Зима близько: що робити, якщо зникне опалення, світло, вода чи газ

10 та 11 жовтня російська армія завдала ракетних ударів по критичній інфраструктурі України. Багато міст на певний час опинилися без електроенергії, інтернету та води. Ці обстріли та руйнування критичної інфраструктури викликають побоювання і щодо опалювального сезону. Заборона розповідає, чому важливо зберегти енергопостачання, як не замерзнути взимку без опалення та жити без водопостачання чи газу у багатоповерхівках і в приватному секторі.

Збої в роботі електромережі призводять лише до відсутності світла та інтернету? Чи вплине це на тепло- та водопостачання? 

Так. На електроенергії часто зав’язані не лише освітлення та робота побутових приладів, а й опалення та наявність води. Завдяки електроенергії працюють мережеві насоси та різноманітні пристрої, які нагрівають, викачують та постачають воду в будинки для опалення або звичайного споживання. Фактично без електроенергії вода не зможе потрапити в квартиру багатоповерхівки.

Україна вже проходила через віялові відключення — почергові або погрупові від’єднання споживачів від електромережі задля обмеження навантаження на енергосистему. Такі відключення відбувалися у 1993–2000 роках. Через економічну кризу після розпаду СРСР критичними для Об’єднаної енергосистеми України були 1993–1995 роки: традиційні енергоресурси подорожчали, почалися віялові відключення споживачів електроенергії. Паралельно з цим з 1992 до 2000-го почалася приватизація прибуткових шахт олігархами. Найпопулярнішим шляхом здобуття контролю над підприємством було доведення його до стану банкрутства або формування боргів.

Через брак грошей на купівлю палива ТЕЦ не виробляли достатнього обсягу струму для покриття піків споживання — в країні спостерігався дефіцит потужностей. Підприємства почали використовувати бартерні схеми, які виключали живі гроші і стосувалися обміну ресурсами та паливом. Сукупність проблем у газовій та вугільній сферах, приватизація та загальна кризова ситуація в економіці України призвели до віялових відключень електроенергії. Сьогодні ж відключення світла пов’язане з ударами Росії по енергетичній інфраструктурі країни. 

За два тижні в Україні має розпочатися опалювальний сезон, однак через можливі пошкодження системи постачання він буде найскладнішим в історії України. І якщо у столиці опалювальний сезон розпочнеться за графіком (15 жовтня), то внаслідок обстрілів львівських ТЕЦ 11 жовтня постачання опалення, електроенергії та води було порушено. Через відсутність складного обладнання на ремонт зруйнованих Росією чотирьох львівських ТЕЦ потрібні місяці, заявив мер Андрій Садовий під час брифінгу (про те, чому цей опалювальний сезон буде найскладнішим для українців, Заборона писала тут).

«Якщо будинок буде хоча б 8–10 годин без електроенергії під час лютих морозів, це може призвести до того, що вся внутрішньобудинкова система замерзне. Лопнуть всі труби — і холодні, і гарячі, і каналізація. Обов’язково підтримуйте комунікацію з органами місцевого самоврядування, аби, наприклад, знати, чи потрібно зливати воду з труб, аби не призвести до катаклізму на кшталт того, що стався в Алчевську у 2006 році. Тоді прорвало теплотрасу, яка йшла від однієї з двох котелень, що були в місті. Пізніше було зупинено і другу котельню, і в результаті місто залишилося без тепла. Мешканці Алчевська намагалися обігрітися за допомогою електрики та газу, але спочатку було зупинено електромережу, що не витримала навантаження, а потім і газову мережу. З труб у квартирах не злили воду, яка замерзла та розірвала їх», — згадує Попенко.

Що робити, якщо зникне світло? Чи треба вже встановлювати в будинок електрогенератор?

На випадок відключення електроенергії Олег Попенко не радить встановлювати потужний електрогенератор у багатоповерхівку — оптимальним варіантом може стати 5–7-кіловатний генератор (він коштує від 15 до 30 тисяч гривень). Однак він не здатен забезпечити весь під’їзд стабільним освітленням, максимум — дозволить заряджати гаджети. Щоб забезпечити необхідною кількістю енергії мешканців одного під’їзду, а це від 20 людей і більше, потрібен генератор на 200 кіловатів, який коштує приблизно 700 тисяч гривень і споживає 4,5 літра солярки на годину (а також потребує окремого приміщення через розміри і вагу в одну тонну).

