«Грузія поки що не є ні Росією, ні Білоруссю»: як влада Іванішвілі намагається придушити протести проти закону «про іноагентів»

У Грузії триває протест проти «російського закону» — так опоненти влади називають законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу», списаний із російського закону про «іноземних агентів».

Це вже друга спроба ухвалити закон з боку грузинського парламенту, де має більшість проросійська партія «Грузинська мрія». Перша була у березні 2023 року — тоді під тиском суспільства від документа відмовились. Але у квітні 2024 року його повернули. Законопроєкт вже пройшов друге читання, і 13 травня парламентський комітет за 67 секунд погодив його до третього.

Депутатів не зупиняє критика західних партнерів, які прямо кажуть: якщо закон ухвалять, у Грузії виникнуть проблеми зі вступом до Євросоюзу.

У Тбілісі не вщухають масштабні акції протесту. Люди виходять на мітинги, марші, влаштовують перформанси та навіть колективні нічні великодні богослужіння, студенти страйкують. Влада розганяє протестувальників: поліція використовує водомети, сльозогінний газ та гумові кулі. Тактику жорсткого придушення незгодних влада використовувала і раніше. Але тепер вона вдалася до нових прийомів.

Європейський марш у Тбілісі 11 травня

11 травня у Тбілісі відбувся Європейський марш проти закону «про іноагентів» та за євроінтеграцію. За різними оцінками, на акцію прийшли від 100 до 200 тисяч людей. Наступного дня прем’єр-міністр Грузії Іраклі Кобахідзе сказав, що загроза санкцій з боку США та Євросоюзу не завадить уряду ухвалити закон «Про прозорість іноземного впливу».

Він поклав відповідальність за всі можливі інциденти на акціях протесту на «радикальну опозицію» та пригрозив учасникам цих інцидентів суворим покаранням.

«“Грузинська мрія” вже не знає, що робити, і б’ється в агонії. Коли режим іде на такі кроки, це показує, що він слабкий і безсилий. <…> Але це не спрацює. На щастя, Грузія поки що не є ні Росією, ні Білоруссю. Просто прикро, що ми знову проходимо той самий цикл, який проходили стільки разів. Прикро, що ми втрачаємо дуже важливу нагоду на шляху євроінтеграції», — зазначає спеціаліст з міжнародних відносин Гіоргі Рухадзе.

Правозахисниця Тамта Мікеладзе зазначає, що влада веде війну проти власного народу: «“Партія миру”, як вони себе називали, стала оголошеною партією війни. Єдина сила, яка залишається у “Грузинської мрії” на тлі моральної та політичної делегітимації, — це російський чинник».

Затримання протестувальників у Грузії

8 і 9 травня поліція затримала шістьох противників закону «про іноагентів»: Андрія Раутберга, Гіоргі Шанідзе, Важу Дурглішвілі, Фрідона Бубутеїшвілі, ГіоргіКучуашвілі та Давида Колдара. Їх звинуватили в нападі на співробітників поліції та пошкодженні автомобілів, будівель та споруд.

Зокрема стверджується, що вони напали на співробітників поліції біля будівлі парламенту в Тбілісі, а також кидали пляшки, каміння, шматки металу й розпорошували сльозогінний газ у двір будівлі Служби держбезпеки, де були співробітники МВС. За заявою голови департаменту поліції Тбілісі Сулхана Тамазашвілі, порушення були скоєні 16 квітня, 1 та 2 травня.

Також пізно увечері 9 травня поліція затримала у столиці Грузії військового блогера та активного учасника протестів Учу Абашидзе. Адвокат Гіоргі Махарадзе повідомив, що блогера підозрюють у незаконному придбанні та зберіганні зброї та боєприпасів.

«Вся зброя була в нього вдома, наскільки нам відомо, і офіційно зареєстрована. Але Уча заявив, що деякі речі поліціянти забирали з іншої кімнати, де він не міг особисто бачити, що відбувається», — каже Махарадзе.

Також, за його словами, Абашидзе встиг сказати адвокату та рідним, що поліцейські цікавилися у нього, навіщо йому потрібні самокат, подушка безпеки та маски.

Погрози активістам

7 травня учасникам акцій протестів з іноземних номерів почали надходити дзвінки з погрозами. Такий дзвінок, наприклад, отримав популярний грузинський ютубер Гіоргі Махарашвілі. На записі, який він опублікував у соцмережах, чути, як невідомий лає та ображає Махарашвілі й запитує, чому він називає закон про прозорість іноземного впливу «російським законом».

