Виселення УПЦ МП з Лаври: комісія Мінкульту завершила роботу. Що далі

• Керівництво заповідника «Києво-Печерська лавра» ще у грудні 2022 року не продовжило УПЦ договір оренди на два храми, а через три місяці повністю розірвав договір оренди на увесь соборний комплекс.
• Щоб оформити виселення, роботу розпочала спеціальна комісія при МКІП. Перед передачею заповіднику вона проводила опис майна.
• Перевірка тривала кілька місяців і завершилася 6 червня 2023 року. Акт направили МП.

Після одержання документів про передачу майна Українська православна церква Московського патріархату повинна впродовж трьох днів повністю виїхати з Лаври. Якщо цього не зроблять, справу передадуть у суд, який має ухвалити постанову про виконання акту у примусовому порядку.

Заборона розповідає про початок завершального етапу звільнення головного православного собору України від УПЦ МП.

Києво-Печерська Лавра: що знайшло МКІП

Комісія Міністерства культури та інформаційної політики 5 червня 2023 року підписала акт прийняття-передачі майна Києво-Печерської лаври у користування однойменного заповідника, повідомив очільник відомства Олександр Ткаченко.

Це означає, що Українська православна церква Московського патріархату офіційно більше не зможе користуватися храмами та іншими об’єктами на території собору.

Загалом робота комісії є частиною багатоетапної процедури для виселення МП з Лаври. Річ, у тім, що собор — історична пам’ятка, яка перебуває у державній власності. Опікується її збереженням заповідник, що підпорядковується Мінкульту. Тож УПЦ МП виступає як орендатор, і процедура відбувається за тим же принципом, що і завершення оренди будь-якої іншої установи, але з певними нюансами. Так, приміром, опис майна перед виселенням проводить спеціальна комісія при МКІП.

«Загалом комісія перевірила та повертає у користування держави 79 об’єктів. Всі в різних станах. УПЦ МП допущено самовільну перебудову, добудову, перепланування пам’яток культурної спадщини та будівництво новобудов на території заповідника. З всім цим ще будемо розбиратись», — розповів Ткаченко.

За його словами, заповідник вже направив УПЦ МП вимогу про невідкладне повернення майна. Релігійна організація має зробити це впродовж трьох днів з моменту отримання листа. Її представники відмовилися прийняти акт через канцелярію, тож всі документи відправили поштою та в електронному форматі.

Якщо ж московський патріархат відмовиться, за законом це кваліфікується як перешкоджання користуванню майном держави. У такому випадку відбуться суд, який має постановою приписати виконати акт.

Виселення Московського патріархату: вся історія з Лаврою

Керівництво національного заповідника «Києво-Печерська лавра» ще наприкінці грудня 2022 року повідомило УПЦ МП, що не продовжує договір оренди на Успенський та Трапезний собори, який закінчився 31 грудня 2022 року. 

Вже у березні-2023 заповідник надіслав патріархату лист про повне розірвання договору оренди. Священників попросили покинути лавру до 29 березня — наступного дня Кабмін ухвалив постанову, якою повернув собор у власність держави.

Пізніше намісник Свято-Успенського монастиря Павло (Лебідь) заявив, що УПЦ МП не має наміру виселятися з Києво-Печерської лаври. Також у мережі з’явилося відео з його служби, на якій він закликав вірян «до останнього відстоювати свої права». 

СБУ 1 квітня вручила йому підозру за двома статтями кримінального кодексу: розпалювання міжрелігійної ворожнечі (с. 161) та поширення матеріалів, які виправдовують російську агресію (ст. 436-2). Він під цілодобовим домашнім арештом.

Комісія МКІП почала роботу, якій активно перешкоджали священники, зокрема, не впускали перевіряючи до будівель. Через це 25 квітня 2023 року Господарський суд Києва постановив забезпечити безперешкодну роботу держкомісії. Перевірка тривала до 5 червня 2023 року.

Раніше Заборона розповідала про державні кроки для закриття УПЦ московського патріархату: чи реально взагалі це зробити та яка є альтернатива.