рішення конфлікту.

16 листопада 2021 року Верховна Рада України прийняла закон «Про медіацію». Документ передбачає можливість добровільного  позасудового врегулювання конфлікту через переговори за допомогою медіатора.

Заборона розповідає про новий закон та про те, як українці зможуть ним користуватися.

Що таке медіація?

Медіація —  це один з видів альтернативного врегулювання суперечок, покликаний вирішити конфлікт (спір) без звернення до судів. Процес відбувається із залученням посередника (медіатора), який допомагає сторонам проаналізувати ситуацію, щоб вони знайшли варіант рішення, який би задовольняв інтереси усіх учасників конфлікту.

«Закон дозволить знизити навантаження на суди, скоротити строки розгляду справ, зменшити сторінку витрат на правову допомогу та судовий процес у всьому. Саме медіація – це сторони конфлікту за допомогою посередника налагодити комунікацію та вибрати той варіант рішення, який задовольнить інтереси та потреби обох учасників спору. Такий варіант вирішення конфлікту дає можливість знизити рівень напруження, усвідомити наслідки, а також дає сторонам відчуття справедливості від процесу медіації», — заявив заступник міністра юстиції Олександр Банчук. 

Коли можна вирішувати спори без судів

Закон визначає засади та порядок проведення медіації в Україні. 

Отже, вона може застосовуватися у будь-яких конфліктах (спорах), які виникають у цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних правовідносинах, а також кримінальних справах під час укладання угод про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

У сімейних спорах медіація можлива, якщо не зачіпає права та інтереси дитини або відбувається з урахуванням інтересів дитини.

Такий спосіб вирішення конфліктів не застосовується у справах, які можуть вплинути на права і інтереси осіб, які не беруть участі у медіації.

Медіацію можуть проводити під час розслідування, до суду, під час судового розгляду або при виконанні рішення суду. Йдеться про загальні суди, третейський суд і міжнародний комерційний арбітраж.

Медіатор: обов’язки і права

Медіатором може бути фізична особа, яка має вищу освіту та пройшла базову підготовку у сфері медіації. Медіатором не може бути особа, яка має незняту чи непогашену судимість, визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною.

Підготовку спеціалістів здійснюватимуть навчальні заклади, а також організації, що забезпечують проведення медіації чи об’єднання медіаторів. Вона становитиме не менше 90 годин навчання, у тому числі 45 годин практики.

Медіатор не може:

• суміщати функцію медіатора з функцією іншого учасника медіації в конфлікті;
• надавати сторонам консультації та рекомендації, якщо сторони не домовилися про інше;
• бути представником будь-якої із сторін у досудовому розслідуванні, судовому, третейському чи арбітражному провадженні у конфлікті, в якому він був медіатором.

Він також не має права вирішувати конфлікт або спонукати сторони до прийняття рішення по суті конфлікту.

Раніше Заборона розповіла про позов у справі про трагічну загибель українки Галини Гатчінз на знімальному майданчику фільму Rust.