2020 рік став непростим для прав людини в Україні. Пандемія коронавірусу тільки погіршила проблеми людей, що живуть на сході країни, і «замкнула» вдома жертв насильства. Представники ЛГБТ+ як і раніше піддавалися нападам, а влада намагалася обмежити свободу слова. На основі доповіді Human Rights Watch Заборона розповідає про ключові проблеми 2020-го і способи їх вирішення.
Схід
Бойові дії на Донбасі періодично загострювалися. Під артобстрілами, кулями, ударами безпілотників гинули не лише військові, але й цивільні. Правозахисники фіксували, що бойовики в ЛДНР продовжують катувати, ґвалтувати і тримати у підвалах людей.
Понад мільйон людей, які живуть на території невизнаних республік, не могли отримати пенсію, оскільки їх платять тільки тим, у кого є статус переселенця. У лютому парламент так і не прийняв закон, який зняв би цю вимогу. Депутати послалися на те, що в бюджеті немає коштів, щоби погасити заборгованість перед такими пенсіонерами.
Непросто було навіть перетнути кордон. Через пандемію влада вимагала, щоби жителі ЛДНР після перетину лінії розмежування встановлювали на смартфон додаток для контролю самоізоляції і два тижні дотримувалися режиму карантину. Але в багатьох людей немає смартфонів і коштів на таку тривалу оренду житла. До того ж «влада» невизнаної Донецької народної республіки заявила: ті, хто залишають її територію в розпал пандемії, не зможуть повернутися, поки епідеміологічна ситуація не покращиться.
Усе ж на час пандемії Україна постановила, що літнім людям не треба кожні три місяці приїжджати на підконтрольну їй територію й підтверджувати свою особистість.
Справи часів Майдану
За рік розслідування подій 2014 року в Одесі так і не зрушило з місця. Понад шість років тому під час зіткнень між прихильниками Євромайдану і проросійськими активістами виникла пожежа в Будинку профспілок — загинули 48 осіб, ще 250 постраждали.
Прогрес у справах про вбивства людей на Майдані теж незначний. П’ятьох «беркутівців», які, можливо, вбили пів сотні людей, звільнив апеляційний суд. Пізніше їх передали Донецьку й Луганську в обмін на українських полонених. Затримали двох українців, які, можливо, катували і викрадали демонстрантів, але розслідування ще не закінчено.
Права жінок
Через пандемію Covid-19 кількість випадків домашнього насильства зросла на 30%. Раніше Заборона писала про те, з чим стикаються жінки, які під час карантину залишилися сам на сам з агресором. В Україні досі не вистачає притулків для жінок, які хочуть розірвати аб’юзивні відносини, а поліція не виїжджає на виклики з домашнього насильства вчасно й не розслідує такі справи згідно із законом.
У червні президент Володимир Зеленський обіцяв внести до парламенту законопроєкт про ратифікацію Стамбульської конвенції, яку Україна підписала ще у 2011 році. Але обіцянку досі не виконано. Стамбульська конвенція — це міжнародний документ, покликаний знизити рівень домашнього насильства та врегулювати законодавство в цій сфері. Не приймають його через поняття «гендер» і «гендерна ідентичність», які, на думку депутатів, можуть сприяти пропаганді одностатевих шлюбів.
Злочини на ґрунті ненависті
Ультраправі угруповання впродовж усього 2020-го нападали на представників етнічних меншин та ЛГБТ+. Наприклад, у серпні в селищі Андріївка Харківської області кілька сотень жителів напали на будинки місцевих ромів, вимагаючи їхнього виселення. Андріївчани були незадоволені тим, що роми нібито регулярно крадуть їхнє майно й нападають на місцевих, а поліція нічого не робить. В Одесі прихильники «традиційних цінностей» напали на учасників Маршу рівності за права ЛГБТ+. 16 з них заарештували за хуліганство, але не пред’явили звинувачень за злочин на ґрунті ненависті.
А в червні в парламенті заблокували просування законопроєкту про посилення відповідальності за злочини на ґрунті ненависті. Це стосувалося й насильства за ознакою гендерної ідентичності й сексуальної орієнтації.
Свобода слова
Троє підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета, яких заарештували у 2019-му, досі перебувають під слідством. Це музикант і військовий Андрій Антоненко, докторка і волонтерка Юлія Кузьменко й медсестра Яна Дугарь. За версією слідства, вони вбили Шеремета, щоби «дестабілізувати ситуацію в країні». Підозрювані свою вину заперечують. У 2020-му Заборона опублікувала власне розслідування про вбивство Шеремета (ось перша, а ось друга частина). Виявилося, що в справі є ще один поворот, який поліція не взялася відпрацьовувати.
У січні уряд спробував внести законопроєкт для боротьби з «дезінформацією». Але його розкритикували журналісти, правозахисники та міжнародна громадськість, оскільки документ загрожував утиском свободи слова, вираження думок і незалежності ЗМІ. У підсумку ініціатива не пройшла через парламент.
У червні суд заарештував підозрюваного у вбивстві активістки Катерини Гандзюк голову Херсонської облради Владислава Мангера. Гандзюк облили кислотою у 2018-му, розслідування триває досі.
А в липні особисту інформацію головної редакторки Заборони Катерини Сергацкової «злили» в мережу. Це сталося після публікації на Забороні матеріалу про зв’язок одного з представників фактчекінгової організації Марка Супруна з ультраправими. Роман Скрипін злив у мережу адресу і фотографії дітей журналістки. Сергацкова неодноразово отримувала погрози, через які тимчасово покинула країну. У вересні влада порушила кримінальну справу, але за статтею «Порушення недоторканності приватного життя», а не «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів».
Крим
Росія продовжує вести військову пропаганду серед школярів на півострові й переслідує кримських татар. Російська влада безпідставно звинувачує людей у тероризмі.
Так, у вересні російський військовий суд засудив сімох активістів «Кримської солідарності» [група, яка фінансово і юридично допомагає сім’ям кримських татар] до позбавлення волі строком від 13 до 19 років у справі про участь у «Хізб-ут-Тахрір». Ця організація заборонена в Росії, але в Україні діє легально. Одну людину виправдали.
