Як змінився клімат у Європі 2021 року? Спойлер: усе дуже погано. Переклад доповіді Всесвітньої метеорологічної організації

Минулого тижня Всесвітня метеорологічна організація та Служба контролю за зміною клімату «Коперник» опублікували доповідь щодо зміни клімату на Європейському континенті у 2021 році — забігаючи наперед, усе доволі апокаліптично: підвищення температури та рівня води, темпи танення льоду б’ють усі антирекорди. Заборона наводить переклад доповіді. 

Кліматична система Землі є складною. Щоб спростити її складність, ВМО використовує сім кліматичних індикаторів для спостереження за зміною клімату Землі на глобальному й регіональному рівнях та для розуміння того, як на клімат впливає взаємодія між атмосферою, океаном, землею, хмарами, льодом, сушею і життям на ній. 

Доповідь «Стан клімату в Європі — 2021» розглядає регіональну перспективу зміни клімату та її впливу на Європейський континент.

Глобальний контекст

Перш ніж досліджувати стан клімату в Європі, важливо дізнатися, як загалом виглядав глобальний клімат у 2021 році. 

Атмосферні концентрації трьох основних парникових газів (CO₂, CH₄ і N₂O) досягли нових рекордних максимумів у 2020 році, і дані в режимі реального часу вказують на те, що рівні продовжували зростати й 2021 року. 

Глобальна середньорічна температура у 2021 році була приблизно на 1,11 °C ± 0,13 °C вищою за середній доіндустріальний показник 1850–1900 років, менш теплою, ніж у деякі останні роки, через похолодання Ла-Нінья [явище в екваторіальній зоні, яке виникає внаслідок охолодження поверхні Тихого океану та призводить до зміни характеру вітру та опадів у різних регіонах] на початку та наприкінці року. 

Вміст тепла в океані у 2021 році був найвищим за всю історію спостережень. Потепління океану та прискорена втрата маси льоду з крижаного покриву сприяли підвищенню середнього світового рівня моря, який у 2021 році також досяг рекордного значення.

Більше інформації про стан глобального клімату дивіться тут.

Яким був клімат у Європі 2021 року?

Підвищення температури

Температура поблизу поверхні Землі значно впливає як на людські, так і на інші системи. Наприклад, на здоров’я, сільське господарство та потребу в енергії, а також на цикли росту інших організмів. 

Температури в Європі значно підвищилися протягом періоду 1991–2021 років із середньою швидкістю близько +0,5 °C за десятиліття, що робить її регіоном із найшвидшим потеплінням поміж усіх регіонів ВМО. 

Показник середньої річної температури у 2021 році коливався між 6–10 місцем серед найвищих температур за всю історію спостережень, залежно від використовуваного набору даних. 

Опади

Опади є одним із ключових кліматичних параметрів і, порівняно з температурою, характеризуються високою просторово-часовою мінливістю. 

Їх нестача може призводити до посух, а надлишок — до паводків та/або високих витрат води в річках та перезволоження ґрунтів.

Хоча кількість опадів у 2021 році загалом була дещо вищою за норму в Центральній та Східній Європі, їх усе ще було недостатньо, щоб компенсувати нижчу від норми кількість опадів за попередні три роки. 

В інших регіонах, таких як Піренейський півострів та Альпійський регіон, це був другий або третій рік поспіль сухіший від норми.

Кріосфера

Кріосфера охоплює всі частини земної системи, у яких вода перебуває у твердій формі. Це, зокрема, крижані покриви, шельфові льодовики, сніговий покрив, вічна мерзлота, морський лід, річковий та озерний лід, які можна знайти в межах Європи.

Площа морського льоду

У вересні добова площа Європейської Арктики досягла рекордних мінімумів за всі роки спостережень супутникових даних. 

Середня площа морського льоду в європейському секторі Арктики у вересні 2021 року була на 37% нижчою за середній показник 1981–2010 років. 

Суттєво на ці низькі значення вплинув рекордно низький рівень морського льоду в Гренландському морі з липня по вересень.

Льодовики та крижані щити

Льодовики та льодовикові щити набирають масу за допомогою накопичення снігу і втрачають її через поверхневе танення — через взаємодію з атмосферою або водою озера чи океану у фронтальних областях.

У Європі з 1997-го по 2021 рік льодовики втратили 821 млрд м³ льоду, причому найбільші втрати льоду за цей період зафіксовані на льодовиках в Альпах, де товщина льоду зменшилася на 30 метрів.

Тим часом улітку 2021 року в Гренландії відбулося безпрецедентне танення льодовиків, яке збіглося з першим в історії випаданням опадів на найвищій точці острова — станції Самміт. За попередніми даними, льодовиковий щит Гренландії продовжував утрачати масу впродовж 2021 балансового року. 

