«Китай не зацікавлений в російській перемозі у війні». Як пройшов візит лідера КНР Сі Цзіньпіна до Москви. Чи вдалося Путіну отримати допомогу від Пекіна для продовження війни?

20 березня китайський лідер Сі Цзіньпін прибув до Москви з триденним візитом та зустрівся з Володимиром Путіним. Ймовірно, цей візит позначив вибір офіційної Москви стати ресурсним васалітетом Китаю та відмовитися від впливу в Середній Азії. Заборона підбила підсумки зустрічі Сі та Путіна й розібралася, чи підтримає Китай РФ у війні проти України. 

Підсумки зустрічі Сі Цзіньпіна та Путіна. Про що вони домовились?

Сі Цзіньпін прилетів до Москви та зустрівся з Путіним вперше з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Для китайського лідера це перша міжнародна поїздка після чергового переобрання на пост генерального секретаря Комуністичної партії Китаю (він перший голова КНР, який обирався тричі, тим самим змінивши реформи свого попередника Ден Сяопіна, який запровадив максимум у два строки). Китайського лідера не зупинило і те, що напередодні, 17 березня, Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт Путіна за примусову депортацію дітей з окупованих територій до Росії або в так звані «ДНР» та «ЛНР». 

У стінах Кремля пройшла непротокольована закрита розмова Сі Цзіньпіна та Путіна, яка тривала чотири з половиною години. Після цього лідери країн провели офіційні переговори та виступили зі зверненнями про підсумки переговорів. Як заявляло російське керівництво, головною темою обговорень були «актуальні питання подальшого розвитку партнерства та стратегічної взаємодії між Пекіном та Москвою». За підсумками зустрічі Сі Цзіньпін та Путін підписали декларацію про ключові аспекти співпраці до 2030 року, а також заяву про поглиблення відносин всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії.

 Крім цього, Сі Цзіньпін та Путін обговорювали санкції Заходу проти Росії та наслідки розвʼязаної Росією війни проти України.

«Російська економіка потерпає від санкцій. І якщо первинний удар вона витримала, то довготривалий ефект санкцій все більше і більше дається взнаки, — розповідає Забороні Олег Саакян. — Росія готова перейти на [національну валюту Китаю] юань у зовнішній торгівлі — щоб Китай допоміг їй оминати санкції і, відповідно, вибудувати альтернативну міжнародну фінансову систему для їх обходу».

Під час закритої зустрічі обговорювалася і підтримка Путіна з боку Китаю на наступних президентських виборах у Росії 2024 року. 

«Заява про те, що Сі Цзіньпін з оптимізмом дивиться на можливість підтримки російським народом Путіна на президентських виборах, була зроблена для Путіна та російських еліт. Цим Китай хотів показати, що підтримує його на президентській посаді і що еліти не мають зараз розбігатися всі в різні боки», — підсумовує Саакян. 

Чи наважиться Китай постачати зброю Росії?

До річниці вторгнення РФ американська розвідка повідомила, що Китай розглядає можливість постачати зброю Росії.

«Ми не бачимо, що остаточне рішення вже прийняте, і не бачимо доказів фактичного постачання летального озброєння. Саме тому Блінкен і президент США чітко виступили із поясненнями щодо наслідків такого кроку», — повідомив в інтервʼю американському каналу директор ЦРУ Вільям Бернс.

Чи підіймалося питання постачання китайської зброї для РФ під час перемовин Сі Цзіньпіна та Путіна, достеменно невідомо, однак Олег Саакян припускає, що КНР невигідно підтримувати російську агресію в Україні. 

«Китай не зацікавлений в російській перемозі в російсько-українській війні, — зауважує він. — Китай, скоріше, зацікавлений в замороженні конфлікту, внаслідок якого Росія залишиться ослабленою, ізольованою від світу і в обіймах Китаю, який єдиний може її реанімувати».

Очевидно, сподівання Путіна щодо постачання зброї не виправдалися.

«Мені здається, і Путін, і Сі Цзіньпін лишилися незадоволеними. Тому що були завищені очікування і вони не справдилися, — розповідає Забороні Олег Осипенко. — Врешті-решт Путін хотів отримати зброю як мінімум від Китаю, та поки що не отримав».

Секретар РНБО Данілов теж не бачить наміру Китаю постачати зброю.

«Якщо Китай піде відкрито постачати зброю для Росії, то фактично братиме участь у війні на боці агресора», — сказав він.

У Білому домі дали зрозуміти Китаю, що у разі військової підтримки РФ Пекін одразу отримає жорсткі економічні санкції у відповідь. У телефонній розмові з Сі Цзіньпіном президент США Джо Байден нагадав китайському лідеру, як 600 американських компаній вийшли з російського ринку через агресію проти України.

«Якщо ви братимете участь у такій жорстокості, підтримуючи ті звірства, які відбуваються, ви можете зіткнутися з тими ж наслідками», — наголосив Байден.

Американське видання The New York Times опублікувало розслідування, що згідно з даними російської митниці, які потрапили до рук журналістів, китайські компанії продали дрони та запчастини до них на суму $12 мільйонів від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. У результаті в Росію стабільно поставляються сотні безпілотників різноманітних моделей, зокрема БпЛА, які виготовляє відома китайська компанія DJI. Як наголошує видання, дрони одразу ж вирушають до зони бойових дій в Україні.

«Офіційні продажі — ймовірно, лише частина ширшого потоку технологій, які продаються неофіційними каналами й іншими дружніми до Росії країнами, такими як Казахстан, Пакистан і Білорусь», — пише NYT.

