Смерть, ампутація, Маріуполь: які кадри української війни отримали нагороду премії World Press Photo 2023

29 березня 2023 року міжнародна фундація World Press Photo оголосила регіональних переможців найпрестижнішої щорічної премії в галузі фотожурналістики. З понад 60 тисяч заявок журі конкурсу визначило 24 переможців і 6 почесних відзнак конкурсу. Дві нагороди і одну почесну відзнаку в регіоні Європи, головою журі якого вперше стала українка Катерина Радченко, отримали фотографії війни в Україні. Серед них перемогу, зокрема, здобула фотосерія про блокаду Маріуполя навесні 2022 року українського фотографа Євгена Малолєтки. Заборона розповідає про відзначені фотографії з війни в Україні та те, що на них зображено. 

Найбільший конкурс з фотожурналістики і документальної фотографії World Press Photo щороку обирає найкращі роботи, що відображають головні події та важливі моменти, опубліковані торік у світовій пресі. Роботи переможців конкурсу зазвичай привертають увагу до найбільш актуальних проблем у світі. Серед цьогорічних фотографій, які надіслали зі 127 країн світу, журі конкурсу виділило історичні протести в Ірані, реалії підконтрольного «Талібану» Афганістану, наслідки кліматичних змін у Марокко та Австралії, а також документацію руйнівної війни в Україні. 

Яна і Віктор 

У категорії «Європа/Одиничне фото» (Europe/Singles) перемогу здобула робота Алікса Констрандініса із Греції. На фото зображено жінку, яка в розпачі стоїть на колінах перед мертвим тілом її батька. Яну Бачек на руках підтримує її партнер Євгеній, а поруч стоїть її мати Любов і тримає в руці хліб, який її чоловік так і не доніс додому. 

79-річний Віктор вийшов по хліб, коли його вбило осколком снаряда, що впав перед його будинком у Харкові. Яна, вчителька англійської мови, в цей час готувала онлайн-урок у квартирі, розташованій поруч з квартирою її батьків. За кілька хвилин після почутого вибуху Яна вийшла на вулицю по батька, який досі не повернувся з магазину. Трагедію Яни Алікс Констрандініс зафіксував, коли приїхав разом з каретою «швидкої допомоги» невдовзі після вибуху. 

На фото Яни і Віктора зображена реальність повсякденного життя в Україні, тонка межа між життям і смертю, по якій щодня ходять цивільні люди. 

Облога Маріуполя

У категорії «Європа/Історії» (Europe/Stories) перемогу здобула фотосерія Євгенія Малолєтки під назвою The Siege of Mariupol («Облога Маріуполя»). Євген був одним з небагатьох фотографів, яким вдалось зафіксувати трагедію мешканців міста з перших днів повномасштабного вторгнення. В той час, коли руйнування житлових районів оточеного Маріуполя світ міг побачити лише на супутникових знімках, Євген збирав фотодокази воєнних злочинів російської армії безпосередньо на місці. На десяти фотографіях показані наслідки авіаударів по дитячій лікарні й пологовому будинку, постріли з танків у житлові будинки, сім’ї у бомбосховищі, а також поранені й мертві діти.

На одній з фотографій зображено чоловіка, що вбігає у приміщення лікарні, несучи на руках пораненого малюка, загорнутого у блакитну закривавлену ковдру. Його дівчина, мати дитини, у розпачі біжить за ним. Після цього працівники лікарні намагалися врятувати 18-місячного Кирила. Але його батьки, Марина та Федір, зрештою втратили дитину. 

На іншому фото Малолєтки, з лікарні неподалік, зображено Сергія, який сидить на стільці і плаче над своїм мертвим 16-річним сином. Ілля, загорнутий у закривавлене простирадло, помер від ран, отриманих під час обстрілу футбольного поля, на якому він грав.

На фотографіях Євгена Малолєтки зображена безпосередня реальність російських воєнних злочинів у Маріуполі, точний масштаб яких досі невідомий. 

Рани війни

Почесну відзнаку у регіоні Європи здобула фотоісторія War Wounds («Рани війни») Емільо Моренатті з Іспанії. Фотограф розповідає історії людей, що пройшли через ампутацію кінцівок внаслідок війни в Україні. Сам Моренатті втратив ногу, знімаючи війну в Афганістані. 

На одній із фотографій жінка без лівої ноги нижче коліна на ліжку у лікарні обіймає свою дочку без двох ніг нижче коліна і разом з нею дивиться щось по телефону. Мама Наталія Степаненко разом з 11-річною Яною отримали поранення на вокзалі Краматорська. Вони чекали на евакуаційний потяг, коли туди прилетіла російська ракета. На вокзалі з Наталією був ще її син Ярослав, але він не отримав ушкоджень, оскільки залишився в приміщенні вокзалу доглядати за речами, в той час як мати з дочкою відійшли купити чай. 

На іншому фото Моренатті зображена палата, в якій кілька лікарів оглядають хлопця без двох ніг вище колін і лівої руки вище ліктя. 22-річний військовий медик Антон Гладун потрапив під обстріл забороненими касетними боєприпасами. Уламки вразили обидві ноги і руку — їх довелося ампутувати. Декілька днів Антон перебував у комі, але, прийшовши до тями, зрадів тому, що вижив.

На фото Емільо Моренатті показана жорстокість війни далеко від лінії фронту. Якщо територію можна повернути, то втрата кінцівки є безповоротною.