Будь-яка зміна маси льоду на суші, наприклад, крижані щити та льодовики, що ростуть або зменшуються, має прямий вплив на середній глобальний рівень моря.

Наскільки підвищується рівень моря в Європі?

Починаючи з 1993 року середній рівень Світового океану підвищувався в середньому на 3,3 мм ± 0,4 мм/рік. 

Таким чином загальне підвищення становить приблизно 9 см із 1993-го до 2021 року. 

У регіональному масштабі для Європи більшість територій з підвищенням рівня моря зростає приблизно на 2–4 мм/рік. 

Балтійське море демонструє одну з найвищих тенденцій до зростання рівня — понад 4 мм/рік. 

Зміна середнього рівня моря є важливим показником зміни клімату, оскільки вона відображає як втрату маси льодовикового покриву і льодовиків, так і теплове розширення внаслідок потепління температури океану. 

Потепління океану

Близько 90% надлишкової енергії, яка накопичується в земній системі через зростання концентрації парникових газів, надходить в океан.

Регіональні тенденції за період 2005–2021 років свідчать про зростання тепла океану зі швидкістю до більш ніж 5 Вт/м² у деяких конкретних регіонах, зокрема в Середземному морі.

Інші регіони демонструють негативну тенденцію зі швидкістю приблизно до -5 Вт/м, наприклад, у субполярній Північній Атлантиці.

Температура поверхні моря

Тоді як тепломісткість океану надає інформацію про потепління на глибині, поверхня моря є межею між океаном і атмосферою. 

Температура поверхні моря (ТПМ) може бути використана для кращого розуміння потоків енергії між океаном і атмосферою, а отже, і ролі океанів у формуванні погоди і клімату, і навпаки. 

В індустріальну епоху відбулося загальне потепління всіх основних океанічних басейнів регіону, хоча темпи потепління відрізняються. 

У 2021 році середнє значення ТПМ по всьому регіону було в діапазоні між шостим та восьмим найтеплішим роком за всю історію спостережень (залежно від набору даних). Середні температури по всьому регіону були переважно близькими або теплішими, ніж за базовий період 1991–2020 років.

Найвищі температури фіксували в Центральному та Східному Середземномор’ї, Балтійському морі, біля східного узбережжя Гренландії, а також у районі на захід від Піренейського півострова та Північної Африки, що простягається через Атлантичний океан.

Екстремальні явища

У 2021 році в різних частинах Європи відбулося багато екстремальних явищ та подій із високим рівнем впливу на клімат. 

Вплив

Погодні й кліматичні явища призвели до сотень людських жертв, безпосередньо зачепили близько 510 тисяч людей та завдали економічних збитків, що перевищили $50 мільярдів. Близько 84% явищ — це повені або шторми.

Кліматична політика та дії

Хоча викиди парникових газів в ЄС скоротилися на 31% у період із 1990-го по 2020 рік, що менше від цільового показника ЄС за 2020 рік на 11%, подальша реалізація ефективної політики та заходів буде важливою для досягнення нової цілі на 2030 рік.

Пом’якшення наслідків зміни клімату вже є основним напрямом діяльності в регіоні, що відображено в національних внесках (NDCs), у яких енергопостачання, сільське господарство, відходи та землекористування, зміни у землекористуванні та лісове господарство визначені як головні пріоритети пом’якшення наслідків зміни клімату. 

Національні внески також є важливим механізмом захисту дітей і молоді від наслідків зміни клімату. 

Згідно з Індексом кліматичних ризиків для дітей ЮНІСЕФ, майже 125 мільйонів дітей в Європі живуть у країнах із середнім та високим рівнем ризику.

Цей ризик потребує дій, спрямованих на те, щоб кліматична політика враховувала інтереси дітей і молоді, а також на включення питань зниження ризику стихійних лих та адаптації до зміни клімату в навчальні програми початкової й середньої школи та освітню нормативно-правову базу. 

Повільно і недостатньо просуваються також зусилля, спрямовані на подолання ризиків для здоров’я, пов’язаних зі зміною клімату.

Перехід до безвуглецевої економіки може принести низку короткострокових і довгострокових переваг у сфері охорони здоров’я. 

За даними ВООЗ, близько 138 тисяч передчасних смертей можна було б уникнути на рік завдяки скороченню викидів вуглецю, що потенційно призвело б до економії $244–564 мільярдів. 

Одного лише пом’якшення наслідків зміни клімату недостатньо, необхідна також адаптація до найгірших наслідків.

Хоча 75% населення Європи охоплено системами раннього запобігання (СРЗ), кілька країн-членів повідомили, що не мають належних служб прогнозування річкових повеней та зливових паводків. 

Це викликає занепокоєння, враховуючи, що за останні 50 років 38% погодних, водних і кліматичних катастроф були пов’язані з повенями.