Захід готує вже 12-й пакет санкцій проти Росії. Він закриє лазівки попередніх

Пропозиції щодо санкцій, які мають увійти у 12-й пакет, ще обговорюються високопосадовцями Європейського Союзу. Черговий пакет спрямований насамперед на протидію обходу Росією обмежень через низку компаній в третіх країнах. Це має допомогти обмежити транзит європейських товарів подвійного призначення через територію країни-терористки. 

Разом з експертами редакторка Заборони Ірина Олійник проаналізувала пропозиції щодо 12-го пакета санкцій та зʼясувала, яким може бути ефект від них.

12-й пакет санкцій: що пропонують у ЄС

Нові обмеження стосуються 120 представників військового, оборонного та ІТ-секторів РФ і спрямовані на протидію обходу Росією західних санкцій. Пакет узгоджений з Єврокомісією і тепер очікує затвердження урядами всіх 27 країн-членкинь ЄС. 

Під заборону, як пише Bloomberg, можуть потрапити технології, що застосовуються у військових цілях, та ліцензування програмного забезпечення. ЄС також пропонує додати до свого списку заборонених товарів: 

• хімікати;
• літієві батареї; 
• термостати;
• двигуни та серводвигуни для БПЛА;
• зварювальні апарати.

Дванадцятий пакет санкцій включатиме й ембарго на російські алмази з 1 січня 2024 року та поступове введення заборони на імпорт до західних країн тих алмазів, що походять з РФ, але оброблені в третіх країнах.

«Є принципова згода країн Великої сімки [G7] про те, щоб обмежити експорт діамантів з Росії. Країни ЄС також до цього приєднаються, — наголошує у коментарі Забороні голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський. — Ембарго не увійшло у попередні санкційні пакети, адже проти цього активно виступала Бельгія та деякі інші західні країни, однак нині ці заперечення зняті. Водночас виникає питання: як відстежити російські алмази, аби вони не потрапляли на світові ринки, в тому числі до Євросоюзу, через треті країни?»

Окремо у ЄС підкреслюють необхідність покарання причетних до псевдовиборів на тимчасово окупованих Росією територіях України, а також відповідальних за примусове «перевиховання» українських дітей та тих, хто причетний до поширення дезінформації та пропаганди РФ.

Росія робить зброю попри обмеження: закриття лазівок

Передбачається, що нові санкції більш жорстко контролюватимуть постачання західних верстатів для виробництва зокрема осколково-фугасних боєприпасів, які Росія спромоглася отримати завдяки реекспорту. Так, наприклад, Bloomberg пише, що високотехнологічні верстати німецької компанії потрапили з Туреччини до Росії. Тож у ЄС розглядають можливість заборонити транзит через російську територію більшої кількості товарів, які можуть використовуватись для військових цілей.

«Одна з проблем, яка обговорюється в Європейському Союзі, — це запобігання обходу санкцій через територію та юрисдикцію Туреччини, Об’єднаних Арабських Еміратів та інших держав, — зауважує Бураковський. — Адже компанії в третіх країнах так чи інакше причетні до обходу санкцій. Також відбувається розслідування в межах самого ЄС, тому що сьогодні виявлено певні західні компоненти, які використовуються у військовому виробництві РФ».

Згідно з даними Trade Data Monitor, 2023 року лише половина санкційних товарів подвійного призначення, що прямували транзитом через російську територію, дійшла до пункту призначення. У митних деклараціях ЄС вказувалося, що товар їде до Вірменії, Казахстану та Киргизстану, але продукція на суму понад $1 мільярд зникла на території Росії, зазначає Financial Time.