Для забезпечення світла мешканцям приватного сектора достатньо генератора на 5 кіловатів. Якщо раптом станеться відключення газу, то у приватному секторі можна встановити твердопаливний котел. Також за державною програмою можна отримати дрова в обласній військовій адміністрації через голів об’єднаних територіальних громад і так забезпечити житло джерелом опалення на весь осінньо-зимовий період.

Олег Попенко наголошує, що єдине джерело енергії багатоквартирного будинку — це електроенергія. Якщо опалення немає, можна включити обігрівачі та нагріти квартиру. Однак якщо кожен включить тепловий насос, масляний радіатор чи інші обігрівачі, система може зламатися. Більшість старих будинків розраховані на одночасне використання потужностей на два кіловати (це холодильник, освітлення, телевізор, комп’ютер і бойлер).

«Активне використання електроприладів призведе до масових пожеж по всій Україні. Тому перед опалювальним сезоном обов’язково перевірте технічну документацію будинку, стан щитових блоків та стан мережі, аби потім розуміти, включати прилади чи ні. Також [в період опалювального сезону] потрібно буде домовлятися [з сусідами] вмикати обігрів погодинно. Наприклад, ділитися на парні й непарні квартири — одні включають додаткові прилади опалення о такій годині, інші після них. У такий спосіб весь будинок прогріється і ми зменшимо навантаження на електромережу».

Попенко зазначає: якщо опалення зникне посеред зими, швидкість відновлення тепла залежить від рівня пошкоджень та цілісності будинку. Якщо після влучання у ТЕЦ електропостачання не відновлять, Попенко радить переїзд в інше місто чи приватний сектор.

Як зберігати тепло без опалення? Як в цьому допоможе спортивний туризм?

В будинках з центральним опаленням кімнатна температура цього року, на думку експертів, має становити 16–17 градусів. Вже варто подбати про додаткове утеплення оселі: зробити ревізію критичних точок, де може бути витік тепла (треба перевірити щілини біля віконних рам та дверних коробок, ущільнювач на дверях та вікнах). Усунути ці пошкодження можна за допомогою:

• монтажної піни;
• ущільнювачів;
• липких паперових стрічок;
• скотчу;
• тепловідбивачів;
• плівки.

Борис та Юлія жили у Бучі на лінії бойового зіткнення та спали в підвалі в спальниках і на кариматах. У розмові з Забороною Крімер говорить, що їх врятував туристичний досвід.

«Я радив би подумати про утеплення одягом. Туристська концепція говорить, що одяг формується з трьох шарів. Один шар відводить вологу (це термобілизна). Слово «термо» вводить в оману: [така білизна] не гріє, а відводить вологу. Якщо ви будете виходити за межі будинку, раджу використовувати білизну із синтетики або шерсті. Білизна з бамбука, льону, бавовни швидко мокне і довго сохне. Наступний шар — зігрівальний, він триматиме ваше тепло. Це можуть бути флісові штани та кофта або шерсть. Наостанок зовнішній шар — можна використати будь-яку тонку куртку, яка зберігає тепло, бо фліс, [що складає другий шар], добре продувається», — пояснює Крімер.

Важливий чинник — утеплення ніг. Калька шарів шкарпеток, за досвідом Крімера, не зберігають ноги у теплі, тому він радить використовувати зовнішнє утеплення — бахіли. На черевик надягають велику шкарпетку, а на цю велику шкарпетку — ще щось, що захищає ногу. В туризмі для цього є спеціальне взуття, а в реальному житті — будь-що, наприклад, можна зробити шкарпетки на черевики зі старої флісової кофти. Мандрівник не радить купувати спальники — в домашніх умовах їхню функцію виконують ковдри. 

Знімати влог та виходити на зв’язок Борису та Юлії вдалося завдяки сонячній батареї. Вона не допоможе обігріти кімнату чи нагріти їжу, але може використовуватися як альтернативне джерело енергії для зарядження електронних пристроїв.

«Щодо тепла від електроенергії — обігрівачі без електрики не варіант. Топити пічку-буржуйку я б не радив, [бо це] дуже вогненебезпечно. Якщо у вас є намет, поставте його у кімнаті. Звучить смішно, але це маленький простір, де може зберігатися тепло вашого тіла», — радить Крімер.

А що робити у разі відсутності води? 

