Читаєте зараз
Як захищали Київ з перших годин вторгнення РФ: свідчення учасника подій

Як захищали Київ з перших годин вторгнення РФ: свідчення учасника подій

Ilona Kivva
Автор:
  • Військовослужбовці взводу 72 ОМБр знаходилися у Броварах, коли РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
  • Українські військові одразу ж виїхали на завдання з оборони столиці.
  • Найбільше їм запам’яталися не стільки тяжкі бої за Київщину, як підтримка цивільного населення, яке робило усе, щоб допомогти військовим.

24 лютого 2022 року бійці 72 окремої механізованої бригади Збройних сил України отримали бойове завдання обороняти Київ. З перших годин війни їх накривали ворожими обстрілами, але вони змогли встояти та знищити чимало ворогів.

Заборона розповідає про оборону Київщини зі слів безпосереднього учасника подій.


Подробиці боротьби з окупантами за Київ від 72 ОМБр

Бійці 72 окремої механізованої бригади ЗСУ брали активну участь в обороні Києва та області від російських загарбників. Бойове завдання воїни отримали у перші хвилини повномасштабного вторгнення, розповів тимчасовий виконувач обов’язків командира взводу з позивним «Малий».

«24 лютого ми з командиром взводу були на варті, тобто ми вже виїхали на оборону Києва з технікою. Я якраз тоді стояв у наряді, охороняв техніку. Це було о 4 ранку — почали летіти крилаті ракети по Броварах. П’ять ракет прилетіло. Паніка, люди почали бігати. Приїхав наш комбат, ми вивантажили техніку і боєприпаси й одразу поїхали на бойове завдання», — згадує військовослужбовець. 

За його словами, спочатку не було остаточного розуміння, що відбувається. Такі відчуття виникали у нього навіть попри семирічний досвід служби у зоні АТО/ООС. «До повномасштабного вторгнення РФ я воював в Авдіївці, на Світлодарській дузі, у Попасній, Золотому, Верхньоторецькому. Спочатку [24 лютого 2022 року] не було повного розуміння, а от коли приїхали вже займати оборону, вкопалися, почався обстріл градами, постійно безпілотники, міномети — все летіло у нашу сторону, але витримали», — каже український захисник.

Найбільше військовому запам’яталося завдання, під час якого потрібно було висунутися на позицію, зайняти там оборону і не дати пробратися ворожим ДРГ. Однак пам’ятним завдання стало не лише через важкі бої, а й через необдумані кроки окупантів, які бездумно лізли під обстріл та помирали.

«Ми як туди заїхали, ворог одразу себе проявив — пустив у нас над головами кулеметну чергу. Ми тільки почали вкопуватися і почалося: “Гради”, “Урагани”, касетні бомби, по 3-4 заходи вертушок їхніх, але вертушки мазали більше, фосфором постійно закидували. Стрілецьких боїв було дуже багато. Я не розумію, що у них в голові. Вони просто лізли: ми стріляємо, а вони лізуть і лізуть. У мене лівий фланг був, там вже навіть спостереження було тяжко вести не через обстріли, а тому, що стояв такий сморід, що простояти там було неможливо», — поділився подробицями «Малий».

Під час одного бою тіла рашистів забирало три БМП: спогади бійця ЗСУ

Під час цього ж завдання сталося масштабне зіткнення, яке могло закінчитися для наших бійців набагато трагічніше, якби не невелика затримка. Того дня бригади мали мінятися між собою. Новоприбулі заходили на позицію вночі, але погано зорієнтувалися і приїхали вже під ранок. Тимчасовий заступник командира взводу залишився, щоб показати їм позиції. Якраз під час обходу він помітив ворога.

«Я піднявся з окопчика і бачу в 10 метрах від мене лежить російський солдат. Я почав закидувати його гранатами і тут — стрілецький бій. А позиції вже обстріляні, там від лісопосадки три дерева залишилося. Побратим зліва від мене почав вести вогонь, а я змістився і побачив, між тими деревами сидить РПГшник — робить постріл, але я встиг перший. Він звалився і зразу за ним з’явився наступний. Отак воювали контактно на відстані 10 метрів один від одного. І я чую їхнє руське “вперед, вперед, вперед”, але нам дали підтримку і ми їх гарно знищили. За ними три БМП приїхало [за тілами]», — каже військовослужбовець.

За його словами, під час повномасштабного вторгнення його найбільше вразила колосальна підтримка цивільних, які намагалася допомогти усім, чим тільки могли. «Ми коли пішли на оборону Києва, я навіть не очікував такого від наших людей. Нам кожен день шкарпетки, воду, поїсти привозили. Навіть дрова купували. Ми вже кажемо не треба, а вони все одно привозили. Ми от де тільки не були: Чернігівська, Сумська, Харківська область — люди ставляться дуже добре. Наші люди найкращі», — каже боєць.

Раніше Заборона розповідала історію загиблого українського воїна та журналіста «Рекрута». Олексій Чубашев був учасником першої стадії війни, антитерористичної операції на сході України, у 2021 році пішов у запас, а 24 лютого 2022 року він знову пішов воювати.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій

Нагору