Як ізраїльська розвідка не побачила підготовку операції ХАМАСу? Чи, може, побачила, а уряд Нетаньягу це проігнорував? Розбираємо декілька версій

Ізраїльську розвідку і контррозвідку називають найкращими у світі — тоді як вони не помітили підготовку операції ХАМАСу? Чи, може, розвідка попереджала уряд про напад, а його проігнорували? І, нарешті, на що розраховував сам ХАМАС, знаючи, що Ізраіль багаторазово перевершує його в техніці та резервах? Про все це — в нашому матеріалі. 

Чому Ізраїль був неготовий до нападу?

В перші дні бойових дій між Ізраїлем та Палестиною речник Армії оборони Ізраїлю, майор Нір Дінар виступив із заявою про те, що напад бійців ХАМАСу став для армії Ізраїлю сюрпризом: «Вони здивували нас і прилетіли швидко з багатьох точок — і з повітря, і з землі, і з моря».

Неготовність армії Ізраїлю до нападу здивувала весь світ, адже ізраїльська розвідка по праву вважається однією з найкращих у світі, а суттєва перевага у кількості та якості військових сполучень над палестинськими військами у Секторі Гази не викликала сумнівів. Проте анонімні джерела Reuters стверджують, що протягом останніх місяців ХАМАС спеціально вводив ізраїльську розвідку в оману, що палестинські бойовики не бажають вступати у конфронтацію з Ізраїлем, паралельно готуючись до масової операції.

Одна з причин, чому Ізраїль не розглядав напад з боку Сектору Гази як реалістичний, — це досягнуті декілька років тому домовленості між державами про можливість виїзду жителів Сектору Гази до Ізраїлю або до Західного берегу річки Йордан, що відкривало їм доступ до робочих місць, медицини та інших послуг першої необхідності. Як повідомляють джерела Reuters, впевненість Ізраїлю у ненападі з боку Сектору Гази була настільки великою, що навіть те, що палестинці побудували макет ізраїльського поселення у Газі, який використовували як полігон для імітації висадки військового десанту, не змусив ізраїльську розвідку повірити у реальність нападу. Водночас керівництво ХАМАСу вжило комплексних заходів для того, щоб запобігти витоку інформації. З матеріалу Reuters відомо, що бійці, яких готували до цієї операції, не були повідомлені про цілі тренувань. Відомо й те, що багато з лідерів ХАМАСу теж не знали про плани нападу на Ізраїль. 

Багато експертів переконані у тому, що весь цей час Ізраїль дивився у неправильному напрямку та готувався до нападу шиїтської проіранської організації Хезболла з південного Лівану. Зокрема про це говорить Джейкоб Даллал, ізраїльський офіцер запасу та колишній речник ЦАХАЛу.

«Військовий сценарій передбачав атаку Хезболли з півночі [Ізраїлю], а не ХАМАСу з Гази [з півдня Ізраїлю]. Ніхто не думав, що ХАМАС має такі можливості, особливо з урахуванням діяльності ізраїльської розвідки Шабак і ЦАХАЛ», — написав Даллала у газеті Times of Israel.

Враховуючи масштаби нападу — залучені сотні бойовиків та тисячі ракет «земля — земля» типу «Касам», — стає очевидним, що операція готувалася місяцями, а може, й роками. Протягом цього часу ХАМАСу вдалося провезти до Сектору Гази тонни контрабандної продукції — цілком ймовірно, системою підземних тунелів, які часто називають містом під містом.

Попри впевненість багатьох закордонних експертів в прорахунках ізраїльської розвідки, український військовий експерт Роман Світан переконаний, що розвідка Ізраїлю не могла не знати про напад: «Це і є завдання розвідки — знати про те, що готується масштабний напад тисяч бойовиків. Це не заїзд однієї машини, не підготовка на одну годину. Я впевнений, що розвідка знала і точно доповідала [прем’єр-міністру Беньяміну] Нетаньягу. Чому це трапилося, буде ясно після того, як закінчитися конфлікт». Ймовірно, розвідка знала про напад, але гілка влади не вжила відповідних контрзаходів.