Борис Крімер радить набирати якомога більше води та зробити запас бутельованої питної води. Варто перевірити наявність джерел, криниці чи бювету поблизу. Свердловини у випадку відключення електроенергії не допоможуть: воду звідти качають насосами. На думку Бориса, якщо місто не є прифронтовим, то з водою не має бути проблем — якщо комунальні служби працюють, то місцева влада має підвозити воду людям.

«Найбільше води йде не на пиття чи гігієну, а на змивання у туалеті. Тому всі обсяги, які ви уявляєте собі як необхідні, помножте на два-три, якщо ви живете у багатоповерхівці. Звичайно, ще можна розтопити сніг, але це енергозатратний процес», — пояснює Крімер.

Щодо прання одягу Борис радить мати кілька комплектів чистого одягу та за можливості не міняти його занадто часто, тому що води на прання може не бути. За два тижні у Бучі Борис та Юлія не забували й про гігієну. Крімер каже, що їх рятувало так зване мінімальне миття.

«Щодня ми брали стакан води, рушник, мочили його і повністю обтирали тіло. Це забезпечує мінімальну гігієну», — розповідає Крімер.

Журналістка, політологиня та психологиня Наталія Кучер ділиться порадами з підтримання гігієни та побуту в разі відсутності води. Перше: дуже економне використання води. Для цього варто сортувати воду після використання — наприклад, вода після миття рук чи овочів може використовуватися для змивання в туалеті.

Журналістка також рекомендує підстригтися, адже коротке волосся значно легше мити. Якщо треба помити голову, обов’язково скористайтеся бальзамом — це дозволить мати нормальну зачіску при здоровому волоссі до 2 тижнів, а інколи й довше. Також необхідно мати при собі вологі серветки в пачках по 120 штук — по пачці на кожного члена родини. 

«[Для підтримання гігієни] можна застосовувати дезодорант-антиперспірант подовженої дії. Мені траплялися такі, що діють 72 години. Коли довго немає можливості прийняти душ, це полегшує життя. Перед сном переодягайтеся в одяг для спання, а зранку міняйте його на інший, навіть якщо не виходите з будинку. Знятий одяг треба розвісити й провітрити. Це значно подовжить можливість носити його без прання», — розповідає Наталія Кучер.

А що робити, коли зникне газ?

У разі пошкодження чи аварії газової мережі Міністерство реінтеграції радить перекрити газовий вентиль у будинку. Для приготування їжі у дворах можна використовувати мангали, печі та буржуйки. Також можна: 

• Готувати на сухому спирті, туристичному примусі та балоні з газом до нього.
• Використовувати туристичний пальник для приготування їжі.
• Створити запаси продуктів довгого зберігання та швидкого приготування.
• Спланувати варіант переїзду на зиму в будинок із пічним опаленням.

У розмові з Забороною Борис Крімер пояснює, що важливо мати запас круп та їжі швидкого приготування. Гречка, кускус та вівсянка ідеально підходять для споживання в таких випадках. Ці крупи прекрасно настоюються у холодній воді — достатньо залити їх на кілька годин. Важливо мати запас їжі, яка зберігається без холодильника: сири, консерви, сало. 

«Якщо ви хочете приготувати гарячу їжу, складайте пічки з цегли. Ще є така чудова річ як пічка-трісочниця. Це невеликий пристрій, схожий на консервну банку з вентилятором. Вона абсолютно пожежобезпечна і там може горіти будь-яке дерев’яне сміття та трісочки» — розповідає Борис.

Журналістка Наталія Кучер також радить запасатися крупами, поживними овочами та фруктами. Якщо споживати тільки консерви чи сухі сніданки, будуть проблеми зі шлунком. Важливо мати запас моркви замість яблук (яблука не насичують так, як морква, яку теж можна і потрібно їсти сирою). Гарний варіант — сухі сніданки. Також треба мати запас сухарів, вівсянки швидкого приготування, кілька соусів, які довго не псуються. 

«Їжу можна смажити на смальці, а не на олії. Пательню після смальцю легко відчистити туалетним папером, а от після олії так не вийде. Уникайте приготування страв з сильним запахом, бо провітрити кімнату означає втратити тепло. Якщо є можливість, запасіться в’яленим м’ясом або тушкованкою без додавання каш. Якщо робите закрутки — зробіть заготівлю для борщу. Їх можна їсти і просто так. Майте запас готової їжі в фользі в морозильнику — якщо все буде геть погано, ви з’їсте її на 2–3 день після відключення електроенергії, розігрівши на багатті на вулиці», — підкреслює Наталія.