Фейсбук і його заборони. Розповідаємо про гучні обмеження й цензуру в соцмережі
У серпні компанія Facebook заявила, що блокуватиме сторінки, групи та інстаграм-акаунти, пов’язані з «анархістськими рухами, що підтримують насильницькі дії на протестах у США». Це вже не перший випадок, коли соціальна мережа обмежує діяльність і висловлювання певних об’єднань і окремих людей. Редакторка Заборони Ганна Беловольченко розповідає, що ще забороняв Facebook і чому діставав критику за це на свою адресу.
Обмеження зі старту
Контент у Facebook почали цензурувати з дня заснування соціальної мережі у 2004 році. Спочатку це стосувалося загальновизнаних заборон, як-от цензура зображень оголених тіл чи заперечення Голокосту. Але зі зростанням ролі мережі «Фейсбук» як нового медіа, заборони поширювалися на більш вузькопрофільні питання.
У 2015 році Facebook заборонив детально описувати статеві акти й публікувати фотографії, у фокусі яких оголені сідниці та зображення жіночих грудей. Якщо на світлині жіночі соски, допис блокують, якщо чоловічі — ні.
Проти цензурування жіночих сосків активно виступали, зокрема, художники та фотографи. У Нью-Йорку сотні оголених моделей влаштували перформанс під офісом компанії. Люди прийшли під його стіни з фотографіями сосків у руках. Однак заборона діє і досі. Діє вона і в Instagram, яка з 2012 року належить Facebook.
У 2018 Facebook оновив правила користування й ввів нові приписи для обговорення сексу. У компанії запевнили: це не означає, що тепер люди не зможуть говорити про свою сексуальну орієнтацію чи про домагання. Нові правила, за офіційними повідомленнями, покликані обмежити сексуальну експлуатацію дорослих людей. Тобто якщо людина скаже, що вона гей, це не привід видаляти допис. А якщо вона напише: «Я чоловік, який шукає красиву жінку для сексу, телефонуйте мені», — то, найпевніше, допис видалять.
Сепаратизм і білий націоналізм
У березні 2019 Facebook заявив, що блокуватиме пропаганду сепаратизму та білого націоналізму. Раніше компанія дозволяла такий контент, бо вважала його прийнятною формою висловлення поглядів.
Однак після того, як соцмережа три місяці консультувалася з «членами громадянського суспільства й науковцями», її представники дійшли висновку, що білий націоналізм і білий сепаратизм нічим не відрізняється від поняття переваги білої раси над іншими.
Facebook пішов на такі кроки після того, як Брентон Таррант розстріляв мусульман у трьох мечетях Нової Зеландії. Загинули 51 осіб, ще 49 дістали поранення. Французька рада мусульманської віри подала до суду на соціальну мережу через те, що на її платформі транслювали відео з масовим вбивством. Трансляція розстрілу в мечеті тривала 17 хв. За цей час, як повідомили у Facebook, її побачили 200 разів. Протягом 24 год адміністрація соцмережі видалила 1,5 млн копій відео.
У червні 2020-го Facebook заблокував акаунти, пов’язані з білими націоналістичними групами. Приводом нібито стало те, що представники цих спільнот виступили за використання зброї під час хвилі антирасистських протестів Black Lives Matter (про них Заборона детально писала тут). Крім того, у компанії повідомили, що видалили й ті акаунти, які заявляли про свою причетність до антифа, однак насправді хотіли дискредитувати рух.
При цьому у соцмережі відмовилися коментувати, чи зв’язувалися вони з правоохоронцями, як це зазвичай відбувається, коли є неминуча загроза насильства.
Межа між безпекою і свободою слова
«Ми намагаємось прокласти межу між безпекою та наданням людям можливості реально виражати себе». Так у 2018 році висловилася на захист цензури у Facebook керівниця відділу управління глобальною політикою компанії Моніка Бікерт. А наступного року рада з нагляду за модерацією контенту Facebook, функція якої — боротися з дезінформацією, мовою ненависті та порушеннями приватності в соцмережі, заявила: «Свобода вираження – це базис, однак є час, коли вона може не узгоджуватися з достовірністю, безпекою, приватністю й гідністю. Деякі висловлювання можуть загрожувати здатності інших людей вільно виражати свою думку. Тож вона має бути збалансована навіть проти їхньої згоди».
У 2017 році газета The Guardian опублікувала внутрішні правила Facebook щодо модерування сторінок. У них було близько ста заплутаних інструкцій. Наприклад, якщо на опублікованій фотографії є сцени жорстокого поводження з тваринами, видаляти їх модератор має лише за умови, що вони є «обурливими». І чи є вони такими, він вирішує на власний розсуд.
Відеозаписи насильства над дітьми не видаляють, якщо в роликах немає сексуального підтексту чи садистських аспектів. На те, щоб прийняти рішення, модераторам виділяли близько 10 секунд. Наприклад, модераторка Сара Кац, як пропрацювала в компанії вісім місяців у 2016 році, розповідала, що за день таким співробітникам доводиться переглядати близько 8 тис. повідомлень зі скаргами на контент. Ви маєте бути готовими, казала Кац, побачити щось шокуюче лише після одного кліка мишки, без попередження. Частина контенту, який їй доводилося переглядати, була дитячою порнографією.
Тоді ж видання The Verge опублікувало матеріал, в якому колишні працівники Facebook розповіли про модерацію контенту. Виявилося, що їх зовсім не готували до фільтрації фейків та пропаганди.
У 2018 році компанія опублікувала нові правила спільноти. Це 27 сторінок керівних принципів — «Стандартів спільноти» — замість однієї сторінки, яка була на початку роботи соцмережі. В них описані десятки тем, включно з мовою ворожнечі, терористичною пропагандою, дезінформацією тощо. Якщо порушите, каже Facebook, сторінку заблокують, а контент видалять.
Того ж року журналіст британського каналу Channel 4 таємно влаштувався на роботу модератором у компанію, яка є підрядником Facebook. Він заявив, що соцмережа не блокує контент крайніх правих груп, таких як Britain First [крайня права політична організація, заснована у 2011 році; виступає проти мультикультуралізму, ісламізації, абортів тощо], чи сторінки правих активістів. Такі сторінки направляють на модерацію не до сторонніх підрядників (Facebook зазвичай співпрацює з іншими компаніями, які надають такі послуги), а до штатних працівників соцмережі. За словами одного з модераторів, у таких сторінок багато підписників, тож вони приносять чимало грошей Facebook. У керівництві соцмережі це заперечили.
Сьогодні ж у Facebook обговорюють, що буде, якщо Трамп спробує використати соцмережу для підриву результатів виборів у 2020 році, як у 2016-му. Однак Цукерберг сказав, що не має на це конкретної відповіді.
