З української реклами зникне расизм та оголені жінки.

Що змінюється та чому це викликає питання?

10 вересня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт про протидію дискримінації в рекламі. Заборона пояснює, що зміниться та чому це давно треба було зробити в Україні.

На початку травня 2021 року народні депутати подали до Верховної Ради законопроєкт, який має врегулювати це питання та притягнути порушників до відповідальності. Через пів року на засіданні парламенту його підтримала більшість народних обранців.

Закон України «Про рекламу» впровадили в 1996 році, коли при владі був Леонід Кучма. У рекламі того часу часто використовували оголені тіла та стереотипні уявлення про ролі жінок та чоловіків.

Наприклад, на перших секундах ви ні за що не здогадаєтеся, що сексом під душем можна рекламувати взуття.

У старому законі були норми щодо заборони дискримінації в рекламі — але не пояснювалося, що саме є дискримінацією. Та й штрафи за неї були невеликі, тому такі тонкощі часто не враховувалися під час створення реклами.

Всі ці роки про об’єктивізацію, гендерні стереотипи та інші прояви дискримінації говорили тільки на рівні суспільних дискусій — здебільшого в активістських та правозахисних колах. У 2011 році з’явилася громадська ініціатива «Індустріальний гендерний комітет з реклами» — організація, яка могла направляти бізнесу попередження про порушення в рекламі.

Однак ці попередження мали рекомендаційний характер, тому бізнес часто вигадував відмазки і продовжував транслювати дискримінацію. Споживачі разом із правозахисниками могли направляти скарги до державного органу — Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Але навіть там рідко давали раду недобросовісним рекламодавцям.

В оновленому законі нарешті пояснюють, що таке дискримінаційна реклама: це реклама, яка використовує твердження або зображення, які є дискримінаційними за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Під «іншими ознаками» можна розуміти й сексуальну орієнтацію. У квітні 2021 року у Дніпропетровській області з’явилися білборди із зображенням двох чоловіків, які лежать та обіймаються. Під зображенням був підпис «Палії трави». Цим кроком автори реклами хотіли присоромити людей, які спалюють суху траву, алюзійно назвавши їх геями.

Як гадаєте, що із цією рекламою не так?

Окрему увагу закон приділяє дискримінаційній рекламі за ознакою статі. Певно, ви могли бачити на вулицях міст рекламу з алюзіями на секс, демонстрацією переваги однієї статі над іншою, недоречно сексуалізованими жінками тощо. Тепер сподіваємося більше її не побачити.

Відповідальність за рекламу, що порушує нові норми, несе не тільки рекламодавець — замовник матеріалів — але й ті, хто їх виробляє та розповсюджує. Кожен із суб’єктів платитиме повну суму штрафу.

Перший раз порушники платитимуть п’ятикратну вартість розповсюдженої реклами. Якщо рекламодавець приховає її, йому доведеться сплатити ще один штраф у розмірі 1700 гривень, а держава порахує вартість реклами самостійно та призначить суму штрафу.

Якщо ж правопорушення повторюється, то штраф за несвоєчасне або неправдиве надання інформації про рекламу сягатиме вже 3400 гривень. А перший штраф за саму дискримінаційну рекламу подвоїться: тепер він складатиме її вартість у десятикратному розмірі.

Окремо встановлюють штраф за дискримінацію в рекламі про працевлаштування. За це рекламодавець, виробник та розповсюджувач заплатять десятикратний розмір мінімальної заробітної зарплати на момент виявлення правопорушення — зараз це 60 тисяч гривень.

Закон набере чинності через три місяці після офіційного оприлюднення. Перед цим його мають підписати голова Верховної Ради та президент України.

Хто контролюватиме рекламу, хто зможе карати за порушення та як відбуватиметься процес розгляду скарг, оцінка вартості реклами тощо — невідомо. Наразі у держави є три місяці, щоб розв'язати ці питання.