Пандемія COVID-19 триває вже два роки. За цей час ми стали забувати про прості людські радощі, які ще зовсім недавно були нам доступні.

Проте світові експерти не відкидають, що вже наступного року пандемія може закінчитися. А як ми жили до неї? Пропонуємо згадати разом.

У далекому 2019-му можна було легко відвідати багатотисячний фестивальний концерт Twenty One Pilot на фестивалі Lollapalooza в Берліні.

Можна було ходити до спортзалу чи в київську «качалку» на Гідропарку без жодних обмежень.

Не було лімітів на відвідування спортивних заходів — ми нестримно вболівали за улюблені команди та збірні.

У черзі до кінотеатру в масках стояли одиниці.

У паризький Лувр після реставрації повернулася «Мона Ліза» Леонардо да Вінчі.

Єдине, про що навряд чи хтось шкодує, — це щоденна офісна робота.

Але багато хто сумує за галасливими вечірками, дружніми зустрічами в барах і пивними фестивалями.

У 2019-му ми спокійно й без страху захворіти відвідували храми, мечеті та синагоги, щоби вклонитися своїм богам.

А поціновувачі високого мистецтва — театри, оперу та балет.

Але найбільше Заборона сумує за подорожами, квапливими пересадками в аеропортах і дратівливими затримками рейсів.