За даними телеканалу CNN та військових ЗСУ, на Сході України був збитий китайський дрон, на якому була встановлена 20-кілограмова бомба. Журналісти ідентифікували дрон як Mugin-5 — його виробляє китайська компанія Mugin Limited. Там підтвердили, що збитий дрон був їхнього виробництва, і назвали інцидент «вкрай прикрим». Журналісти американського медіа зауважили, що дрон не має військового функціоналу, але був модернізований. Також CNN стверджує, що ці безпілотники продавалися на різних світових майданчиках на кшталт Alibaba, тож кожен міг придбати такий апарат за $15 000. 

Аналітик з Українського інституту майбутнього також припускає, що Пекін дійсно може прийняти рішення щодо постачання важкого озброєння та боєприпасів для Москви, але є умова.

«Така імовірність, безумовно, є, але лише у прив’язці до американського чинника. На мій погляд, Китай почне постачати зброю Росії лише у випадку, якщо вирішить, що це єдиний спосіб підірвати позиції США, — пояснює у розмові з Забороною Ілія Куса. — Тобто поки що китайцям цікавіше домовлятися з американцями, а не навпаки. Бо до лобового зіткнення зі Сполученими Штатами вони не готові». 

Росія (неохоче) вирішила піти під Китай. Що про це говорить? 

У західних медіа активно обговорюють підсумки зустрічі й дедалі більший вплив Китаю на Росію та особисто на Путіна. Наприклад, американське видання The New York Times цитує старшого наукового співробітника Фонду Карнегі Олександра Габуєва: «Розуміючи економічні труднощі і перебуваючи в ізоляції на світовій арені, Росія сильно покладалася на Китай, щоб надолужити втрачений бізнес, оскільки її економіка була відокремлена від Заходу. Економічні зусилля Путіна на цьому тижні були явною ознакою того, що Пекін отримує важелі впливу на Росію».

У колонці The Washington Post також погоджуються, що через західні санкції, ембарго та обмеження цін на російську нафту Росія стає більш залежною від китайського ринку збуту. «Панування Китаю над слабшою Росією найближчими роками прийматиме різні форми, — пише колумніст видання Девід Ігнатіус. — Росія втратила свої енергетичні ринки в Європі через безрозсудне вторгнення, і тому все більше залежатиме від попиту з боку Китаю та інших азійських споживачів. Економічний вплив Китаю зростає з кожним роком у Центральній Азії та на Далекому Сході Росії. Його міць у космосі, кіберпросторі, робототехніці та штучному інтелекті все більше перевершуватиме російську».

Сі Цзіньпін наголосив, що «Китай готовий і надалі відігравати конструктивну роль у просуванні політичного розв’язання українського питання». Після свого візиту до Москви лідер КНР має намір провести телефонні перемовини з президентом України Володимиром Зеленським, але поки невідомо, коли це станеться.

Радник голови ОП Михайло Подоляк прокоментував зустріч, яка відбулася в Москві, під час ефіру українського телемарафону. В Офісі президента висловили сподівання, що після майбутньої розмови з Зеленським китайський лідер вирішить, яку роль відіграватиме у питанні мирного врегулювання війни.

«Немає даних про те, що Китай і Росія обговорювали саме військову складову щодо можливості Китаю допомагати зброєю РФ, — зауважив Подоляк. — Це дуже важливо, тому що Китай таким чином опосередковано зафіксував, що технологічні, фінансові, кредитні, збутові ринки Європи й США набагато важливіші для нього, ніж сировинний ринок Росії. Але є питання в тому, що Китай ще не знайшов свого нового політичного місця. Тобто: він хоче на себе брати питання врегулювання між Росією та Україною, чи все-таки він буде обережно стояти осторонь?»

Чи загрожує Росії повна культурна та економічна експансія?

Комуністична партія Китаю займає центральне місце в державній і політичній системі КНР. У 2020 році уряд Китаю запустив програму з перевірки на благонадійність всіх жителів країни та формування рейтингу кожної людини. Цей рейтинг впливатиме на шанси отримати кредит, влаштуватися на роботу, відправити дітей до школи та навіть сходити на побачення. Кожен крок жителів КНР уряд відстежує та оцінює: які рахунки й податки сплачують китайці, що купують в магазинах та інтернеті, де та з ким проводять час, скільки витрачають часу на відеоігри та перегляд різного контенту. 

КНР має ознаки більш жорсткого цифрового авторитаризму, ніж той, що панує в Росії. Але вимушена згода РФ стати молодшим партнером КНР (а в майбутньому васалітетом) загрожує Росії не тільки економічною експансією, а ще й зміною політичної культури і, ймовірно, перейманням соціальних практик від наглядового капіталізму (концепція, згідно з якою за цивільними постійно стежать через їхню техніку та камери спостереження) аж до введення системи соціального капіталу.

Напередодні візиту лідера КНР Сі Цзіньпіна до Москви Міністерство природних ресурсів Китаю опублікувало нові правила щодо топонімів на картах. Так, посадовці Китаю позначили китайськими назвами низку російських міст та територій на Далекому Сході Росії, приєднаних в XIX столітті Російською імперією. Відтепер на китайських картах острів Сахалін називатимуть Куедао, а місто Уссурійськ — Шуанченцзи. 

«Державні кордони КНР проводяться відповідно до стандартного зразка карти, затвердженої та опублікованої Державною радою. Історичні кордони Китаю проводяться відповідно до фактичних кордонів на підставі історичних матеріалів», — йдеться у повідомленні китайського міністерства. Asia Times пише, що колись ці території належали Китаю, але за часів маньчжурської імператорської династії Цін вони були захоплені Росією.

Можна зробити висновок, що Китай зацікавлений не тільки отримувати російську нафту та інші природні ресурси за зниженими цінами, а й у далекій перспективі повернути втрачені історичні території і нав’язати у властивій йому манері м’якої сили (спочатку економічна і політична домінація, і тільки потім — територіальна окупація) свої правила гри.