Дзвінки з погрозами надходили й директорці «Регіонального альянсу мовників» Натії Купрашвілі. У розмові з JAMnews вона розповіла, що їй дзвонили чотири рази: «Вперше дзвонили з українського номера. Запитали: “Чому ви називаєте цей закон російським?” О третій годині ночі пролунав дзвінок із номера з кодом республіки Чад. Пізніше вранці — з німецького номера. І, нарешті, увечері зателефонували з грузинського номера із погрозою: “Ми стоїмо біля твого дому і ти маєш вийти”. Вони знали мою адресу та адресу моєї матері», — каже Купрашвілі.

Також невідомі дзвонили відомій у країні журналістці-розслідувачці Ніно Зуріашвілі. Вона вважає, що базу номерів могли видати МВС.

Вранці 9 травня на стінах офісів неурядових організацій та політичних партій, біля будинків цивільних активістів та журналістів, які виступають проти законопроєкту, з’явилися листівки з написами: «Вороги», «Агенти», «Продажні».

Побиття відомих активістів

Стосовно деяких учасників протестів невідомі перейшли до прямих дій.

5 травня у місті Ланчхут, що на заході Грузії, було скоєно напад на відомого вчителя Ладо Апхазаву. Він лауреат національних професійних премій, а кілька років тому навіть увійшов у десятку найкращих вчителів світу.

7 травня перед посольством Швеції невідомий напав на виконавчого директора Інституту розвитку свободи інформації (IDFI) Гіоргі Клідіашвілі та знімальну групу телеканалу «Формула». Напад стався посеред дня в центрі Тбілісі.

А 8 травня у Тбілісі побили одразу трьох противників «російського закону».

На Димитрія Чиковані, члена секретаріату опозиційної партії «Національний рух» (створений президентом Саакашвілі, який перебуває у в’язниці), п’ятеро невідомих напали біля під’їзду його будинку в Сололаки, центральному районі грузинської столиці.

«Це кінець режиму, його останні видихи. Їм нас не налякати. “Грузинська мрія” припинить своє існування, російський режим не зможе існувати в нашій країні», — заявив Чиковані в ефірі телеканалу «Пірвелі».

Також нападу зазнав експерт з міжнародних відносин Гія Джапаріде. Він активний критик закону «про іноагентів» та брат Зураба Джапаридзе, лідера опозиційної партії «Гірчі — більше свободи». «На мене напали проросійські. Я точно пам’ятаю двох, [але] може, було більше нападників. Вони зустріли мене біля дому. Почали мене бити якимись палицями, кричали, чому я виступаю проти “російського закону”», — розповідав Джапаридзе журналістам біля лікарні, куди його доправили після нападу.

Ще одним постраждалим став Лаша Гвініанідзе — один з організаторів Маршу Європи, який відбувся у Тбілісі 11 травня. «Це пов’язано з моєю політичною активністю, — впевнений Гвініанідзе. — До цього моєму 72-річному батькові телефонували та погрожували, а ввечері виконали погрози. Хоча ми всі думали, що це залишиться на рівні телефонних заяв».

Громадська база незгодних: посилений режим «Грузинської мрії»

Ще 29 квітня у відповідь на акції протесту «Грузинська мрія» провела мітинг біля парламенту у Тбілісі: на акцію автобусами привозили бюджетників. Деякі навіть не знали, що вони мали підтримати.

Кульмінацією того, що відбувається, стала промова Бідзіни Іванішвілі, почесного голови «Грузинської мрії», якого називають фактичним правителем країни. Він заявив, що вважає Захід, опозицію та неурядовий сектор ворогами свого уряду. Західних партнерів Грузії він назвав «іноземними агентами» та «партією глобальної війни», яка хоче відібрати у Грузії суверенітет.

Іванішвілі визнав: повторний розгляд закону «про іноагентів» — його особиста ініціатива, і закон ухвалюють, щоби змусити неурядовий сектор замовкнути, а після виборів він готується до репресій проти політичних опонентів, зокрема «Національного руху».

Підтримуючи цей тренд, 8 травня речник парламенту Грузії Шалва Папуашвілі заявив, що владна партія «Грузинська мрія» створює громадську базу людей, які, за його словами, причетні до насильства, незаконних дій, погроз та шантажу або прилюдно схвалюють такі дії. Насамперед йдеться про членів партії «Національний рух» та учасників протестів проти «російського закону».