«30% бюджету країни-агресорки йде на військово-промисловий комплекс. Транзит дійсно допомагає російському оборонпрому виробляти зброю та продовжувати війну. Товари з ЄС до країни призначення не доїжджали, а, так би мовити, губилися десь на території Росії. Тобто за документами товар перетнув у транзитному режимі територію РФ, але в підсумку залишався там, — пояснює Ігор Бураковський. — Санкції потрібні, аби обмежити такі транзитні перевезення. Звичайно, повністю ізолювати Росію від світової торгівлі навряд чи вдасться. Але логіка обмежень полягає в тому, щоб створити такі умови, коли ця торгівля буде невигідною для компаній, і ці логістичні схеми будуть дуже ненадійними та незручними».

Чорний список компаній в третіх країнах, торгівля з якими буде обмежена, розширять. Туди увійдуть кілька російських машинобудівних підприємств та понад 30 компаній у Казахстані, Узбекистані, Сінгапурі, які так чи інакше були дотичні до обходу Росією санкцій. Західні високопосадовці пропонують зобов’язувати європейські компанії додавати до угод із третіми країнами положення про заборону реекспорту певних товарів подвійного призначення до Росії.

Тіньовий нафтовий флот РФ

В Єврокомісії, за даними Bloomberg, також обговорюють механізми посилення санкцій щодо торгівлі російською нафтою. Цьогоріч цінові обмеження перестали ефективно діяти, а значні обсяги російської нафти зараз продаються за ціною вище встановленої стелі в $60 за барель, яку торік запровадили країни G7 та ЄС. Щоб уникати цінового обмеження на нафту, РФ активно скуповувала в різних країнах старі танкери, які фактично плавали без страхування та дотримання відповідних норм. 

У листопаді США ввели обмеження щодо підприємств і танкерів, які перевозили російську нафту. Їх застосували щодо трьох юридичних осіб з Туреччини та Обʼєднаних Арабських Еміратів, і в результаті арештували три судна-перевізники. У ЄС розглядають можливість ввести подібні санкції проти окремих компаній, які продають Росії танкери. 

У Київській школі економіки (KSE) підрахували, що через санкційний тиск на енергетичну галузь від початку повномасштабного вторгнення Росія втрачала на продажі кожного бареля нафти близько $40, а нині збитки сягають $13.

«Треба розуміти, що найбільший ефект загалом від енергетичних санкцій створював саме дисконт на російську нафту. Оскільки вона стала токсичною, а ЄС ввів ембарго, від неї почали відмовлятися багато держав, — зазначає у розмові з Забороною керівниця санкційного напряму Київської школи економіки (KSE) Юлія Павицька. — Країни, які продовжували торгувати з Росією, — Китай, Індія і Туреччина, — своєю чергою, почали вимагати від РФ знижки на нафту через санкційний та політичний ризики. В результаті дисконту російська сторона недоотримувала від продажу колосальні прибутки».

Для усунення російського тіньового флоту в ЄС пропонують таке:

• покращити обмін інформацією для виявлення суден, які приховують походження або призначення нафтопродукту;
• запровадити систему сповіщень, яка потребує дозволу на продаж вживаних танкерів, і таким чином обмежити здатність Росії розвивати так званий тіньовий флот.

Енергетичні доходи від нафти та газу — спонсори війни

За понад півтора року великої війни завдяки західним санкціям Росія недоотримала близько $100 мільярдів експортних надходжень від продажу нафти. Також вона втратила європейський ринок для постачання газу — це ще мінус $40 мільярдів.

«На 2024 рік Росія закладає на військові видатки саме $100 мільярдів. Критично важливо Україні та західним партнерам посилити санкційний тиск саме на енергетичні доходи. Тому що там вся економіка дуже сильно залежна від продажу нафти та газу», — наголошує Павицька.
Нині російська влада шукає додаткових коштів, щоб продовжувати війну в Україні. Цього року Москва значно скоротила фінансування соціальної сфери на користь оборони: у бюджеті 2023 року видатки на будівництво доріг, сільське господарство, технологічні дослідження та розробки знизилися на 23% — до 3,5 трлн рублів, в той час як на військові видатки передбачено 9,7 трлн рублів.