Як ХАМАСу вдалося пройти ізраїльську ешелоновану оборону?

Великої репутаційної шкоди Ізраїль зазнав, тому що однією з точок прориву сил ХАМАС став символ безпеки Ізраїлю — контрольно-пропускний пункт Ерез, оснащений всіма сучасними оборонними технологіями та зброєю. Бійці ХАМАСу використали тут таку саму схему прориву, як і в інших 15 місцях, де було пройдено кордон з Ізраїлем. Спочатку за допомогою ракет та бомб підривались стіни КПП, після чого на двоколісній техніці або пішки туди заходили бійці ХАМАСу. Згодом до місць прориву підтягували важку будівельну техніку, яка розширяла їх, аби туди могли заїхати вантажівки та інший важкий транспорт. 

Видання The Guardian опублікувало супутникові фото КПП Ерез до та після його прориву бійцями ХАМАСу.

Судячи зі знімків, стверджує The Guardian, пункти, де відбувалися прориви ізраїльського кордону, вказують на те, що ХАМАСу вдалося виявити вразливі місця в огорожі, а також проаналізувати схеми патрулювання кордону ізраїльськими військовими. Спочатку ХАМАС використовував дрони, щоб вивести з ладу станції стільникового зв’язку і спостережні вежі ізраїльської армії, що не дозволило офіцерам віддалено контролювати територію за допомогою відеокамер (також дрони знищили кулемети з дистанційним управлінням). Ці фактори разом з позбавленням ізраїльських військ оборони зв’язку та комунікації дозволили палестинцям чітко розуміти, де саме та в який час найкраще проривати кордон.

Одночасно з проривами на південних кордонах Ізраїлю ХАМАС перевантажив «Залізний купол», випустивши близько 2500 ракет. Навантаживши ізраїльське ППО, бойовики паралельно висаджували морський (на човнах) та повітряний (на парапланах) десанти північніше Гази, в той самий час використовуючи безпілотники. Військовий експерт Роман Світан зазначає, що ракетна атака була ретельно спланована і слугувала радше відвертальним фактором. «Жодна система ППО не закриває 100% [запущених ракет]. У будь-якій системі є так званий запобіжний коефіцієнт — кількість ракет, що можуть бути одночасно відстежені та знищені. Якщо в ізраїльської ППО максимальна спроможність одночасно знищити одну тисячу ракет, то при запуску двох тисяч коефіцієнт долає лише одну тисячу, а друга проходить та влучає в ціль».

Після прориву кордону бійці ХАМАСу групувалися та вирушали до найближчих військових баз Ізраїлю за завчасно запланованим маршрутом, що дозволило їм швидко дістатись військових об’єктів та захопити їх. Однак, як зазначає Світан, це не військові частини у європейському розумінні: «В Ізраїлю своєрідна оборона через малу кількість населення. Практично по всій країні розкидані військові склади, вони охороняються не так ретельно, як військові частини. Вони потрібні для того, щоб, коли оголошується мобілізація, мобілізовані вже могли пройти бойове складання та користуватись озброєнням. Саме ці склади і захоплював ХАМАС».

ХАМАС мав розуміти, що ЦАХАЛ — набагато сильніший противник. На що він розраховував?

Судячи з непропорційності сил противників — повстанського руху і регулярної армії однієї з найбільш мілітаризованих країн світу, — набагато слабший ХАМАС розраховував на медійний ефект та дискредитацію армії Ізраїлю, розповсюджуючи політику страху серед ізраїльтян, яких не змогла захистити держава. Ймовірно, ХАМАС також допустив низку прорахунків: наприклад, припустив, що Ізраїль не буде завдавати авіаударів по Сектору Гази з дуже щільною забудовою, де перебувають цивільні й полонені ізраїльтяни та громадяни інших країн. 

Проте дуже ймовірно й те, що ХАМАС став розмінним пішаком Ірану, який намагається зірвати договір про партнерство між Ізраїлем та Саудівською Аравією за медіаторства США, що мав би докорінно змінити розклад сил на Близькому Сході.