(c) 2018  ГО “Крос Медіа” – Усі права захищено

«Збирають дані на людей, які займаються соціальною активністю». СБУ проводить обшуки в анархістів

У чотирьох містах України відбулися обшуки у 7 учасників анархістського руху. За їхніми словами, співробітники СБУ примусили двох анархістів підписати угоду про співпрацю, а в однієї з активісток відібрали паспорт.

За ким прийшли?

Рано-вранці 6 грудня співробітники Нацполіції, прокуратури і СБУ прийшли з обшуками до анархістів у Києві, Броварах, Дніпрі та Львові одночасно. У Львові слідчі прийшли за трьома адресами: до активіста «Екологічної ініціативи» Тараса Богая, учасника організації «Чорний стяг» Олега Кордіяки й дівчини, яка просила не згадувати в публікації свого імені через питання безпеки.

У Києві обшук провели у 19-річної Христини, а в Броварах силовики прийшли за місцем реєстрації 20-річного Романа, але застали тільки матір активіста (він там не живе). У Дніпрі поліцейські прийшли до 20-річних Наталії та Максима, які живуть разом.

Христина, Роман, Наталя і Максим кажуть, що вони не є членами жодної організації, і називають себе «автономними учасниками анархістського руху». Вони не розголошують своїх прізвищ, оскільки побоюються нападів із боку радикальних націоналістичних угруповань. Як і багато інших анархістів, вони вважають за краще діяти анонімно: використовують вигадані імена в соцмережах, на акціях приховують обличчя масками.

До цього часу в медіа потрапляла інформація про обшуки тільки у двох львівських активістів, які діють публічно. Решта раніше не афішували, що з ними сталося, але погодилися розповісти свої історії Забороні.

Підстави для обшуків

Дозволи на всі 6 обшуків видав Подільський районний суд Києва. У них йдеться про те, що слідчі дії в анархістів проводяться в рамках розслідування справи про напад на колишнього бійця ДУК «Правий сектор» Дмитра Іващенко, відомого на прізвисько Вербич.

На добровольця напали 2 травня 2018 року на Подолі в Києві. На нього накинулися троє чоловіків і жінок у масках, завдали йому удару ножем у спину. Тривалий час він лікувався в лікарні.

Поліція встановила особи тільки двох нападників. Перша – 25-рiчна Ксенія Лапинська з Чернігова. Її майже одразу заарештували і в липні засудили на 3 роки умовно. Другий імовірний нападник – анархіст із Росії В’ячеслав Лукічов, йому вдалося виїхати з України до затримання. На початку листопада його заарештував російський суд у Калінінграді за підозрою у «виправданні тероризму в інтернеті». Справу проти Лукічова порушили за те, що у своєму пості він назвав «героєм» анархіста, який влаштував вибух у будівлі ФСБ в Архангельську.

У судових постановах про обшуки, що відбулися 6 грудня, йдеться, що особи, у яких вони мають відбутися, можуть бути причетні до нападу на Вербича. На чому ґрунтуються ці підозри, у тексті ухвали не уточнюється.

Допити, затримання, спроби вербування

За результатами обшуків у активістів вилучили комп’ютери, смартфони, флешки й жорсткі диски. У деяких забрали одяг, балони з фарбою й агітматеріали.

Після обшуків усіх, окрім Романа з Броварів, відвезли у відділки на допит. Там, за словами активістів, протягом кількох годин їх розпитували про те, що їм відомо про осіб, причетних до нападу на Вербича. Дізнавачів також цікавило все про суспільно-політичну діяльність затриманих і їхніх соратників. Після допиту їх відпустили, підозри нікому оголошені не були.

Активістка з Києва Христина поскаржилася на те, що в Подільському райвідділі поліції співробітник СБУ змусив її укласти угоду про співпрацю.

«Він сказав: давай ми з тобою будемо співпрацювати, і тоді ми тебе відпустимо, – розповідає вона. – Я дуже боялася, бо не знала, чи відомо комусь, що мене забрали. Я розуміла, що можу тут добу просидіти, і ніхто про це не знатиме. І я підписала папірець, що йду на співпрацю з СБУ».

За словами Христини, після допиту до неї кілька разів телефонували співробітники СБУ і пропонували зустрітися, але вона відмовилася. За словами активістки, вона підписала угоду тільки для того, щоби її відпустили, і більше не хотіла контактувати зі спецслужбами. Побоюючись переслідувань, дівчина змінила місце проживання і номер телефону, створила нові акаунти в соцмережах. Після допиту поліцейські не повернули активістці паспорт. Їй віддали документ тільки 21 грудня, після того як вона написала скаргу в прокуратуру.

Активіст Максим з Дніпра також заявив, що співробітники СБУ примусили його підписати угоду про співпрацю. За словами його цивільної дружини Наталії, під час допиту їм хамили, тиснули і вимагали припинити громадську діяльність. Активістка каже, що за кілька днів після обшуку співробітник СБУ викликав Максима на неформальну бесіду, на що той погодився. На цій зустрічі представник спецслужби випитував у хлопця інформацію про інших активістів міста. Наталя розповіла, що після цього вона і Максим не беруть слухавку від «куратора», як вони його називають, і змінили місце проживання.

Версія прокуратури і СБУ

Прокуратура Києва у відповіді на інформаційний запит журналіста Заборони заявила, що обшуки були проведені для встановлення всіх осіб, причетних до нападу на Іващенка. Прес-служба відомства водночас не пояснила, як семеро анархістів пов’язані з цим злочином, пославшись на таємницю слідства. На цій же підставі прокуратура відмовилася коментувати результати обшуків і не повідомила, який статус в провадженні мають активісти.

Відомство заявляє, що після того, як відбулися обшуки, ніхто не був затриманий, зокрема й активістка Христина з Києва.

«Згадана у вашому запиті Христина… прибула до Подільського управління поліції з метою надання пояснень, однак не змогла надати відомостей, що є доказами у кримінальному провадженні, у зв’язку з чим як свідок не допитувалася. Паспорт у неї не вилучався. Згідно з інформації Подільського УП, документ був залишений нею в кабінеті слідчого», – йдеться у відповіді прес-служби.

Щодо ситуації з активістами з Дніпра прокуратура заявила, що до них не надходили скарги на можливі протиправні дії правоохоронців.

Служба безпеки України у відповіді на інформаційний запит Заборони вказала тільки те, що «співробітники СБУ діяли в рамках чинного законодавства». Від інших коментарів спецслужба відмовилася, пославшись на те, що «відомості досудового розслідування розголошенню не підлягають».

Позиція активістів

Усі семеро активістів, до яких прийшли з обшуками, наполягають, що вони не мають стосунку до нападу на Вербича, і не знають, хто це скоїв. За їхніми словами, вони займаються легальною громадською діяльністю: організовують екологічні та зоозахисні акції, кампанії проти забудови і на підтримку профспілок, влаштовують просвітницькі лекції та кінопокази.

Анархісти вважають, що СБУ використала напад на Вербича як привід для тиску та збору інформації про учасників їхнього руху.

«Прийшли до мене, тому що я досить давно займаюсь активізмом і не приховую своїх поглядів. Я думаю, що вони знали, що я не маю стосунку до нападу. Просто їх цікавлять листування, чати. Вони збирають дані на людей, які займаються соціальною активністю», – вважає учасник львівської організації «Екологічна платформа» Тарас Богай.

Йому і його соратникам не звикати до підвищеної уваги з боку силових органів. Наприклад, у вересні цього року поліція розігнала акцію «Екологічної платформи» за цирк без тварин, а влітку СБУ нагрянула на табір цієї ж організації в Карпатах і переписала дані всіх його учасників.

«Також регулярно відбувалися напади ультраправих на активістів «Екологічної платформи» та інших антиавторитарних організацій, і просто людей з антифашистськими поглядами. При чому деколи напади відбувались за сприяння поліції, як, наприклад, після феміністичного маршу 8 березня, коли поліція блокувала рух трамваю, в якому їхали активісти, а ультраправі нападали», – говорить Богай.

Активіст вважає, що обшуки 6 грудня та згадані ним випадки пов’язані між собою, і розцінює їх як репресії.